Постанова

від 10.01.2013 по справі 2а-1870/9728/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 р. Справа № 2a-1870/9728/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача - Ломаки Н.М.,

представника відповідача - Сіренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1870/9728/12

за позовом Підприємства "Автопідприємство" Краснопільської райспоживспілки

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Краснопільське відділення)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Підприємство "Автопідприємство" Краснопільської райспоживспілки (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач), в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Краснопільське відділення) від 01.08.2012 №0000281510 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 15 499 грн. 17 коп., в тому числі: основний платіж - 13808 грн. 67 коп., штрафна (фінансова) санкція - 1690 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лобос-трейд» за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року, згідно акту № 1/153/01738481 від 20.07.2012 р., Сумська МДПІ дійшла висновку про порушення позивачем вимог ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01.03.2011 року по 01.11.2011 року на загальну суму 13808 грн. 67 коп. На підставі вказаних висновків, 01 серпня 2012 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000281510 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 15499, 17 грн., в тому числі: основний платіж - 13808 (тринадцять тисяч вісімсот вісім) грн. 67 коп., штрафна (фінансова) санкція - 1690 (одна тисяча шістсот дев'яносто) грн. 50 коп.

В порядку оскарження позивачем було подано заперечення №2133 від 01.08.2012 року на акт. За результатами розгляду заперечення до акту податкове повідомлення-рішення №0000281510 від 01.08.2012 року залишено без змін, скаргу - без задоволення. Позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби у Сумській області, якою рішенням від 04.10.2012 року №14761/10/10-105-248/265ск податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 року №0000281510 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Рішенням Державної податкової служби України від 08.11.2012 року №498710/61-12/10-2115 податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 року №0000281510 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На переконання позивача, висновки Сумської МДПІ щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з придбаних у ТОВ «Лобос-Трейд» нафтопродуктів є необґрунтованими.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Покупець, як платник податку на додану вартість, не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця. Несплата контрагентами позивача податку не свідчить про те, що укладені позивачем правочини не відповідають інтересам держави і суспільства.

У зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З вищезазначених підстав, в судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, в запереченні на адміністративний позов (а.с.177-181) зазначив, що перевіркою встановлено, що підприємством «Автопідприємство» Краснопільської райспоживспілки в порушення вимог статті 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 13808,67 грн з вартості придбаних нафтопродуктів, у тому числі за березень 2011 року на суму 1350 грн, за квітень 2011 року на суму 2784 грн, за травень 2011 року на суму 1450 грн, за червень 2011 року на суму 1466,67 грн, за липень 2011 року на суму 3000 грн, за серпень 2011 року на суму 1508 грн, за вересень 2011 року на суму 1500 грн, за жовтень 2011 року на суму 750 грн, по господарських операціях із ТОВ «Лобос-Трейд».

За висновками перевірок у ТОВ «Лобос-Трейд» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по господарських операціях з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями в розумінні статті 185 Податкового кодексу України. ТОВ «Лобос-Трейд» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи вищевикладені обставини, проведеною перевіркою не встановлено фактів, які б мали свідчити про реальність поставки палива від ТОВ «Лобос-Трейд» до підприємства «Автопідприємство» Краснопільської райспоживспілки.

Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні представник Сумської МДПІ проти адміністративного позову заперечувала та просила суд в його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу Сумської МДПІ від 17.07.2012 р. № 503 завідувачем сектору оподаткування юридичних осіб Краснопільського відділення Сумської МДПІ Лазня Л. В. проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Підприємства "Автопідприємство" Краснопільської райспоживспілки з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лобос-трейд» за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2011 року. За результатами перевірки 20 липня 2012 року складений акт № 1/153/01738481 (а.с.14-20), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з 01.03.2011 року по 01.11.2011 року на загальну суму 13808 грн. 67 коп.

Не погоджуючись з актом перевірки Підприємство «Автопідприємство» Краснопільської райспоживспілки подало заперечення, які згідно відповіді № 2133 від 01 серпня 2012 р. (а.с.24-25) залишились без задоволення, а висновки про порушення податкового законодавства - без змін.

На підставі висновків акту перевірки № 1/153/01738481 від 20 липня 2012 р. Сумської МДПІ 01 серпня 2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000281510 (а.с. 12), яким Підприємству «Автопідприємство» Краснопільської райспоживспілки збільшено суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 15499, 17 грн., в тому числі: основний платіж - 13808 (тринадцять тисяч вісімсот вісім) грн. 67 коп., штрафна (фінансова) санкція - 1690 (одна тисяча шістсот дев'яносто) грн. 50 коп.

З метою оскарження податкового повідомлення-рішення позивачем ДПС у Сумській області була подана скарга, яка згідно рішення №14761/10/10-105-248/265ск 04.10.2012 року (а.с.27-29) залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 року №0000281510 - без змін. Подана Підприємством «Автопідприємство» Краснопільської райспоживспілки повторна скарга, рішенням ДПС України № №498710/61-12/10-2115 від 08.11.2012 року (а.с.30-31) залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 року №0000281510 - залишено без змін.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між підприємством «Автопідприємство» Краснопільської райспоживспілки (Покупець) та ТОВ «Лобос-Трейд» (Постачальник) укладений договір поставки від 18.03.2011 №44, згідно якого Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує нафтопродукти, ціна та кількість яких зазначається у видаткових накладних (а.с. 125). Оплата товару Покупцем здійснюється у безготівковому порядку - шляхом перерахування грошових коштів Покупцем.

На виконання вимог договору позивач отримував нафтопродукти, а саме бензин А-76 відповідно до видаткових накладних, наявних у матеріалах справи: №РН-0000150 від 21.03.2011; №РН-0000186 від 04.04.2011; №РН-0000233 від 21.04.2011; №РН-0000318 від 17.05.2011; №РН-0000392 від 07.06.2011; №РН-0000491 від 11.07.2011; №РН-0000549 від 25.07.2011; №РН-0000655 від 17.08.2011; №РН-0000805 від 07.09.2011; №РН-0000549 від 03.10.2011.

У підтвердження реальності виконання умов договору позивачем до суду надані податкові накладні: №44 від 21.03.2011; №5 від 04.04.2011; №44 від 21.04.2011; №34 від 17.05.2011; №17 від 06.06.2011; №4 від 04.07.2011; №71 від 21.07.2011; №77 від 22.07.2011; №72 від 17.08.2011; №39 від 07.09.2011; №3 від 03.10.2011.

Факт отримання позивачем бензину підтверджується довіреностями на отримання бензину: №9 від 21.03.2011; №10 від 04.04.2011; №14 від 21.04.2011; №15 від 17.05.2011; №17 від 07.06.2011; №18 від 11.07.2011; №20 від 25.07.2011; №24 від 17.08.2011; №27 від 07.09.2011; №32 від 03.10.2011.

Оплата товару здійснювалася у безготівковому розрахунку, що підтверджується копіями: платіжних доручень №68 від 18.03.2011; №73 від 01.04.2011; №3358 від 21.04.2011; №109 від 17.05.2011; №133 від 06.06.2011; №156 від 04.07.2011; №176 від 22.07.11; №196 від 15.08.11; №206 від 06.09.11; №231 від 03.10.11 та виписок банку.

Позивач отримував товар у м. Суми, вул. Чернігівська, 3 у ТОВ "Лобос-Трейд" власним транспортом, що підтверджується подорожніми листами, які містять інформацію про доставку товару з міста Суми до смт. Краснопілля: №019243 від 21.03.2011; №019272 від 04.04.2011; №019309 від 21.04.2011; №019338 від 17.05.2011; №019367 від 07.06.2011; №019416 від 11.07.2011; №019437 від 25.07.2011; №019476 від 17.08.2011; №019512 від 07.09.2011; №019541 від 09.10.2011.

Крім того, документами, підтверджуючими здійснення господарських операцій з придбання бензину за період із березня по жовтень 2011 р. між позивачем та ТОВ "Лобос-Трейд" є: копії меморіальних ордерів, що підтверджують надходження бензину до складу Позивача за березень - жовтень 2011 р. (а.с. 117-124); копії видаткових відомостей, які підтверджують факт використання бензину в господарській діяльності (а.с. 132-169); копії рахунків з книги аналітичного обліку (форма К-27) (а.с. 130-131).

Перевіркою встановлено, що враховуючи те, що по ТОВ "Лобос-Трейд" угоди визнані нікчемними, то у позивача не було реального настання правових наслідків відповідно до вимог, якими передбачено податковим законодавством, з формуванням податкового кредиту за березень-жовтень 2011 року, тобто операції були спрямовані на надання податкової вигоди покупцям підприємства з метою штучного формування ним податкового кредиту.

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів відсутності у позивача первинних документів.

Крім того, податковий орган, у акті перевірки робить висновок щодо проведення операції з ознаками "фіктивності", відсутність реального здійснення господарських операцій та їх нікчемність з боку контрагента позивача - ТОВ «Лобос-Трейд».

Проте, оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках щодо проведених перевірок контрагентів позивача.

Проте, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагентів податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Крім того, чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства "Автопідприємство" Краснопільської райспоживспілки до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Краснопільське відділення) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Краснопільське відділення) від 01.08.2012 №0000281510 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 15 499 (пятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 17 коп., в тому числі: основний платіж - 13 808 (тринадцять тисяч вісімсот вісім) грн. 67 коп., штрафна (фінансова) санкція - 1 690 (одна тисяча шістсот дев'яносто) грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства "Автопідприємство" Краснопільської райспоживспілки (ідентифікаційний код 01738481, вул. Вокзальна, 46, смт. Краснопілля, Сумська область, 42400) судовий збір у сумі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 14 січня 2013 року.