Постанова

від 21.01.2013 по справі 6/136-10-4382

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. Справа № 6/136-10-4382

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012р. (головуючий суддя: Величко Т.А., судді: Бойко Л.І., Таран С.В.) у справі№ 6/136-10-4382 Господарського суду Одеської області за позовомОСОБА_5 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний магазин "Чайка", 2. Державного реєстратора виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, 3. Відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради провизнання недійсними рішень загальних зборів та за позовом: 1. ОСОБА_6, 2. ОСОБА_4 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний магазин "Чайка", 2. Державного реєстратора виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, 3. Відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради провизнання недійсними рішень загальних зборів, за участю представників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, відповідача-1Фірсов Д.О., відповідачів 2, 3, ОСОБА_6. не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.07.2012 р. у справі № 6/136-10-4382 позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в редакції доповнень від 02.07.2012 р. задоволені повністю:

- визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію реєстраційної дії №11419990012001165 від 04.03.2010 р. про скасування реєстраційної дії судовим рішенням (1 141 105 0010 00 1165), яку проведено 04 березня 2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим;

- визнано недійсним і скасовано рішення загальних зборів відповідача-1 від 30 березня 2010 року;

- визнано повністю недійсними і скасовано зміни до статуту відпвоідача-1, що зареєстровані 30 квітня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 30 березня 2010 року;

- скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів, що проведена 30 квітня 2010 року підставі рішення загальних зборів від 30 березня 2010 року;

- визнано недійсним і скасовано рішення загальних зборів від 14 червня 2010 року;

- визнано повністю недійсним і скасовано зміни до статуту, що зареєстровані 21 червня 2010 року на підставі рішення від 14 червня 2010 року;

- скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів, що проведена 21 червня 2010 року на підставі рішення від 14 червня 2010 року;

- скасовано державну реєстрацію внесення змін до відомостей про відповідача-1, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, яку проведено 21 червня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 14 червня 2010 року;

- скасовано державну реєстрацію зняття з обліку відповідача-1, яку проведено 21 червня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 14 червня 2010 року;

- скасовано державну реєстрацію взяття на облік відповідача-1, яку проведено 26 липня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 14 червня 2010 року;

- визнано недійсним і скасовано рішення загальних зборів про ліквідацію товариства, оформлене протоколом № 44 від 10 серпня 2011 року;

- скасовано державну реєстрацію запису про припинення відповідача-1, яку вчинено на підставі рішення загальних зборів від 10 серпня 2011 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 р. рішення Господарського суду Одеської області від 31.07.2012 р. у справі № 6/136-10-4382 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду - залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема ст. ст.ст. 43, 101 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники ОСОБА_6 та відповідачів 2, 3, не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що спірні рішення, які було прийнято до реєстрації державним реєстратором, прийняті з порушенням вимог Закону України „Про господарські товариства" та статуту товариства (без дотримання визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів та за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень), а тому підлягають визнанню недійсними, і вчинені на підставі цих рішень реєстраційні дії є похідними від незаконних рішень загальних зборів, а тому також підлягають скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в листопаді 2010 року звернулись до суду з позовними вимогами про визнання недійсною та скасування державної реєстрації реєстраційної дії №11419990012001165 від 04.03.2010 р. про скасування реєстраційної дії судовим рішенням (1 141 105 0010 00 1165), яку проведено 04 березня 2010 року; визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів від 09 квітня 2010 року; визнання повністю недійсними і скасування зміни до статуту, що зареєстровані 30 квітня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 09 квітня 2010 року; скасування державної реєстрації змін до установчих документів, що проведено 30 квітня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 09 квітня 2010 року; визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів учасників від 14 червня 2010 року; визнання повністю недійсними і скасування зміни до статуту, що зареєстровані 21 червня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 14 червня 2010 року; скасування державної реєстрації змін до установчих документів, що проведено 21 червня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 14 червня 2010 року; скасування державної реєстрації внесення змін до відомостей, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, яку проведено 21 червня 2010 року на підставі рішення загальних зборів учасників від 14 червня 2010 року; скасування державної реєстрації зняття з обліку, яку проведено 21 червня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 14 червня 2010 року; скасування державної реєстрації взяття на облік, яку проведено 26 липня 2010 року на підставі рішення загальних зборів від 14 червня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2010 р. порушено провадження за даним позовом (справа № 6/136-10-4382).

В грудні 2010 року з аналогічним позовом до тих же відповідачів, з тим же предметом і підставами позову звернулась ОСОБА_5

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2010 р. порушено провадження за даним позовом (справа №6/149-10-5099).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2010 р. у справі № 6/136-10-4382 і ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2011р. у справі № 6/149-10-5099 - провадження в даних справах було зупинено до вирішення спору у справі № 2-18/3546.1-2010-27/108-10-3870 за позовом ОСОБА_9 до ТОВ „Універсальний магазин „Чайка" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 15.09.2009 р., оформлених протоколом № 36 від 15.09.2009 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.04.2012 р. провадження у справах поновлено, справи № 6/149-10-5099 та 6/136-10-4382 об'єднані в одне провадження за № 6/136-10-4382.

В поясненнях від 29.05.2012 р. ОСОБА_10 просила суд замість "рішення загальних зборів ТОВ від 09.04.2010 р." читати "рішення загальних зборів ТОВ від 30.03.2010 р.", оскільки цим рішенням були виключені зі складу учасників засновники, які володіють 43 % статутного фонду (ОСОБА_4 - 11,32 %, ОСОБА_6 - 4,39 %, ОСОБА_11 - 14,1 %, ОСОБА_5 - 14,1 %). Про загальні збори 30.03.2010 р. позивачі не повідомлялися, а збори були проведені за відсутності кворуму, без встановлення негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасників, яких було виключено.

Також 02.07.2012 р. до місцевого суду надійшли доповнення до позовної заяви від ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5, в яких вже не оскаржувалося рішення загальних зборів ТОВ від 09.04.2010 р., а додатково заявлені нові вимоги (наведені вище), які і були задоволені місцевим судом. При цьому зазначені доповнення обгрутовувались вже тим, що у зборах, які прийняли спірні рішення, не брали участь учасники, які володіють 43 % статутного фонду.

Місцевий суд, приймаючи рішення про повне задоволення позовних вимог в редакції доповнення до позову, погодившись з доводами позивачів, дійшов висновку, що оскаржувані рішення загальних зборів від 30.03.2010 р., 14.06.2010 р. і 10.08.2011 р. були проведені з порушеннями вимог ст.ст. 58-60, 64 Закону України „Про господарські товариства" - без дотримання визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів та за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, а тому підлягають визнанню недійсними. Проведені на підставі цих рішень реєстраційні дії до установчих документів також підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Як зазначено в п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Приписи частини четвертої статті 22 ГПК не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зміна предмета позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.

Про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви.

Зі змісту доповнень від 02.07.2012 р. до позовної заяви ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 випливає, що позивачі змінили не лише предмет позову, а ще й його підстави (зокрема, в частині обставин щодо розміру часток в статутному фонді товариства, належних позивачам).

Місцевий суд залишив поза увагою наведене і розглянув як первісні (щодо рішення загальних зборів від 14.06.2010 р.), так і додаткові позовні вимоги щодо оскарження інших рішень загальних зборів ТОВ „Універсальний магазин „Чайка" (від 30.03.2010 р., 10.08.2011 р.) і скасування реєстраційних дій, пов'язаних з цими рішеннями, стосовно яких позовні вимоги (в первісній позовній заяві без доповнень) не заявлялись.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З урахуванням наведених вище норм процесуального законодавства апеляційний суд дійшов вірного висновку, що у місцевого суду були відсутні підстави для розгляду доповнень до позовної заяви від 02.07.2012 р. і місцевий суд повинен був розглядати лише первісні вимоги.

Також апеляційний суд вірно відзначив, що первісні позовні вимоги ґрунтуються на рішенні загальних зборів ТОВ „Універсальний магазин „Чайка" від 15.09.2009 р., згідно з яким учасниками товариства є 4 особи, які володіють 100 % статутного капіталу товариства, з яких: ОСОБА_5 - 28%, ОСОБА_11 - 28%, ОСОБА_6 - 18%, ОСОБА_4 - 26%.

Станом на день прийняття місцевим судом рішення у даній справі рішення загальних зборів ТОВ „Універсальний магазин „Чайка" від 15.09.2009 р., оформлені протоколом №36, були визнані в судовому порядку недійсними.

Загальними зборами учасників ТОВ „Універсальний магазин „Чайка" прийнято рішення від 30.03.2010 р. про виключення ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 зі складу учасників, розподілено частки в статутному фонді товариства між 15 учасниками.

Оскільки вказане рішення загальних зборів від 30.03.2010 р. позивачами в установленому законом порядку оскаржено не було (беручи до уваги, що місцевий суд таку вимогу не міг розглядати в даній справі з наведених вище підстав), не визнано недійсним судом на момент звернення з позовом, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати, що станом на 09.04.2010 р. і 14.06.2010 р. права позивачів були порушені, оскільки вони вже не були учасниками товариства.

Оскарження ж вказаного рішення від 30.03.2010 р., як рішення від 10.08.2011 р., в межах даної справи є недопустимим. При цьому позивачі не позбавлені права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Крім того, як вбачається зі змісту рішення місцевого суду, він не надав належної оцінки обраному позивачами способу захисту порушеного права.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України права та законні інтереси позивача мажуть бути захищені у передбачений ними спосіб, а також іншими способами, передбаченими законом.

Як позивачі, так і суд першої інстанції не навели положень законодавства, які б передбачали такий спосіб захисту порушеного права як одночасне визнання недійсними та скасування, зокрема, рішень загальних зборів товариства. За своєю правовою суттю такі вимоги як "визнання рішення недійсним" та "скасування рішення" є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржників, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухваленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 р. у справі № 6/136-10-4382 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков