Ухвала

від 01.04.2013 по справі 2а-2629/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2629/12/2770

01.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Ника-Тур"- Новікова Інна Василівна, довіреність б/н від 05.11.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Обухова Алла Вячеславівна, довіреність № 15/9/10-025 від 20.03.13

розглянувши матеріали справи № 2а-2629/12/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В.) від 25.12.12

за позовом Приватного підприємства "Ника-Тур" (вул. Юмашева, 3, кв. 209, м. Севастополь, 99057)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь,99014)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 25.12.12р. задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Ника-Тур" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0000250221 від 25 жовтня 2012 року про нарахування Приватному підприємству «Ника-Тур» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 714 618,00грн., в тому числі за основним платежем - 578 252,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136366,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 0000260221 від 25 жовтня 2012 року про нарахування Приватному підприємству «Ника-Тур» податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 892 613, 57 грн., в тому числі за основним платежем - 744 542,87грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148 070,7грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ника-Тур» (код ЄДРПОУ 34224777 ) судовий збір у розмірі 2146 грн. 00 коп.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 25.12.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 25.12.12р. без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 25.12.12р.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Приватне підприємство «Ника-Тур» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополь з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000250221 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 714 618, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 578 252, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136366,00 грн. та № 0000260221 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 892 613, 57 грн., в тому числі за основним платежем - 744 542, 87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148 070,7 грн.

Посадовими особами відповідача проведено документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Ника-Тур" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП „Базис-Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Команд» (код ЄДРПОУ 37081766), Фірма «Капітель Плюс» ( код ЄДРПОУ 31095815), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), БВП «Строітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.07.2009-31.03.2012.

09.10.2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС складений акт № 1142/22-109/34224777З про результати перевірки.

Згідно висновків перевірки встановлені наступні порушення:

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168-97/ВР, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ у сумі 622747,67 грн.;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР, п.138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 041 143,62 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року на суму 55279,17 грн., 4 квартал 2009 року на суму 57312,50, 1 квартал 2010р. на суму 46187,50, 2 квартал 2010р. на суму 79833,33 грн., 3 квартал 2010 р. на суму 169107,92 грн., 4 квартал 2010 р. на суму 111656,24 грн., 1 квартал 2011 року на суму 49520,83 грн., 2 квартал 2011 року на суму 38397,35 грн., 3 квартал 2011 року на суму 84526,84 грн., 4 квартал 2011 року на суму 68 557,79 грн.

25.10.2012 року ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000250221 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 714 618,00 грн., в тому числі за основним платежем - 578 252,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136 366,00 грн. та № 0000260221 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 892 613,57 грн., в тому числі за основним платежем - 744 542,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 148 070,7 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 168/97-ВР від 03.04.1997р., податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання.

Аналогічні положення закріплені у п. 184.1, 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України.

Аналогічні вимоги містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037).

Згідно із пунктом 5 вказаного Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Інших обмежень щодо визнання податкової накладної недійсною в вищезазначених нормативних актах не міститься.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 зазначеного Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, що відмічені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених Розділом ІІ цього Кодексу (Податкова звітність).

За змістом викладених правових норм, підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 із змінами та доповненнями господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Необхідною умовою для віднесення понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) витрат та сплачених у ціні цих товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу валових витрат виробництва та податкового кредиту з податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в господарській діяльності. Отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

Встановлено, що Приватне підприємство «Ника-Тур» зареєстровано 02.03.2006р. Гагарінською РДА м. Севастополя, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснено за номером 1 076 102 0000 001184. Позивача взято на податковий облік в ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя 02.03.2006 за № 8495. Платником податку на додану вартість підприємство зареєстровано з 27.09.2007 року, про що видано свідоцтво № 100067262, основним видом діяльності підприємства є внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автобусами.

28.08.2009 року між ПП «Базис Торг» та ПП «Ника-Тур» укладено угоду, за якою, ПП «Базис Торг» відпустило позивачу товар (автозапчастини тощо), визначений у накладній № 643 від 28.08.09 на суму 136 300,00 грн. Сплата ПП «Ника-Тур» здійснена готівкою, що підтверджується фіскальними чеками на суму 136 300,00 грн. ПП «Базис Торг» виписало позивачу податкову накладну від 28.08.09 №643 на суму 136300,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 22 716, 00 грн.

01.09.2009 року між Приватним підприємством «Ника-Тур» та Приватним підприємством «Базис Торг» укладений Договір №113, за яким (з урахуванням Додаткових Угод до нього) ПП «Базис Торг» зобов'язується передати ПП «Ника-Тур» Товар: автозапчастини, моторні, трансмісійні мастила, автомобільні фільтри, авто шини та інше, а також надати послуги з технічного обслуговування і поточного ремонту автобусів.

Матеріалами справи підтверджується перехід права власності на товар видатковими накладними.

Ремонтні роботи за Договором виконані ПП «Базис Торг» та прийняті ПП «Ника-Тур», що підтверджується актами прийомки виконаних робіт: від 27.04.10 на суму 44100,00 грн., від 31.05.10 на суму 73800,00 грн., від 29.06.10 на суму 68 300,00 грн., від 29.07.10 на суму 65 000,00 грн., від 30.07.10 на суму 63 600,00 грн.,

Вартість товару та наданих послуг сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками та не заперечується матеріалами перевірки податкового органу.

Також до матеріалів справи на підтвердження виконання ремонтних робіт та передачі товару Приватним підприємством «Базис Торг» на адресу позивача надано виписані податкові накладні.

20.09.2010 року між Приватним підприємством «Комманд» та ПП «Ника-Тур»укладений Договір № 103 за яким, ПП «Комманд» зобов'язується передати у власність ПП «Ника-Тур» автозапчастини. Перехід права власності на товар підтверджується видатковими накладними: №695 від 30.09.10 на суму 60300,00 грн., № 1880 від 29.11.10 на суму 36800,00 грн. Сплата придбаного товару позивачем здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2010 року та фіскальними чеками на загальну суму 97 100,00 грн. та не заперечується матеріалами перевірки податкового органу.

У підтвердження передачі товару контрагентом виписані податкові накладні: від 29.11.10 № 1880 на суму 36 800,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 6 133,33 грн.; від 30.09.10 № 695 на суму 60 300,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 050,00 грн.

31.10.2011 року між ПП «Ника-Тур» та БВП «Строитель-Плюс» укладений Договір купівлі-продажу № 1281, за яким БВП «Строитель-Плюс» зобов'язується передати у власність ПП «Ника-Тур» дизпаливо, тосол Extra. Ціна Договору - 64 150,00 грн.

За фактом відпуску товару БВП «Строитель-Плюс» виписано дві видаткові накладні від 31.10.2011 року. Сплата підтверджується фіскальними чеками на суму 64 150,00 грн.

У підтвердження передачі товару БВП «Строитель-Плюс» виписані податкові накладні: № 399 від 31.10.11 року на суму 14 899,99 грн., в тому числі ПДВ на суму 2483,33 грн., № 398 від 31.10.11 року на суму 49 250,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8208,33 грн.

01.07.2011 року між Фірмою «Капітель-Плюс» та ПП «Ника-Тур» укладені Договір купівлі-продажу № 748 та Договір на надання послуг № 749.

За Договором купівлі-продажу Фірма «Капітель Плюс» зобов'язується передати ПП «Ника-Тур», майно (запасні частини, агрегати, інструмент тощо). За умовами Договору на надання послуг, ПП «Ника-Тур» доручає, а Фірма «Капітель-Плюс» зобов'язується надати послуги з ремонту та технічному обслуговуванню автобусів.

Факт відпуску товару підтверджується видатковими накладними: № 1088 від 25.07.11 на суму 51 978,00 грн., № 1298 від 25.08.11 на суму 123 887,60 грн., № 1630 від 29.10.11 на суму 104 973,00 грн., № 1579 від 23.11.11 на суму 75 360,00 грн.

Ремонт та технічне обслуговування автобусів за Договором на надання послуг виконані Фірмою «Капітель-Плюс» та прийняті ПП «Ника-Тур», що підтверджується актами прийомки виконаних робіт: від 31.07.11 на суму 59 398,00 грн., від 31.08.11 на суму 53238,00 грн., від 31.10.11 на суму 69 528,00 грн., від 30.11.11 на суму 57 261,00 грн., від 30.12.11 на суму 57 312,00 грн.

Сплата отриманого товару та наданих послуг ПП «Ника-Тур» здійснена в повному обсязі, що підтверджується фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи суду та не заперечується матеріалами перевірки податкового органу.

До матеріалів справи у підтвердження передачі товару та надання послуг Фірмою «Капітель Плюс» надано виписані податкові накладні: від 23.11.11 № 61 на суму 75 360,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 12 560,00 грн., від 25.07.11 № 128 на суму 51 978,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 663,00 грн., від 25.08.11 № 158 на суму 123 887,60 грн., в тому числі ПДВ на суму 20 647,93 грн., від 29.10.11 № 139 на суму 104 973,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 17495,50 грн., від 30.11.11 № 85 на суму послуг у розмірі 57 261,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 543,50 грн., від 30.12.11 № 63 на суму послуг у розмірі 57 312,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 552,00 грн., від 31.07.11 № 214 на суму послуг у розмірі 59 398,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 899,67 грн., від 31.08.11 № 199 на суму послуг у розмірі 53238,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 873,00 грн., від 31.10.11 № 154 на суму послуг у розмірі 69 528,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 588,00 грн.

19.07.2010 року між ПП «Кримспецтехнолоджи» та ПП «Ника-Тур» укладений Договір № 158, за яким ПП «Кримспецтехнолоджи» зобов'язується передати у власність ПП «Ника-Тур» автозапчастини, моторні, трансмісійні мастила, автомобільні фільтри та надавати послуги по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів.

01.01.2011 року між ПП «Кримспецтехнолоджи» та ПП «Ника-Тур» укладений Договір № 46 на тих же умовах.

Матеріалами справи підтверджується перехід права власності на придбаний товар видатковими накладними. Виконання послуг по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт.

На підтвердження виконання ремонтних робіт та передачі товару Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи» на адресу позивача виписані податкові накладні: від 30.07.10 № 632 на суму 23 600,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 3 933,33 грн., від 29.07.10 № 631 на суму 80 400,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 400,00 грн., від 02.08.10 № 758 на суму 70 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 666,67 грн., від 27.08.10 № 947 на суму 63 768,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 628,00 грн., від 17.08.10 № 898 на суму 97 218,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 16 203,00 грн., від 28.09.10 № 1344 на суму 57 400,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 566,67 грн., від 29.10.10 № 1546 на суму 80 560,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 426,67 грн., від 25.11.10 № 1787 на суму 68 800,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 466,67 грн., від 30.12.10 № 2097 на суму 78 900,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 150,00 грн., від 28.02.11 № 372 на суму 47 100,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 7 850,00 грн., від 31.03.11 № 121 на суму 46 800,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 7 800,00 грн., від 27.04.11 № 94 на суму 69 748,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 624,67 грн., від 27.08.10 № 948 на суму послуг у розмірі 74 832,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 12472,00 грн., від 28.09.10 № 1346 на суму послуг у розмірі 52 600,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 766,67 грн., від 29.10.10 № 1547 на суму послуг у розмірі 68 040,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 11 340,00 грн., від 30.11.10 № 1788 на суму послуг у розмірі 65500,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 916,67 грн., від 30.04.11 № 112 на суму послуг у розмірі 81 300,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 13 550,00 грн., від 31.05.11 № 93 на суму послуг у розмірі 49 286,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 214,33 грн., від 31.03.11 № 120 на суму послуг у розмірі 43 200,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 7 200,00 грн., від 31.01.11 № 116 на суму послуг у розмірі 50 500,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 416,67 грн., від 31.12.10 № 2098 на суму послуг у розмірі 73 200,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 12 200,00 грн.

Оплата отриманого товару та наданих послуг ПП «Ника-Тур» здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується використання придбаного товару у власній господарській діяльності, а саме: актами списання товаро-матеріальних цінностей, накладними про видачу автозапчастин зі складу водіям автобусів, а також копією журналу виданих довіреностей на отримання товаро-матеріальних цінностей., що видавалась при сплаті товару через банківські установи.

Судом першої інстанції встанвоелно, що оплата придбаного товару (послуг), директором ПП «Ника-Тур» Нитковим В.Д. або іншою особою, що виконувала перевезення товару, передувала видачі грошових коштів з каси підприємства, тобто здійснювалась під звіт, та згодом повертались Ниткову В.Д. в календарному порядку, з урахуванням чого судова колегія критично відноситься до доводів позивача щодо сумнівності оплати товару та послуг в період його відсутності на митній території України. Факт оплати підтверджено належними доказами - фіскальними чеками, сплата за якими здійснювалась окремо, і в яких не зазначено, яка саме особа здійснювала оплату товару (послуг) та дійсність яких позивачем не ставиться під сумнів.

Також судова колегія зазначає, враховуючи приписи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній у 2009-2010 роках) та ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, обґрунтованою є позиція позивача, що висновки податкового органу про те, що деякі податкові, видаткові накладні та акти виконаних робіт є недійсними, оскільки в них не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка їх підписала, є такими, що не відповідають чинному законодавству, у зв'язку з тим, викладені законодавчі норми не містять в собі такої вимоги.

Щодо доводів відповідача про недійсність деяких первинних документів укладених позивачем з ПП «Базис Торг» та ПП «Кримспецтехнолоджи» у зв'язку з тим, що такі документи підписані особами, що ніколи не були керівниками цих підприємств, з огляду на те, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок контрагента, а також не надано йому права, перевіряти достовірність даних, які вказуються іншим контрагентом в його первинних документах.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його Контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків, а не для його Контрагентів.

Зазначене також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, зокрема основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» № 3991/03.

Матеріалам справи підтверджується фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс», зокрема укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами, оформленими у межах виконання вказаних угод первинними документами, а саме: податковими накладними, актами прийомки виконаних робіт, кошторисами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, фіскальними чеками, доказами використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Усі зазначені документи відповідають поняттю первинних та засвідчені печатками сторін. Наведеним, позивач підтвердив реальність господарських операцій вказаними вище документами.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що Приватне підприємство «Базис Торг», Приватне підприємство «Комманд», Приватне підприємство «Кримспецтехнолоджи», Фірма «Капітель Плюс», Будівельно-виробниче підприємство «Строитель-Плюс» на момент здійснення господарських операцій, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та на момент виникнення спірних правовідносин мали свідоцтва платника податку на додану вартість.

З Актів зустрічних перевірок, наданих відповідачем, вбачається, що Приватним підприємством «Базис Торг», Приватним підприємством «Комманд», Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за взаємовідносинами з позивачем, що підтверджується даними додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та деклараціями з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Щодо порушеної кримінальної справи №69-0146 та проведених процесуальних дій щодо допиту директорів ПП «Комманд», ПП «Базис Торг», Фірми «Капітель Плюс», БВП «Строитель-Плюс», ПП «Кримспецтехнолоджи», про які зазначено в акті перевірки та у запереченнях до позовної заяви, то відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Доказів того, що кримінальну справу розглянуто судом та вирок суду в кримінальній справі набрав законної сили, представником відповідача до суду не надано, тому нікчемність та недійсність правочинів між ПП «Ника-Тур» та контрагентами по справі на підставі того, що порушено кримінальну справу є необґрунтованим, оскільки на час проведення перевірки кримінальну справу не було розглянуто судом та не прийнято відповідне рішення.

Поняття доказів в адміністративному судочинстві визначено ст. 69 вказаного Кодексу, згідно якої ними є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частині 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що спірні господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на висновках досудового слідства без належної перевірки контрагента позивача, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування. Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 25.12.12 по справі № 2а-2629/12/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко