Постанова

від 22.01.2013 по справі 5011-9/11743-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа№ 5011-9/11743-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І.О.

за участю від позивача - не з'явився.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша

будівельна компанія ВВС"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 18.10.2012 року

у справі № 5011-9/11743-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Приватного підприємства "Еллада Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша

будівельна компанія ВВС"

про стягнення заборгованості 201204, 34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Перша будівельна компанія ВВС" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; код ЄДРПОУ 35850311; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства "Еллада Плюс" (10029, м. Житомир, вул. Ватутана, буд. 55-Б; код ЄДРПОУ 31052572) 198704,34 (сто дев'яносто вісім тисяч сімсот чотири) грн. 34 коп. основної заборгованості, 3095,08 (три тисячі дев'яносто п'ять) грн. 08 коп. судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог -відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна компанія ВВС" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 у справі № 5011-9/11743-2012, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.

В судове засідання 22.01.2013 року представники позивача та відповідача не з'явилися про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2012 року між Приватним підприємством «Еллада Плюс» (далі по тексту - Позивач; Продавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія ВВС» (далі по тексту - Відповідач; Покупець за Договором) укладено Договір №0603/12 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), Продавець зобов'язується продати будівельні матеріали (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна товару та марка, зазначеного п. 1.1. Договору, визначається в рахунках - фактурах або в видаткових накладних.

Розділом 4 Договору передбачено, що поставка товару буде виконуватися автомобільним транспортом Продавця в строк 2 календарних днів після оплати партії товару (п. 4.1. Договору); товар вважається зданим Продавцем та прийнятим покупцем по кількості та номенклатурі згідно видатковій накладній на виробничій дільниці Покупця на 109 кілометрі траси Київ-Житомир (п. 4.2. Договору); право власності від Продавця до Покупця на товар переходить з моменту його передачі (п. 4.3. Договору).

Розрахунки між Сторонами здійснюються таким чином згідно Розділу 5 Договору: Покупець зобов'язується оплатити товар за договірною ціною шляхом перерахування грошей на поточний рахунок Продавця згідно рахунку-фактури на умовах попередньої оплати або згідно накладної на протязі 3-х банківських днів після отримання товару.

Моментом отримання товару вважається дата видачі видаткової накладної та отримання товару на виробничій дільниці Покупця на 109 кілометрі траси Київ-Житомир. Оплата здійснюється в гривні.

Вказаний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, стосовно фінансових розрахунків по Договору - до повного виконання обов'язків.

Позивач на виконання умов Договору в період з 25.04.2012 р. по 03.05.2012 р. Відповідачу поставлено товар на загальну суму 239715,19 грн., що підтверджується видатковими накладними №338 від 25.04.2012р. на суму 51620,60 грн., №350 від 26.04.2012р. на суму 49590,80 грн., №382 від 01.05.2012р. на суму 34247,89 грн., №397 від 02.05.2012р. на суму 54764,80 грн., № 398 від 03.05.2012р. на суму 49491,30 грн.

За твердженням Позивача, Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 38510, 85 грн., станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складає 201204, 34 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача.

Позивач повідомив, що станом на момент розгляду справи в судді першої інстанції заборгованість відповідача складає 198704,34 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За своєю правовою природою Договір №0603/12 від 06.03.2012р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 239715,19 грн., згідно видатковим накладним №338 від 25.04.2012р. на суму 51620,60 грн., №350 від 26.04.2012р. на суму 49590,80 грн., №382 від 01.05.2012р. на суму 34247,89 грн., №397 від 02.05.2012р. на суму 54764,80 грн., № 398 від 03.05.2012р. на суму 49491,30 грн., належним чином засвідчені копії яких, підписані та скріплені печатками/штампами сторін, додані Позивачем до матеріалів справи.

За твердженням Позивача станом на момент подання позовної заяви та розгляду судом першої інстанції справи, заборгованість Відповідача за Договором складала 201204,34 грн. Під час розгляду судом першої інстанції справи по суті відповідач сплатив позивачу частину боргу за Договором, а саме: 12.09.2012 року 1000,00 гривень та 12.10.2012 року 1 500, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 198704,34 грн. (239715,19 грн. вартість поставленого товару -41010,85 грн. часткова оплата = 198704,34 грн.), доказів сплати якої Відповідачем не надано. При цьому, про зменшення позовних вимог позивачем заявлено суду не було.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 198 704, 34 грн. Відповідачем не надано.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 198704,34 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 5.1. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 198704,34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо висновку суду першої інстанції про відмову в задоволені вимоги в частині стягнення 2500,00 грн. колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

На підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору;.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після порушення справи сплатив 2500,00 грн. тому провадження у справі в частині стягнення 2500,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. П. 3 рішення господарського суду м. Києва від 18.10.2012 року у справі № 5011-9/11743-2012 змінити та викласти у наступній редакції.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 2500,00 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

2. Справу № 5011-9/11743-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 23.01.2013 року.