Постанова

від 25.12.2012 по справі 2а-2629/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.12.12Справа №2а-2629/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

за участю: позивача - Новікова Інна Василівна, довіреність б/н від 05.11.2012, Приватне підприємство «Ника-Тур»;

відповідачів - Обухова Алла Вячеславівна, довіреність № 21/9/10-025 від 20.03.12, Таточенко Інна Віталіївна, довіреність № 10/9/10-025 від 12.03.12, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби;

свідок - Подберецький Володимир Олександрович, паспорт АР 022552 виданий Ленінським РВ УМВС України в м.Севастополі;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ника-Тур" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ника-Тур» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000250221 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 714 618, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 578 252, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136366,00 грн. та № 0000260221 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 892 613, 57 грн., в тому числі за основним платежем - 744 542, 87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148 070,7 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом безпідставно зроблений висновок про заниження об'єкту оподаткування з податку на додану вартість та з податку на прибуток Приватним підприємством «Ника-Тур» сум по операціях з Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс». Позивач вважає, що оскільки укладені між позивачем та контрагентами договори не віднесені до категорії нікчемних правочинів, рішення суду про визнання угод недійсними відсутні, наміру ухилятися від оподаткування у позивача не було, тому прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов'язань є протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2629/12/2770, підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, з мотивів наведених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі, просила у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях, а саме: оскільки між сторонами (позивачем та його контрагентами) фактично господарські операції не здійснювались, поставка товару та послуг не виконувалась, ПП «Ника-Тур» грошові кошти за договорами з Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» сплачувало без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, тому такі дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто спричинили завищення валових витрат та податкового кредиту. Такого висновку відповідач дійшов на підставі акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 11.04.2012 №38/22/31095815 про неможливість проведення зустрічної звірки Фірми «Капітель Плюс» ЄДРПОУ 31095815, акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.04.2012 № 10/22/36165986 про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Базис Торг» ЄДРПОУ 36165986, акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.04.2012 № 32/22/37081766 про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Комманд» ЄДРПОУ 37081766, акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 11.04.2012 № 37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічної звірки Будівель-виробничого підприємства «Строитель-Плюс» ЄДРПОУ 31263808, акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.04.2012 № 17/22/36693441 про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Кримспецтехнолоджи» ЄДРПОУ 36693441, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх вигляду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 та матеріалів кримінальної справи, порушеної за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності: ТОВ «Бренд строй», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ТОВ «БК «Акрополь», ПП «Базис Торг», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ПП «Сіті буд», ПП «Добре місто», ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройіндустрія», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастер Торг», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» в мінімізації ним податкових зобов'язань, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Згідно даним матеріалам, органами Державної податкової служби та досудового слідства внаслідок аналізу фінансово-господарської діяльності, частини первинних фінансових документів вищезазначених контрагентів та пояснень свідків, наданих в межах порушеної кримінальної справи, зроблено висновок про наявність в їх діяльності ознак фіктивності, передбачених ст.55-1 ГК України, відсутність факту реального придбання або продажу товарів чи послуг, та не підтверджено реальність проведених господарських операцій Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» з контрагентами-покупцями та постачальниками. Також, відповідач посилається на ненадання позивачем до перевірки документів, згідно яких відбувався рух товару від Постачальника до Покупця. Первинні документи, на думку відповідача, не відповідають повністю вимогам діючого законодавства: в деяких податкових, видаткових накладних та актах виконаних робіт відсутнє прізвище особи, що підписала такий документ, що, на думку відповідача, не дає змогу її ідентифікувати. На підставі викладеного, відповідач в Акті перевірки робить висновки про недійсність первинних документів наданих в ході проведення перевірки та визнає нікчемними угоди з вищезгаданими підприємствами.

Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.10.2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС складений акт № 1142/22-109/34224777З про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Ника-Тур" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП „Базис-Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Команд» (код ЄДРПОУ 37081766), Фірма «Капітель Плюс» ( код ЄДРПОУ 31095815), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), БВП «Строітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.07.2009-31.03.2012.

Перевіркою встановлені порушення:

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168-97/ВР, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ у сумі 622747,67 грн.;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР, п.138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 041 143,62 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 55279,17 грн., 4 квартал 2009 року на суму 57312,50, 1 квартал 2010р. на суму 46187,50, 2 квартал 2010р. на суму 79833,33 грн., 3 квартал 2010 р. на суму 169107,92 грн., 4 квартал 2010 р. на суму 111656,24 грн., 1 квартал 2011 року на суму 49520,83 грн., 2 квартал 2011 року на суму 38397,35 грн., 3 квартал 2011 року на суму 84526,84 грн., 4 квартал 2011 року на суму 68 557,79 грн.

25 жовтня 2012 року ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000250221 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 714 618,00 грн., в тому числі за основним платежем - 578 252,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136 366,00 грн. та № 0000260221 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 892 613,57 грн., в тому числі за основним платежем - 744 542,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148 070,7 грн.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення в повному об'ємі.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є, зокрема, встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом і наявності правових підстав для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат за наслідками взаємовідносин з операцій Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс».

Правовідносини, що виникали у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у 2010 році (1 квартал 2011), регулювалися статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З 01 січня 2011 року стосовно податкового кредиту з податку на додану вартість регулювалися статтями 198-201 Податкового кодексу України, податкових зобов'язань - статтями 185-188,200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 зазначеної статті, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання.

Аналогічні положення закріплені у п. 184.1, 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України.

Крім того, аналогічні вимоги містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037).

Згідно із пунктом 5 вказаного Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Інших обмежень щодо визнання податкової накладної недійсною в вищезазначених нормативних актах не міститься.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на момент укладення спірних відносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 зазначеного Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, що відмічені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодеку України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених Розділом ІІ цього Кодексу (Податкова звітність).

За змістом викладених правових норм, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 із змінами та доповненнями господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, необхідною умовою для віднесення понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) витрат та сплачених у ціні цих товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу валових витрат виробництва та податкового кредиту з податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в господарській діяльності. Отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Приватне підприємство «Ника-Тур» зареєстровано 02.03.2006 Гагарінською РДА м. Севастополя, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснено за номером 1 076 102 0000 001184.

ПП «Ника-Тур» взято на податковий облік в ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя 02.03.2006 за № 8495.

Платником податку на додану вартість підприємство зареєстровано з 27.09.2007 року, про що видано свідоцтво № 100067262, основним видом діяльності підприємства є внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автобусами.

28.08.2009 року між ПП «Базис Торг» та ПП «Ника-Тур» укладено угоду, за якою, ПП «Базис Торг» відпустило позивачу товар (автозапчастини тощо), визначений у накладній № 643 від 28.08.09 на суму 136 300,00 грн. Сплата ПП «Ника-Тур» була здійснена готівкою, що підтверджується фіскальними чеками на суму 136 300,00 грн. ПП «Базис Торг» виписало позивачу податкову накладну від 28.08.09 №643 на суму 136300,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 22 716, 00 грн.

01.09.2009 року між Приватним підприємством «Ника-Тур» та Приватним підприємством «Базис Торг» був укладений Договір № 113, за яким (з урахуванням Додаткових Угод до нього) ПП «Базис Торг» зобов'язується передати ПП «Ника-Тур» Товар: автозапчастини, моторні, трансмісійні мастила, автомобільні фільтри, автошини та інше, а також надати послуги з технічного обслуговування і поточного ремонту автобусів.

Перехід права власності на товар підтверджується видатковими накладними: № 679 від 14.09.09 на суму 38 500,00 грн., № 845/1 від 30.09.09 на суму 10 000,00 грн., № 820 від 25.09.09 на суму 80 540,00 грн.; № 895 від 22.10.09 на суму 54 200,00 грн., № 904 від 29.10.09 на суму 62 600,00 грн., № 952 від 18.11.09 на суму 68 600,00 грн., № 964 від 26.11.09 на суму 34 200,00 грн., № 1026 від 18.12.09 на суму 50 000,00 грн., № 1038 від 31.12.09 на суму 5 500,00 грн., № 27 від 22.01.10 на суму 68 000,00 грн., № 125 від 22.02.10 на суму 41 000,00 грн., № 200 від 30.03.10 на суму 88 700,00 грн., № 174 від 19.03.10 на суму 24 000,00 грн., № 270 від 27.04.10 на суму 49 300,00 грн., № 452 від 31.05.10 на суму 81 000,00 грн., № 659 від 28.06.10 на суму 66 700,00 грн., № 1043 від 30.07.10 на суму 51938,00 грн., № 1042 від 29.07.10 на суму 51 062,00 грн.

Ремонтні роботи за Договором виконані ПП «Базис Торг» та прийняті ПП «Ника-Тур», що підтверджується актами прийомки виконаних робіт: від 27.04.10 на суму 44100,00 грн., від 31.05.10 на суму 73800,00 грн., від 29.06.10 на суму 68 300,00 грн., від 29.07.10 на суму 65 000,00 грн., від 30.07.10 на суму 63 600,00 грн.,

Вартість товару та наданих послуг сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками та не заперечується матеріалами перевірки податкового органу.

На підтвердження виконання ремонтних робіт та передачі товару Приватним підприємством «Базис Торг» на адресу позивача виписані податкові накладні: № 679 від 14.09.09 на суму 38 500,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 6 416,67 грн., № 845/1 від 30.09.09 на суму 10 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 1 666,67 грн., № 820 від 25.09.09 на суму 80 540,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 423,33 грн., № 895 від 22.10.09 на суму 54 200,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 033,33 грн., № 904 від 29.10.09 на суму 62 600,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 433,33 грн., № 952 від 18.11.09 на суму 68 600,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 433,33 грн.;№ 964 від 26.11.09 на суму 34 200,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 5 700,00 грн., № 1026 від 18.12.09 на суму 50 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8333,33 грн., № 1038 від 31.12.09 на суму 5500,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 916,67 грн., № 27 від 22.01.10 на суму 68 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 333,33 грн., № 125 від 22.02.10 на суму 41 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 6 833,33 грн., № 200 від 30.03.10 на суму 88700,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 14 783,33 грн., № 174 від 19.03.10 на суму 24000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 4 000,00 грн., № 125 від 27.04.10 на суму 49 300,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 216,67 грн., від 31.05.10 № 452 на суму 81 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 500,00 грн., № 659 від 28.06.10 на суму 66 700,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 116,67 грн., № 143 від 30.07.10 на суму 51 938,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 656,33 грн., № 1042 від 29.07.10 на суму 51 062,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 510,33 грн., № 271 від 27.04.10 на суму послуг у розмірі 44 100,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 7 350,00 грн., № 453 від 31.05.10 на суму послуг у розмірі 73800,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 12 300,00 грн., № 658 від 29.06.10 на суму послуг у розмірі 68 300,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 383,33 грн., № 1044 від 29.07.10 на суму послуг у розмірі 65 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 833, 33 грн., № 1045 від 30.07.10 на суму послуг у розмірі 63 600,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 600,00 грн.

20.09.2010 року між Приватним підприємством «Комманд» та ПП «Ника-Тур» був укладений Договір № 103 за яким, ПП «Комманд» зобов'язується передати у власність ПП «Ника-Тур» автозапчастини. Перехід права власності на товар підтверджується видатковими накладними: № 695 від 30.09.10 на суму 60300,00 грн., № 1880 від 29.11.10 на суму 36800,00 грн. Сплата придбаного товару позивачем здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2010 року та фіскальними чеками на загальну суму 97 100,00 грн. та не заперечується матеріалами перевірки податкового органу.

У підтвердження передачі товару контрагентом виписані податкові накладні: від 29.11.10 № 1880 на суму 36 800,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 6 133,33 грн.; від 30.09.10 № 695 на суму 60 300,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 050,00 грн.

31.10.2011 року між ПП «Ника-Тур» та БВП «Строитель-Плюс» укладений Договір купівлі-продажу № 1281, за яким БВП «Строитель-Плюс» зобов'язується передати у власність ПП «Ника-Тур» дизпаливо, тосол Extra. Ціна Договору - 64 150,00 грн.

За фактом відпуску товару БВП «Строитель-Плюс» виписано дві видаткові накладні від 31.10.2011 року. Сплата підтверджується фіскальними чеками на суму 64 150,00 грн.

У підтвердження передачі товару БВП «Строитель-Плюс» виписані податкові накладні: № 399 від 31.10.11 року на суму 14 899,99 грн., в тому числі ПДВ на суму 2483,33 грн., № 398 від 31.10.11 року на суму 49 250,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8208,33 грн.

01.07.2011 року між Фірмою «Капітель-Плюс» та ПП «Ника-Тур» були укладені Договір купівлі-продажу № 748 та Договір на надання послуг № 749.

За Договором купівлі-продажу Фірма «Капітель Плюс» зобов'язується передати ПП «Ника-Тур», майно (запасні частини, агрегати, інструмент тощо). За умовами Договору на надання послуг, ПП «Ника-Тур» доручає, а Фірма «Капітель-Плюс» зобов'язується надати послуги з ремонту та технічному обслуговуванню автобусів.

Факт відпуску товару підтверджується видатковими накладними: № 1088 від 25.07.11 на суму 51 978,00 грн., № 1298 від 25.08.11 на суму 123 887,60 грн., № 1630 від 29.10.11 на суму 104 973,00 грн., № 1579 від 23.11.11 на суму 75 360,00 грн.

Ремонт та технічне обслуговування автобусів за Договором на надання послуг виконані Фірмою «Капітель-Плюс» та прийняті ПП «Ника-Тур», що підтверджується актами прийомки виконаних робіт: від 31.07.11 на суму 59 398,00 грн., від 31.08.11 на суму 53238,00 грн., від 31.10.11 на суму 69 528,00 грн., від 30.11.11 на суму 57 261,00 грн., від 30.12.11 на суму 57 312,00 грн.

Сплата отриманого товару та наданих послуг ПП «Ника-Тур» здійснена в повному обсязі, що підтверджується фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи суду та не заперечується матеріалами перевірки податкового органу.

У підтвердження передачі товару та надання послуг Фірмою «Капітель Плюс» виписані податкові накладні: від 23.11.11 № 61 на суму 75 360,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 12 560,00 грн., від 25.07.11 № 128 на суму 51 978,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 663,00 грн., від 25.08.11 № 158 на суму 123 887,60 грн., в тому числі ПДВ на суму 20 647,93 грн., від 29.10.11 № 139 на суму 104 973,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 17495,50 грн., від 30.11.11 № 85 на суму послуг у розмірі 57 261,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 543,50 грн., від 30.12.11 № 63 на суму послуг у розмірі 57 312,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 552,00 грн., від 31.07.11 № 214 на суму послуг у розмірі 59 398,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 899,67 грн., від 31.08.11 № 199 на суму послуг у розмірі 53238,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 873,00 грн., від 31.10.11 № 154 на суму послуг у розмірі 69 528,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 588,00 грн.

19.07.2010 року між ПП «Кримспецтехнолоджи» та ПП «Ника-Тур» був укладений Договір № 158, за яким ПП «Кримспецтехнолоджи» зобов'язується передати у власність ПП «Ника-Тур» автозапчастини, моторні, трансмісійні мастила, автомобільні фільтри та надавати послуги по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів.

01.01.2011 року між ПП «Кримспецтехнолоджи» та ПП «Ника-Тур» був укладений Договір № 46 на тих же умовах.

Перехід права власності на придбанний товар підтверджується видатковими накладними: № 632 від 30.07.10 на суму 23 600,00 грн., № 631 від 29.07.10 на суму 80 400,00 грн., № 758 від 02.08.10 на суму 70 000,00 грн., № 947 від 27.08.10 на суму 63 768,00 грн., № 898 від 17.08.10 на суму 97 218,00 грн., № 1344 від 28.09.10 на суму 57 400,00 грн., № 1546 від 29.10.10 на суму 80 560,00 грн., № 1787 від 25.11.10 на суму 68 800,00 грн., № 2097 від 30.12.10 на суму 78 900,00 грн., № 372 від 28.02.11 на суму 47 100,00 грн., № 602 від 31.03.11 на суму 46 800,00 грн., № 661 від 27.04.11 на суму 69 748,00 грн.

Виконання послуг по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт: від 27.08.10 на суму 74 832,00 грн., від 28.09.10 на суму 52 600,00 грн., від 29.10.10 на суму 68 040,00 грн., від 30.11.10 на суму 65 500,00 грн., від 30.04.11 на суму 81 300,00 грн., від 31.03.11 на суму 43200,00 грн., від 31.01.11 на суму 50500,00 грн., від 30.12.2010 року на суму 73 200,00 грн.

На підтвердження виконання ремонтних робіт та передачі товару Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи» на адресу позивача виписані податкові накладні: від 30.07.10 № 632 на суму 23 600,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 3 933,33 грн., від 29.07.10 № 631 на суму 80 400,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 400,00 грн., від 02.08.10 № 758 на суму 70 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 666,67 грн., від 27.08.10 № 947 на суму 63 768,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 628,00 грн., від 17.08.10 № 898 на суму 97 218,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 16 203,00 грн., від 28.09.10 № 1344 на суму 57 400,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 566,67 грн., від 29.10.10 № 1546 на суму 80 560,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 426,67 грн., від 25.11.10 № 1787 на суму 68 800,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 466,67 грн., від 30.12.10 № 2097 на суму 78 900,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 150,00 грн., від 28.02.11 № 372 на суму 47 100,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 7 850,00 грн., від 31.03.11 № 121 на суму 46 800,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 7 800,00 грн., від 27.04.11 № 94 на суму 69 748,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 624,67 грн., від 27.08.10 № 948 на суму послуг у розмірі 74 832,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 12472,00 грн., від 28.09.10 № 1346 на суму послуг у розмірі 52 600,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 766,67 грн., від 29.10.10 № 1547 на суму послуг у розмірі 68 040,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 340,00 грн., від 30.11.10 № 1788 на суму послуг у розмірі 65500,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 916,67 грн., від 30.04.11 № 112 на суму послуг у розмірі 81 300,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 550,00 грн., від 31.05.11 № 93 на суму послуг у розмірі 49 286,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 214,33 грн., від 31.03.11 № 120 на суму послуг у розмірі 43 200,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 7 200,00 грн., від 31.01.11 № 116 на суму послуг у розмірі 50 500,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 416,67 грн., від 31.12.10 № 2098 на суму послуг у розмірі 73 200,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 12 200,00 грн.

Оплата отриманого товару та наданих послуг ПП «Ника-Тур» здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи суду і не заперечується матеріалами перевірки податкового органу.

Представником позивача у судовому засіданні пояснено, що ПП «Ника-Тур» купувало у зазначених контрагентів автозапчастини для використання їх у власній господарській діяльності (підтримання належного технічного стану автобусів). Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних пояснюється тим, що позивач здійснює внутрішні та міжнародні перевезення, в його автопарку наявні 20 автобусів різних марок та моделей, що щоденно здійснюють перевезення маршрутом Сімферополь-Севастополь, тому для позивача є економічно невигідним та немає необхідності укладати угоди на перевезення вантажу з третіми особами, тому усі запчастини перевозились позивачем власними транспортними засобами, за власні кошти.

Факт перевезення вантажу позивачем власними транспортними засобами також підтверджено допитаним в якості свідка Подберецького В.О. в ході розгляду справи водієм ЧП «Ника-Тур»

Позивачем до суду надано документи, що підтверджують використання придбаного товару у власній господарській діяльності: акти списання товаро-матеріальних цінностей, накладні про видачу автозапчастин зі складу водіям автобусів, а також копію журналу виданих довіреностей на отримання товаро-матеріальних цінностей., що видавалась при сплаті товару через банківські установи.

Також, представником позивача у судовому засідані пояснено, що оплата придбаного товару (послуг), директором ПП «Ника-Тур» Нитковим В.Д. або іншою особою, що виконувала перевезення товару, передувала видачі грошових коштів з каси підприємства, тобто здійснювалась під звіт, та згодом повертались Ниткову В.Д. в календарному порядку, тому суд, критично відноситься до доводів позивача щодо сумнівності оплати товару та послуг в період його відсутності на митній території України. Факт оплати підтверджено належними доказами - фіскальними чеками, сплата за якими здійснювалась откремо, і в яких не зазначено, яка саме особа здійснювала оплату товару (послуг) та дійсність яких позивачем не ставиться під сумнів.

Враховуючи приписи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній у 2009-2010 роках) та ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, суд погоджується з позицією позивача, що висновки податкового органу про те, що деякі податкові, видаткові накладні та акти виконаних робіт є недійсними, оскільки в них не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка їх підписала, є такими, що не відповідають чинному законодавству, у зв'язку з тим, викладені законодавчі норми не містять в собі такої вимоги.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про недійсність деяких первинних документів укладених позивачем з ПП «Базис Торг» та ПП «Кримспецтехнолоджи» у зв'язку з тим, що такі документи підписані особами, що ніколи не були керівниками цих підприємств, з огляду на те, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок контрагента, а також не надано йому права, перевіряти достовірність даних, які вказуються іншим контрагентом в його первинних документах.

Натомість, ст.19 Конституцією України передбачає, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, неналежне виконання посадовими особами контрагента своїх посадових обов'язків не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та віднесення сум до валових витрат.

Наразі, Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11 зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його Контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків, а не для його Контрагентів.

Вказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»№ 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Під час розгляду справи, судом встановлено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами, оформленими у межах виконання вказаних угод первинними документами, а саме: податковими накладними, актами прийомки виконаних робіт, кошторисами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, фіскальними чеками, доказами використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Усі зазначені документи відповідають поняттю первинних та засвідчені печатками сторін.

За цих обставин, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями.

Також, суд не бере до уваги доводи позивача щодо невідповідності угод вимогам частини 1 (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 Цивільного кодексу України у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались такими правочинами. Втім, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України, такий правочин є фіктивним. Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних. Частиною 2 зазначеної статті визнання таких правочинів недійсними відносить до прерогативи судових органів.

Натомість, згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: - правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; - правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, відповідачем без законних на те підстав зроблено необґрунтований висновок про нікчемність Угод укладених між позивачем та його контрагентами по справі.

Крім того, як зазначалось вище, відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства. (Вищий адміністративний суд України, постанова від 14 листопада 2012 року по справі К/9991/50772/12).

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними, так само, як і визнання недійсними будь-яких первинних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з цим, Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС рішень судів про визнання угод, укладених позивачем з контрагентами, недійсними за фактом їх фіктивності, не надано.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що Приватне підприємство «Базис Торг», Приватне підприємство «Комманд», Приватне підприємство «Кримспецтехнолоджи», Фірма «Капітель Плюс», Будівельно-виробниче підприємство «Строитель-Плюс», як на момент здійснення господарських операцій, так і на сьогодні, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та на момент виникнення спірних правовідносин мали свідоцтва платника податку на додану вартість.

Доцільним є зазначити, що з Актів зустрічних перевірок, наданих відповідачем джо суду, вбачається, що Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за взаємовідносинами з позивачем, що підтверджується даними додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та деклараціями з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Стосовно порушеної кримінальної справи № 69-0146 та проведених процесуальних дій щодо допиту директорів ПП «Комманд», ПП «Базис Торг», Фірми «Капітель Плюс», БВП «Строитель-Плюс», ПП «Кримспецтехнолоджи», про які зазначено в акті перевірки та у запереченнях до позовної заяви, то відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Ніяких доказів того, що кримінальну справу розглянуто судом та вирок суду в кримінальній справі набрав законної сили, представником відповідача до суду не надано, тому твердження відповідача про нікчемність та недійсність правочинів між ПП «Ника-Тур» та контрагентами по справі на підставі того, що порушено кримінальну справу є необґрунтованим, оскільки на час проведення перевірки кримінальну справу не було розглянуто судом та не прийнято відповідне рішення.

Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази (відповідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку) про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит і формування валових витрат за правочинами, факт здійснення позивачем розрахунків за отримані роботи, в ціні яких включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту і валових витрат за наслідками взаємовідносин з Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс».

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Податковим органом не доведено, що спірні господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на висновках досудового слідства без належної перевірки контрагента позивача, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування. Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення ПП «Ника-Тур» суми грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 892613,57грн. та податку на додану вартість у сумі 714618,00 грн., внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС від 25.10.2012 №0000250221 та №0000260221 повинні бути скасовані як таки, що прийняті з порушенням частини третьої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях. Такі документальні результати мають співпадати з владними приписами, викладеними в податковому повідомленні-рішенні.

Відповідно до висновків Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 041 143,62 грн. Сумарний розмір сум завищення податку на прибуток за кожний період, що входять у перелік «в тому числі» складає суму у розмірі 760379,47 грн. Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення від 25.10.12 року № 0000260221 сума збільшення податку на прибуток складає 744542,87 грн. Таким чином, документальні результати акту перевірки не співпадають з приписами, викладеними в податковому повідомленні-рішенні № 0000260221 від 25.10.12 року. Жодних пояснень з цього приводу відповідачем не надано.

За цих обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 17 січня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Ника-Тур» -задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0000250221 від 25 жовтня 2012 року про нарахування Приватному підприємству «Ника-Тур» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 714 618, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 578 252, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136366,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0000260221 від 25 жовтня 2012 року про нарахування Приватному підприємству «Ника-Тур» податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 892 613, 57 грн., в тому числі за основним платежем - 744 542, 87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148 070,7 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ника-Тур» (код ЄДРПОУ 34224777 ) судовий збір у розмірі 2146 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення або складання в повному обсязі (у випадку складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України) апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гавура

Суддя О.В. Гавура