Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а/0570/15320/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року справа №2а/0570/15320/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання: Куленко О.Д., за участю сторін: представник позивача: Скобліков С.О., представник відповідача: Єгоров О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. у справі за позовом Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Димитровської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 07.07.12р. про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески у розмірі 8152,41 грн., -

В С Т А Н О В И В :

13.11.2012 р. Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Димитровської міської ради (далі по тексту-КП «БТІ» Димитровської міської ради) звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області (далі по тексту -УПФУ в м. Димитрові Донецької області) про визнання протиправним та скасування рішення від 07.07.2012 року №31 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески у розмірі 8152,41 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області № 31 від 07.07.2012 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески у розмірі 8152,42 грн., прийняте відносно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Димитровської міської ради.

Суд першої інстанції виходив з того, що аналізуючи дію в часі правових норм, на підставі яких до позивача застосовані фінансові санкції, суд дійшов висновку, що положення ч.9 ст.106 Закону № 1058 діяли з 1 січня 2004 року до 1 січня 2011 року, саме в цей проміжок часу вказані норми визначали склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього, отже, застосовуючи в липні 2012 року фінансові санкції до позивача, УПФУ діяло на підставі неіснуючої правової норми, що свідчить про невідповідність оспорюваного рішення вимогам п.1 ч.3 ст.2 КАС України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що заборгованість позивача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникла внаслідок порушення ним порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, тому рішення №31 від 07.07.2012 року є обґрунтованим та винесеним з додержанням норм законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що КП «БТІ» Димитровської міської ради (код ЄДРПОУ 21973089) зареєстровано в якості юридичної особи 27.01.1993 року виконавчим комітетом Димитровської міської ради Донецької області, (арк.спр.56-57) знаходиться на обліку в УПФУ в м. Димитрові як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за реєстраційним номером 05-25-01-0232.

26.06.2012 року УПФУ в м. Димитрові було проведено планову перевірку комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Димитровської міської ради щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.06.2007 по 01.06.2012 р.

За результатами документальної перевірки було виявлено приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат, доходу) у квітні, травні 2010року на загальну суму 8152,41 грн., про що було складено акт від 26.06.2012 року № 31(а.с.6-25).

На підставі акту документальної перевірки від 26.06.2012 року № 31, посилаючись на п.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI , п.3 ч.9 ст. 106 Закону України № 1058-IV управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові рішенням №31 від 07.07.2012 року застосувало до позивача фінансові санкції в розмірі 8152,41 грн.(арк.спр.5).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Правові норми, які містилися в п.3 ч.9 ст.106 Закону № 1058-IV, передбачали наступне: "Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат,доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

З 01.01.2011 року набув чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі - Закон 2464), яким зі статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 9 липня 2003 року були виключені з першої по дев'яту частини.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 передбачає можливість стягнення відповідачем фінансових санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, але не надає повноважень нараховувати такі санкції після 01.01.2011 року. В даному випадку, відповідач прийняв рішення № 31 від 07.07.2012 року про застосування фінансових санкцій вже після 01.01.2011р.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, норм діючого законодавства, зокрема вимог ст.72 КАС України, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення УПФУ № 31 від 07.07.12 року є протиправним та суперечить чинному законодавству, отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови суду.

Повний текст ухвали виготовлено 24.01.2013 року.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. у справі за позовом Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Димитровської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 07.07.12р. про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески у розмірі 8152,41грн. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон