Ухвала

від 23.01.2013 по справі 2а-3089/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3089/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБабенка К.А., Борисюк Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 пред'явила позов до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122200 від 12.06.2012 року, №0000142200 від 12.06.2012 року, №0000152200 від 12.06.2012 року, №0000162200 від 12.06.2012 року, №0000172200 від 12.06.2012 року, №0000182200 від 12.06.2012 року, №0000192200 від 12.06.2012 року, №0000202200 від 12.06.2012 року, №0000212200 від 12.06.2012 року, №0000222200 від 12.06.2012 року, №0000232200 від 12.06.2012 року, №0000242200 від 12.06.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 08 травня 2012 року по 22 травня 2012 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) ФОП ОСОБА_4 за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р, за результатами якої складено Акт від 29 травня 2012 року № 69/1701/2460904741 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року .

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_4 : статті 13 Декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 Про прибутковий податок з громадян», у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за ІV квартал 2010 року на суму 97804, 38 грн..; п.п 139.1.12 п.139.1 ст. 139 розділу III Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 на суму 1175,36 грн..; пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 13158,08 грн., у тому числі: липень 2010 р. - 475,02 грн.; серпень 2010 р. - 3791,35 грн.; жовтень 2010 р. - 7260,47 грн.; листопад 2010 р. - 1631,24 грн..; п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, п.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період; п.1, п.5 ст.203, п. 1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «БЕЛАГРО-77»(відповідно до визнання угоди між TOB «БЕЛАГРО-77»та ФОП ОСОБА_4 нікчемною, останній донараховано податок на додану вартість за грудень 2010 р. в сумі 113049,51 грн..); п. 198.6 ст.198, пп. «б»п. 201.11 ст..201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2756-VI, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 16244,96 грн., у тому числі: січень 2011 р. -155,23 грн.; березень 2011 p.- 2111,31 грн.; квітень 2011 р. - 2468,99 грн.; травень 2011 р. - 7690,47 грн.; жовтень 2011 р. - 3818,96 грн.; п.119.2 ст. 119 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-YI за подання не в повному обсязі та за неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за перший квартал 2011 року, 2,3,4 кв.2011 року, передбачено застосування штрафних санкцій; п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2756-VI та на підставі п. 120.1 ст.120 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за неподання Декларації з податку на додану вартість за липень, жовтень та грудень 2011 р. передбачено застосування штрафних санкцій.

Не погодившись із висновками Акту перевірки позивач звернулась до Володарського відділення Сквирської МДПІ Київської області із запереченням від 05.06.2012р.(вхідний № 1083/Ш від 05.06.2012 року) на які листом від 12.06.2012 №144/111/17-001 Сквирською МДПІ Київської області (Володарське відділення) було надано відмову у задоволенні заперечень до Акту перевірки.

За результатами перевірки Сквирською МДПІ Київської області (Володарське відділення) було прийнято податкові повідомлення-рішення, які позивач отримав 12.06.2012р, про що свідчить відповідна відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення №0930000592002.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755гУІ «податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку."

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 119.2 ст. 119 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року позивачем за перший квартал 2011 року не подано звітність про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку - форма 1 ДФ, за 2,3,4 кв.2011 року в 1 ДФ не включено суми доходів, виплачених платникам.

Відповідно до вимог п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

На підставі п. 119.2 ст.119 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за вищевказані порушення відповідачем до позивача було застосовано штрафні санкції за неподання звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку за 1 квартал 2011 року - 510 грн. за 2 квартал 2011 року -1020грн., 3 квартал 2011 року -1020 грн., 4 квартал 2011 року -1020 грн., про що винесені податкові повідомлення -рішення від 12.06.2012 року №0000152200, №0000122200, №0000162200, №0000142200.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п.85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

При проведенні комплексної документальної планової виїзної перевірки виявлено що в папках первинних документів, наданих на перевірку виявлено накладні отримані від платників єдиного податку, які відповідно до п.п.139.1.12 п.139.1 ст.139 розділу III Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями не можуть бути включені до валових витрат.

Відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»за грудень 2010 р. було встановлено розбіжності між податковим кредитом ФОП ОСОБА_4 та податковими зобов'язаннями TOB «БЕЛАГРО-77»на загальну суму поставки с/г продукції та наданих послуг по перевезенню 782 434,98 грн., в т.ч. ПДВ 130 405,83 грн. Відповідно до наданих для перевірки документів ФОП ОСОБА_4 було закуплено у TOB «БЕЛАГРО-77»соняшник на суму 565 247,51 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року у справі №2610/2134/2012 по обвинуваченню ОСОБА_5 (директор ТОВ «БЕЛАГРО-77») підтверджено вину останнього у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України .

Відповідно до п.2. ст.215 ЦК України від 16.01.2003 року №435 - IV (зі змінами та доповненнями) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Враховуючи те, що в ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення TOB «БЕЛАГРО-77»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч.І ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «БЕЛАГРО-77»з контрагентами-постачальниками, в тому числі з ФОП ОСОБА_4; - відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Отже, Товариством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Таким чином, TOB «БЕЛАГРО-77»порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Враховуючи вищенаведене, усі операції купівлі-продажу TOB «БЕЛАГРО-77»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що TOB «БЕЛАГРО-77»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Як результат, задекларований податковий кредит контрагентів-покупців за період 19.07.2010р. по 30.06.2011 року, за рахунок TOB «БЕЛАГРО-77»сформований неправомірно та підлягає зменшенню до 0.

Відповідно до вище вказаного ФОП ОСОБА_4 було безпідставно завищено податковий кредит на суму 113 049,51 грн., що підлягає до зменшення.

На підставі зазначеного вище, відповідачем було правомірно винесено податкове повідомлення -рішення від 12 червня 2012 року №0000212200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 141 311,88 грн., в т.ч. 11 3049,51 грн. основного платежу та 28 262,37 грн. -штрафна санкція;

Крім того, у зв'язку із визнанням угоди між позивачем та ТОВ «БЕЛАГРО 77»нікчемними ФОП ОСОБА_4 зменшено валові витрати та відповідно збільшено чистий дохід в порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 519/94 від 13 вересня 1994 року та безпідставно завищено валові витрати на суму 652 029,18 грн.

Відповідно до абз. 1 ст. 123.1 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, «неподання платником податків - фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу - тягнуть за собою накладення на платника податків - фізичну особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом»

На підставі зазначеного, відповідачем було правомірно донараховно позивачу податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування (від підприємницької діяльності) у розмірі 97 804,38 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 24451, 1 грн. та винесено податкове повідомлення рішення від 12 червня 2012 року №0000182200.

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість», підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної, є касові чеки, які містять суму поставлених товарів, загальну суму нарахованого податку. При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_4 до складу податкового кредиту протягом липня-грудня 2010 р. було включено податок на додану вартість в сумі 13 158,08 грн. згідно чеків, які перевищують 200 гривень за день, а саме за липень 2010 року по розрахункам з ПП «Троїцьке»на суму ПДВ -475, 02 грн.; за серпень 2010 року по розрахункам з ПП «Петролеум Трейд-К»на суму ПДВ -3042, 55 грн., за листопад 2010 року по розрахункам з ТОВ «Оптіма -транс»на суму ПДВ -1631, 24 грн..

В результаті зазначеного порушення відповідачем позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 13 158,08 грн. та відповідно до абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2756-VI штрафну санкцію у розмірі 3 289,52 грн., згідно податкового повідомлення -рішення від 12 червня 2012 року №0000202200.

В порушення п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2756-VI, яким передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, ФОП ОСОБА_4 до складу податкового кредиту за жовтень 2011 р. було включено податок на додану вартість в сумі 1700,00 грн. по розрахунках з TOB «Гніванський шиноремонтний завод», який не підтверджено документально.

В порушення пп. «б»п. 201.11 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2756-VI, яким передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є касові чеки, які містять суму отриманих товарів /послуг/, загальну суму нарахованого податку ( із визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника), при цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день ( без урахування податку), ФОП ОСОБА_4 до складу податкового кредиту на протягом 2011 р. було включено податок на додану вартість на суму ПДВ 14544.96 грн. згідно чеків, які перевищують 200 гривень за день, а саме: за січень 2011 р. по розрахунках з TOB «Оптіма-транс», ТОВ «Золотий екватор», ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Альков -ОІЛ», ПП «Окко-нафтопродукт».

Відповідачем було правомірно збільшено позивачу грошове зобов'язання по податку на додану вартість на 20306, 2 грн., в тому числі 16244, 96 грн. -основного платежу та 4061, 24 грн. - штрафні санкції, застосовані відповідно до абз.1 п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2756-VI штрафну санкцію у розмірі 3 289,52 грн. податковим повідомленням -рішенням №0000192200 від 12.06.2012 року.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в порушення п.п 139.1.12 п.139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року "до складу витрат не враховуються витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних та нематеріальних активів у фізичної особи -підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації)", Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 включила до валових витрат витрати на придбання товарів, робіт, послуг у ФОП платників єдиного податку.

У зв'язку з чим, відповідачем було правомірно донараховано позивачу податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму: основний платіж - 1175,36 грн., штрафна санкція 293,84 грн. (податкове повідомлення рішення від 12 червня 2012 року №0000172200).

Крім того, за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. ФОП ОСОБА_4 подала звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за період липень 2011 року, жовтень 2011 року та грудень 2011 року з порушеннями п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2756-VI., а саме: прийняті звіти мають статус «Помилковий», у зв'язку з допущеними арифметичними помилками.

Таким чином відповідачем на підставі п.120.1 ст.120 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. правомірно застосовано штрафні санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: К.А. Бабенко

Л.П. Борисюк

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Борисюк Л.П.