Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-6916/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р. м. Київ К/9991/6187/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представники позивача Данілов А. І., Оріненко М. В.

представники відповідача Шевченко Т. М.

розглянувши касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року у справі № 2а-6916/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Принт-Експорт" (далі -ТОВ "Принт-Експорт") звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі -Ленінська МДПІ у м. Луганську) та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року позов ТОВ "Принт-Експорт" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року апеляційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Ленінська МДПІ у м. Луганську подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Принт-Експорт" у задоволені позову.

До касаційної скарги Ленінської МДПІ у м. Луганську приєдналось Головного управління Державного казначейства України в Луганській області.

ТОВ "Принт-Експорт" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Ленінською МДПІ в м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Принт-Експорт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства у банку за березень - червень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з лютого по травень 2010 року та складено акт від 19.08.2010 року №613/23-616/35155783, при цьому при перевірці поданої позивачем податкової декларації за квітень 2010 року встановлено, що сума заявленого бюджетного відшкодування виникла у попередньому податковому періоді (березень 2010 року). Згідно додатку 5 до декларації за березень 2010 року встановлено, що основним постачальником позивача у березні 2010 року було ТОВ «Поли-Пак», разом з тим, згідно аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ТОВ "Поли-Пак" у березні 2010 року були юридичні особи, місцезнаходження яких не встановлено.

20.08.2010 року на підставі зазначеного акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську винесене податкове повідомлення-рішення №0000542360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 1463407 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України «Про ПДВ»), сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»встановлено, що, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.3 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем були вчинені всі дії передбачені законом для отримання бюджетного відшкодування ПДВ подані відповідні податкові декларації із визначенням суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.6, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

П. 7.5 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено статут відомостей Єдиного державного реєстру згідно якого, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що діючим законодавством не передбачений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності перевіряти своїх контрагентів щодо наявності відомостей відносно їх реєстрації, як платника податків. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо визнання угод між позивачем та його контрагентами недійсними.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що несплата контрагентами постачальників позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді позбавлення права на бюджетне відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров