Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2270/12839/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2013 р. м. Київ К/9991/47794/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Кершис А. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСлавутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову та ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 року у справі№ 2270/12839/11 за позовомПублічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року у справі № 2270/12839/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 20.04.2011 року № 0000062303, від 07.07.2011 року № 0000132303.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1 ч. 1 ст. 17, ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просить залишити оскаржені судові рішення у справі без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»документально підтвердив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів з таким висновком судів погоджується, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області позапланової виїзної перевірки ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, складено акт від 20.04.2011 року № 189/23/32285199, яким зафіксовано порушення позивачем пп. «а»п. 200.4 ст. 200, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»), в результаті чого платником завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за січень 2011 року на суму 1 021 212,00 грн.

На підставі акта перевірки 20.04.2011 року Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062303, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року на загальну суму 1 021 212 грн.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області ініційовано відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведення позапланової документальної перевірки з метою дослідження доказів, наведених платником у скарзі та підтвердження або спростування матеріалів позапланової перевірки.

Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 21.06.2011 року № 415/23/32285199.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено, що у декларації за січень 2011 року позивачем зазначено бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 2974092 грн. Також встановлено, що в порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.5, п.7.4 ст.7, п.п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п.14.1.18 ст.14, пп. «а»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України неправомірно віднесено до розрахунку сум бюджетного відшкодування та завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 1 021 212,00 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких Державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області прийнято рішення, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Славутської ОДПІ від 20.04.2011 року № 0000062303 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 233 410,00 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а 07.07.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132303 яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2011 року з податку на додану вартість у розмірі 787 802,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало непідтвердження по багатоступеневому ланцюгу постачання сплати податку на додану вартість до бюджету по відповідних постачальниках.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. п. 200.3, 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п. п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у спірний період між позивачем та його контрагентами, а саме: ТОВ «Бітімпекс-2009», ТОВ «Славута Трейдінг», ФОП ОСОБА_7 укладені договори поставки та агентський договір на організацію та забезпечення надання консультаційних, маркетингових, рекламних та інших супутніх послуг.

На підставі дослідження наявних в матеріалах справи належних доказів, зокрема: податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, лімітно-забірних карток, рахунків-фактур, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актів приймання-передачі природного газу, місячних звітів по споживанню газу, довідок банку про проведення платежів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про реальність господарських операцій.

Доводи податкового органу про нікчемність угод з вказаними контрагентами колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочину (правочинів) конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, не надано доказів, які б підтверджували, що дані договори не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Оскільки судами встановлено реальність господарських операцій по спірним контрагентам, колегія суддів вважає погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову у зв'язку з правомірним формуванням суми податкового кредиту, а відтак і правомірність формування суми бюджетного відшкодування.

Послання податкового органу на порушення судами положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України щодо неможливості визначенням предметом спору податкового повідомлення-рішення від 20.04.2011 року № 0000062303 через його скасування підлягають відхиленню, оскільки рішенням Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.04.2011 року № 0000062303 лише в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 233 410,00 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Решта доводів касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 року у справі № 2270/12839/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак