Постанова

від 21.01.2013 по справі 5011-64/10004-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. Справа№ 5011-64/10004-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Ємельянова А.С.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Максимков В.А. - представник за довіреністю № 138/08-12 від 01.08.2012 року,

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна Студія «Олександр Колесніков»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року

у справі № 5011-64/10004-2012 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Інж Буд Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна Студія «Олександр Колесніков»

про стягнення 26 442, 84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Інж Буд Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна студія «Олександр Колесніков» про стягнення заборгованості у сумі 26 442, 84 грн., з яких: 25 629, 20 грн. заборгованості за виконані роботи та 813, 64 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № К-1007 від 26.02.2010 року в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв'язку із чим у відповідача станом на 13.04.2012 року утворилась заборгованість у сумі 25 629, 20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року у справі № 5011- 64/10004-2012 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував, що позивач не виконав розробку проектів у відповідності до умов п.4 договору № К-1004 від 26.02.2010 року. Також, відповідач зазначає, що документ, який підтверджує передачу проектної документації за додатковою угодою №3 є накладна, а не акт здачі-приймання робіт, на який посилається позивач.

Крім того, відповідач з метою підтвердження доводів заявлених в апеляційній скарзі, 12.12.2012 року через загальний відділ документального забезпечення суду подав клопотання про витребування доказів, а саме проектну документацію за розділами автоматики протидимного захисту, автоматики системи контролю концентрації газу, пожежної сигналізації приміщень, сповіщення про пожежу приміщень, газового пожежогасіння ЛТПП, яка була передана відповідачем за договором №К-0810 від 16.05.2008 року комунальному підприємству «Житлінвестбуд-УКБ».

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна студія «Олександр Колесніков» по справі №5011-64/10004-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №5011-64/10004-2012 колегію суддів у складі Дідиченко М.А., Ємельянов А.С., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна студія «Олександр Колесніков» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А., Ємельянов А.С., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 21.01.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2013 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційний суд рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року у справі № 5011-64/10004-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Також представником позивача через загальний відділ документального забезпечення суду було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній зазначив, що в кошторисі № 1 наведений розрахунок вартості розробки проектів автоматики проти димного захисту і автоматики системи контролю концентрації газу. Вартість цих робіт (без ПДВ) складає 42 191, 00 грн. В кошторисі № 2 наведений розрахунок вартості розробки проектів пожежної сигналізації приміщень, сповіщення про пожежу приміщень та газового пожежогасіння. Вартість цих робіт (без ПДВ) складає 68 068, 00 грн. В зведеному кошторисі зазначені і кошторис № 1, і кошторис № 2, та зазначена їх загальна сума, яка без ПДВ становить 110 259, 00 грн. Водночас, в зведеному кошторисі вказано, що загальна договірна ціна робіт становить 42 191, 00 грн. А отже, він зобов'язувався виконати лише роботи, передбачені кошторисом № 1, а саме - розробку проектів автоматики протидимного захисту і автоматики системи контролю концентрації газу. І саме ці роботи були виконані відповідачем.

Крім того, у судове засідання 21.03.2012 року з'явились представники відповідача Гудиренко С.П. та Колесников М.О. та надали колегії судів довіреності, в яких зазначено, що вищезазначеним особам надано право представляти інтереси відповідача у Господарському суді м. Києва.

Згідно ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Так, зазначені вище довіреності уповноважують осіб на представництво інтересів відповідача тільки у Господарському суді міста Києва, що свідчить про неможливість представляти останнього в Київському апеляційному господарському суді.

Враховуючи вищезазначене, Гудиренко С.П. та Колесников М.О. є неналежними представниками і не мають відповідних повноважень для участі у даному судовому засіданні.

Утім, колегія суддів керуючись принципом гласності розгляду справ передбаченого ч.1 ст.4-4 ГПК України, визнала за можливе присутність вищезазначених осіб у даному судовому засіданні в якості слухачів.

Як зазначалось вище, 12.12.2012 року відповідач через загальний відділ документального забезпечення суду подав клопотання про витребування у Комунального підприємства «Житлінвестбуд-УКБ» доказів, а саме проектної документації за розділами автоматики протидимного захисту, автоматики системи контролю концентрації газу, пожежної сигналізації приміщень, сповіщення про пожежу приміщень, газового пожежогасіння ЛТПП, як підтвердження того, що дана документація була розроблена не позивачем, як зазначається в позовній заяві, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Аріст».

Згідно ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання, у зв'язку із тим, що відповідач у даному клопотанні не зазначив обставини, що підтверджують відсутність можливості самостійно отримати вищезазначені докази та подати до суду, оскільки КП «Житлінвестбуд-УКБ» за договором № К-0810 від 16.05.2008 року є замовник робіт виконаних позивачем.

Враховуючи, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 26.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурна студія «Олександр Колесніков» (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Інж Буд Сервіс» (за договором - виконавець) було укладено договір № К-1007 на розробку конструктивної частини та внутрішніх інженерних мереж водопроводу та каналізації для проекту будівництва житлового будинку на ділянці №3 на території мікрорайону у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку конструктивної частини вище відмітки 0.000 та внутрішніх інженерних мереж водопроводу та каналізації для проекту будівництва житлового будинку на ділянці №3 на території мікрорайону обмеженого вулицями Попудренко, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською у Дніпровському районі міста Києва (стадія «робоча документація»).

Згідно із п. 2.1 договору вартість робіт, які виконуються виконавцем, визначена протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1) і становить - 314 766, 00 грн. (триста чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят шість грн. 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 62 953, 20 грн. (шістдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три грн. 20 коп.), а всього - 377 719, 20 грн. (триста сімдесят сім тисяч сімсот дев'ятнадцять грн. 20 коп.).

Однак, сторони домовились, що оплата робіт, які виконуються виконавцем, проводиться замовником згідно з календарним планом робіт (Додаток № 2) на підставі наданих виконавцем актів-здачі приймання робіт (етапів) шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.2, п.2.3 договору).

Отже, сторони погодили в договорі, що остаточна вартість робіт та оплата здійснюється на підставі акту здачі-приймання робіт.

Пунктом 1.3 договору визначено, що терміни виконання робіт визначаються календарним планом робіт, який є невід'ємною частиною даного договору.

Так, керуючись календарними планами виконання робіт (Додаток №3 та Додаток №5), роботи виконувались у два етапи.

На підставі договору, сторони уклали додаткову угоду від 18.04.2011 року № 2, якою передбачено, що перший етап полягає у виконанні робіт, як розробка інженерних розділів для проекту будівництва житлового будинку на ділянці № 3 на території мікрорайону обмеженого вулицями Попудренко, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською у Дніпровському районі міста Києва (стадія «робоча документація»).

Відповідно до вищенаведеної додаткової угоди та доданого до неї кошторису вартість робіт складає 240 000, 00 грн.

Актами здачі-приймання робіт від 12.08.2011 року та 09.09.2011 року встановлено, що роботи передбачені додатковою угодою від 18.04.2011 року № 2 були виконані та прийняті замовником на суму 240 000, 00 грн.

Другий етап, передбачений додатковою угодою від 06.06.2011 року № 3 до договору від 26.02.2010 року № К-1007 полягав у виконанні розробки проектів автоматики протидимного захисту, автоматики системи контролю концентрації газу, пожежної сигналізації приміщень, сповіщення про пожежу приміщень, газового пожежогасіння в ЛТПП.

Між тим, до даної додаткової угоди складені кошторис № 1, кошторис № 2 та зведений кошторис.

В кошторисі № 1 наведений розрахунок вартості розробки проектів автоматики проти димного захисту і автоматики системи контролю концентрації газу. Вартість цих робіт (без ПДВ) складає 42 191, 00 грн.

В кошторисі № 2 наведений розрахунок вартості розробки проектів пожежної сигналізації приміщень, сповіщення про пожежу приміщень та газового пожежогасіння. Вартість цих робіт (без ПДВ) складає 68 068, 00 грн.

В зведеному кошторисі зазначені і кошторис № 1, і кошторис № 2, та зазначена їх загальна сума, яка без ПДВ становить 110 259, 00 грн. Водночас, в зведеному кошторисі вказано, що загальна договірна ціна робіт становить 42 191, 00 грн.

Відтак, колегія суддів вважає, що сторони домовилися, що вартість всіх робіт передбачених додатковою угодою № 3 складає 42 191, 00 грн. без ПДВ.

Актом здачі-приймання робіт від 09.09.2011 року встановлено, що роботи визначені додатковою угодою № 3, позивачем були виконані та прийняті замовником у відповідності до договору. Вартість цих робіт за даним актом складає 42 191, 00 грн (без ПДВ), а разом з ПДВ 50 629, 20 грн.

Відтак, сторони підписавши акт здачі-приймання робіт від 09.09.2011 року, засвідчили, що позивач виконав роботи належним чином та у відповідності до умов договору.

Згідно п. 4.1 договору, виконана проектна документація, розроблена відповідно до вимог Державних будівельних норм України, передається замовнику, при цьому сторони підписують документ прийому-передачі.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивач виконав, а відповідач прийняв роботи передбачені додатковими угодами, що підтверджується вищезазначеними актами здачі-приймання робіт, де зазначено, що виконані роботи відповідають умовам договору.

Так, відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно п.1 ч.1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Отже, у відповідності до додаткової угоди від 18.04.2011 року № 2 та додаткової угоди від 06.06.2011 року №3, загальна вартість виконаних робіт склала 290 629, 20 грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи актами здачі-приймання робіт, підписаними сторонами.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідачем було сплачено за виконані роботи 265 000, 00 грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи відповідними виписками з банківського рахунку.

Відповідач доказів повного виконання зобов'язань щодо оплати робіт не надав.

Водночас, відповідач в доводах апеляційної скарги зазначив про те, що позивач не виконав роботи, встановлені додатковою угодою № 3 та останній був змушений укласти договір №22-03-11 від 22.03.2011 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Аріст» щодо виконання вищезазначених робіт. Крім цього, відповідач вказав, що ним помилково було підписано акт про прийняття невиконаних робіт від 09.09.2011 року та сплачено кошти за цим актом у розмірі 25 000, 00 грн.

Згідно п. 4.2 договору встановлено, що після завершення роботи чи її етапів виконавець представляє замовнику акт здачі-приймання робіт (етапів), який зобов'язаний його розглянути і підписати чи мотивовано відмовити із наданням переліку необхідних доробок.

Відповідно до п. 4.4 договору, якщо протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після пред'явлення виконавцем замовнику акта здачі - приймання робіт (етапів), він не буде оформлений чи повернутий виконавцю з мотивованою відмовою, документація вважається прийнятою без зауважень.

Відтак, сторони домовились про те, що документація вважається прийнятою без зауважень, якщо акт здачі-приймання робіт (етапів) не буде повернутий виконавцю з мотивованою відмовою протягом 15 днів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищевказані доводи апелянта про те що позивач не виконав роботи, встановлені додатковою угодою № 3 є необгрунтованими, оскільки як вбачається із матеріалів справи, факт передачі виконаної роботи підтверджений актом здачі-приймання робіт від 09.09.2011 року, який прийнятий відповідно до домовленості сторін та не оскаржений відповідачем у порядку встановленому договором та чинним законодавством. Мотивованої відмови від прийняття робіт у вищевказаний 15-денний строк відповідач не направив.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач, при розгляді справи в суді першої інстанції, не був позбавлений права звернутися до суду із зустрічним позовом про зобов'язання позивача виконати весь обсяг робіт передбачений умовами договору № К-1007 від 26.02.2010 року.

Відносно посилання апелянта на те, що повний обсяг робіт був виконаний третьою особою - ТОВ «Фірма Аріст» на підставі договору № 22-03-11 від 22.03.2011 року, то суд звертає увагу апелянта, що він може звернутися до суду з окремим позовом про стягнення з позивача збитків за неналежне (неповне) виконання умов договору № К-1007 від 26.02.2010 року.

Також, відхиляються доводи апелянта про те, що документом, який засвідчує факт передачі проектної документації є накладна, а не акт здачі-приймання робіт.

Водночас, як зазначалося вище, пунктами 4.1 та 4.2 договору встановлено, що виконана відповідно до даного договору проектна документація, розроблена відповідно до вимог Державних будівельних норм України, передається замовнику, при цьому сторони підписують документ прийому-передачі. після завершення роботи чи її етапів виконавець представляє замовнику акт здачі-приймання робіт (етапів), який зобов'язаний його розглянути і підписати чи мотивовано відмовити із наданням переліку необхідних доробок.

За таких обставин, належним доказом, що підтверджує факт прийняття робіт є акт здачі-приймання робіт.

Окрім того, 23.11.2012 року апелянтом було направлено лист №01/23-11-2012 позивачу щодо попередження про розірвання додаткової угоди №3 від 06.06.2011 року в односторонньому порядку у зв'язку з тим що останній не передав проектної документації у відповідності до даної угоди.

Так, згідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як встановлено, судом апеляційної інстанції відповідач не з'явився у судові засідання Господарського суду міста Києва на розгляд справи №5011-64/10004-2012 та про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відтак, колегія суду не приймає до розгляду лист №01/23-11-2012, оскільки заявник не обґрунтував неможливість його подання до суду першої інстанції. Крім того, суд зазначає, що вказаний лист не впливає на встановлення обставин, що розглядаються у даному провадженні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається ст. 525 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в порушення умов договору, замовник свій обов'язок щодо оплати позивачу встановлених договором робіт не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 12.07.2012 року становить 25 629, 20 грн. ( 290 629, 20 грн. - 265 000, 00 грн. = 25 629, 20 грн.).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача 25 629, 20 грн. заборгованості за виконані роботи відповідає вимогам чинного законодавства.

Водночас, за умовами п. 5.2.1 договору, у випадку затримки перерахування авансових платежів на виконання робіт і платежів за виконані роботи з вини замовника, передбачених даним договором, замовник оплачує виконавцю за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази.

Беручи до уваги, що строк здійснення оплати виконаних робіт за договором не встановлений застосовуються положення передбачені статтею 530ЦК України.

Так, відповідно до ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

02.04.2012 року позивач направив відповідачеві лист № 123/04-12 із вимогою оплатити вартість виконаних робіт.

Враховуючи положення ст. 530 ЦК України та строк поштового перебігу відповідач повинен був здійснити оплату у термін до 12.04.2012 року.

Згідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до ч. 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, дійсно перевіривши розрахунок пені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 813, 64 грн. за період з 13.04.2012 року по 24.07.2012 року.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року у справі № 5011-64/10004-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна студія «Олександр Колесніков» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року у справі № 5011-64/10004-2012 - без змін.

3. Матеріали справи № 5011-64/10004-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Ємельянов А.С.

Пономаренко Є.Ю.