Рішення

від 23.01.2013 по справі 5011-37/5017-2012-5017/3268/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2013 р.Справа № 5011-37/5017-2012-5017/3268/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А"

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство „Ратмир-Соло"

Про визнання відсутності права вимоги

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача:Похалков О.О., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Від 3-ої особи: не з'явився

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А" звернувся до господарського суду м. Києва із позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" про визнання відсутності у ПАТ "МАРФІН БАНК" права вимоги до ТОВ "Фабрика по виробництву ділових книг "А" виконання зобов'язання за договором поруки №117-СК від 28.05.2005р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2012р. було порушено провадження у справі № 5011-37/5017-2012.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.06.2012р. матеріали господарської справи №5011-37/5017-2012 направлено за підсудністю до господарського суду Одеської області. Вказану ухвалу було оскаржено Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А" у апеляційному та касаційному порядку та постановами Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012р. та Вищого господарського суду України від 31.10.2012р. ухвалу господарського суду м. Києва від 20.04.2012р. залишено без змін.

12.11.2012р. справа №5011-37/5017-2012 надійшла до господарського суду Одеської області та згідно даних автоматичного розподілу справ між суддями передана на розгляд судді господарського суду Одеської області Д'яченко Т.Г., у зв'язку з чим ухвалою суду від 15.11.2012р. справу прийнято до провадження суддею Д'яченко Т.Г., справі присвоєно №5011-37/5017-2012-5017/3268/2012.

У судових засіданнях господарського суду Одеської області представник Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" участі не приймав. З наявного у матеріалах справи письмового відзиву Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" відповідач проти позову заперечував та надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа - Приватне підприємство „Ратмир-Соло" у судові засідання не з'явився, письмових пояснень на заявлені у справі позовні вимоги суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

23.01.2013р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А" заявлено суду письмове клопотання про зупинення провадження у справі до надання офіційного тлумачення Конституційним судом України положень п. 1 ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А". Вказане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки питання тлумачення п. 1 ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України не впливатимуть на результат розгляду даної справи, а також за відсутності правових підстав для зупинення провадження у справі, визначених ст. 79 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

27.09.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" (Банк), перейменованим в подальшому у Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" та Приватним підприємством „СВІЧКОЛАН трейдінг" (Позичальник), перейменованим в подальшому у Приватне підприємство „Ратмир-Соло" укладено кредитний договір №76/К, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику кредит на поповнення обігових коштів, фінансування витрат на ремонт виробничих і офісних приміщень, у вигляді кредитної лінії з лімітом заборгованості 1500000 доларів США з 27.09.2005р. і терміном погашення до 27.09.2010р. включно, із сплатою 14,5% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості за кредитом, а Позичальник зобов'язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити пені та штрафи, які передбачені умовами договору.

Умовами п. 3.3.2 кредитного договору №76/К від 27.09.2005р. передбачалось, що при порушенні Позичальником якого-небудь зобов'язання, передбаченого умовами даного договору, Банк має право на свій розсуд змінити умови договору - вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобов'язання за договором.

28.09.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А" (Поручитель) укладено договір поруки №117-СК, згідно умов якого Поручитель - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А" зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання Приватним підприємством „СВІЧКОЛАН трейдінг" (Позичальник) за кредитним договором №76/К від 27.09.2005р., відповідно до якого Кредитор надав Позивальнику кредит, у вигляді кредитної лінії з лімітом заборгованості 1500000 доларів США з 27.09.2005р. і терміном погашення до 27.09.2010р. включно, із сплатою 14,5% річних. Згідно п. 2.1 договору поруки Поручитель в повному обсязі відповідає перед Кредитором за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору солідарно з Позичальником, усім своїм майном і засобами, на які може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Згідно положень п. 2.2 Договору поруки при невиконання (або частковому невиконання) Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, у терміни, зазначені у кредитному договорі, Поручитель зобов'язується здійснити погашення заборгованості за кредитом, відсотків та інших сум, які Позичальник повинен сплатити відповідно до кредитного договору, у п'ятиденний термін із дня пред'явлення до нього вимоги Кредитором або повідомлення Позичальника про неможливість сплати зазначених сум.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А", викладених у позовній заяві, положення п. 1.1 кредитного договору №76/К від 27.09.2005р. передбачали строк погашення кредиту до 27.09.2010р., у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" міг звернутись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А", як поручителя, на протязі 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, що вбачається з положень ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України. Однак, Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" у строк до 27.03.2011р. не пред'явило жодних вимог до поручителя. З наведених підстав, позивач вважає Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" втратило право вимоги до ТОВ "Фабрика по виробництву ділових книг "А" щодо виконання зобов'язання за договором поруки №117-СК від 28.05.2005р.

Позовні вимоги у справі направленні на визнання відсутності у ПАТ "МАРФІН БАНК" права вимоги до ТОВ "Фабрика по виробництву ділових книг "А" виконання зобов'язання за договором поруки №117-СК від 28.05.2005р.

В ході розгляду справи представником Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" залучено до матеріалів справи (а.с. 89 Т.1) копію письмової вимоги до ТОВ "Фабрика по виробництву ділових книг "А" від 16.12.2008р. № 1158/04 з описом вкладення поштового відправлення на адресу відповідача від 22.12.2008р. Як вбачається з тексту вказаної вимоги, Банком повідомлялось Поручителя про допущені Позичальником - Приватним підприємством „СВІЧКОЛАН трейдінг" порушення умов кредитного договору №76/К від 27.09.2005р. в частині внесення кредитних платежів та про необхідність сплати частини наявної заборгованості.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги направленні фактично не на припинення господарських правовідносин за договором поруки №117-СК від 28.09.2005р., а на визнання відсутності у ПАТ "МАРФІН БАНК" права вимоги до ТОВ "Фабрика по виробництву ділових книг "А" виконання зобов'язання за договором поруки №117-СК від 28.05.2005р. Тобто, фактично позовні вимоги у справі спрямовані позивачем на встановлення судом юридичного факту - відсутності права вимоги, що само по собі захистом прав та законних інтересів у розумінні положень ст. 20 Господарського кодексу України не являється.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав, який не передбачено ст.20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України, тому, у даному випадку позовні вимоги у справі зводяться до встановлення юридично факту , який сам по собі призвести до захисту прав та інтересів позивача не може, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення таких позовних вимог.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до положень п.4 ст.559 Цивільного Кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя..

Як встановлено судом, положення п. 4.4 договору поруки №117-СК від 28.09.2005р. передбачали, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання Позичальником або Поручителем заборгованості за основним боргом по кредиту, сплати відсотків, а також збитків та неустойки, що будуть нараховані на несвоєчасно погашену заборгованість за основним боргом за кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2008р. Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" реалізовано право банку, передбачене умовами 3.3.2 кредитного договору №76/К від 27.09.2005р. та положеннями договору поруки №117-СК від 28.09.2005р. на пред'явлення вимоги до поручителя - ТОВ "Фабрика по виробництву ділових книг "А", у зв'язку з чим договір поруки №117-СК від 28.09.2005р. у розумінні положень п.4 ст.559 Цивільного Кодексу України не припиняв свою дію, оскільки Банк у встановленому порядку скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до поручителя.

Згідно положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст. ст. 34, 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є такими, що не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для їх задоволення.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повний текст рішення складено 25.01.2013 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Д'яченко Т.Г.