Ухвала

від 16.01.2013 по справі 2а-2219/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2219/11 Головуючий у 1-й інстанції: Чех Н.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою відповідача -Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо творчого гонорару для розрахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011 року позивач -ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, в якому просив:

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва неправомірними щодо відмови у прийняті та внесені (включені) для розрахунку розміру пенсії довідки про заробітну плату (дохід) за період з 01.02.1990 р. по 31.01.1991 р. при призначенні пенсії за віком;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва провести розрахунок пенсії за віком та її нарахування із внесенням (включенням) в розрахунок розміру пенсії довідки про заробітну плату (дохід) з 01.02.1990 р. по 31.01.1991 р.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено:

- Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва неправомірними щодо відмови у прийнятті та внесенні (включенні) для розрахунку розміру пенсії довідки про заробітну плату (дохід) за період з 01.02.1990 року по 31.01.1991 року при призначенні пенсії за віком ОСОБА_3 за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

- Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва провести розрахунок пенсії за віком ОСОБА_3 та її нарахування із внесенням (включенням) в розрахунок розміру пенсії довідки про заробітну плату (дохід) з 01.02.1990 року по 31.01.1991 рік, 3 01.04.2011 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем -Управлінням пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі, на підставі порушення при ухвалені оскаржуваної постанови судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 працював з 02.03.1990 року по 14.02.1991 року в кіностудії «Славутич», яка в подальшому була реорганізована в кінофірму «Славута ЛТД». Позивач був прийнятий на роботу до кіностудії «Славутич»на постійній основі, що підтверджено копією трудової книжки. У вказаний період роботи позивача з останнім роботодавець кіностудія «Славутич» 17.12.1990 року уклав тимчасовий сценарний договір, відповідно до якого позивач зобов'язувався написати та передати студії літературний сценарій для повнометражного художнього фільму під назвою «Золотой ципленок», за вказану роботу кіностудія «Славутич» мала сплатити позивачу 9 000 рублів.

При прийманні студією готового кінофільму позивачу мали сплатити 125% від суми гонорару. Режисерський сценарій затверджується студією при наявності згоди, підтвердженою підписом позивача (автора). З вищевикладеного слідує, що позивач, під час роботи на постійній основі на кіностудії "Славутич" виконував роботу, надану роботодавцем, від останнього отримував за свою роботу кошти у вигляді заробітної плати, гонорару. З наданих документів слідує, що гонорар позивачу був виплачений роботодавцем - кіностудією «Славутич»в січні 1991 року у розмірі 9 000 карбованців. В довідці про дохід для обчислення пенсії позивача, виданої ТОВ Кінофірма «Славута ЛТД»10.11.2009 року №41, зазначена сума 9 000 карбованців, виплачені позивачу за результатами роботи, авторський гонорар, за період з 01.02.1990 року по 31.01.1991 року. В даній довідці зазначено про те, що на всі виплати нараховані внески та податки згідно законодавства на час виплати (а.с. 14).

З листа УПФ в Шевченківському районі міста Києва від 03.06.2010 року №7205/03, адресованого позивачу, слідує, що кіностудія «Славутич», яка пізніше була реорганізована в кінофірму «Славута ЛТД»(код ЄДРПОУ 16469851) страхові внески за період з 01.01.1990 року по 31.12.1991 року сплатила в повному обсязі.

В листі УПФУ в Шевченківському районі міста Києва від 08.11.2011 року № 19263/07 зазначено, що Указом Президента України від 24.12.1991 року та відповідно до постанови КМУ від 28.01.1992 року №39 у 1992 році було створено Пенсійний фонд України, у зв'язку з чим вони не можуть надати інформацію щодо підтвердження сплати страхових внесків працівників кіностудії «Славутич»за період 1990-1991 роки. Щодо нарахування страхових внесків із гонорарів працівників кіностудії «Славутич» за період з 1990 року по 1991 рік проінформували про те, що у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та інше).

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виплачений позивачу гонорар в сумі 9 000 карбованців в січні 1991 року Є оплатою праці за виконану позивачем роботу - написання літературного сценарію для повнометражного художнього фільму під назвою «Золотой ципленок», що в свою чергу свідчить про обов'язковість нарахувань та сплати з даної суми страхових внесків.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доход).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що твердження відповідача про відсутність можливості перевірити документи по сплаті страхових внесків кіностудією «Славутич» за 1991 рік - не може бути підставою чи доказом того, що страхові внески з вказаної суми гонорару, яку отримав позивач в 1991 році, не сплачувалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт несплати страхових внесків з гонорару позивача, виплаченому останньому кіностудією «Славутич» в 1991 році. Крім того, що доказувати свої заперечення по даній категорії справи відповідно до вказаної статті має здійснювати відповідач, суд враховує і те, що обставини, на які посилається відповідач до своїх заперечень, а саме - відсутність документального підтвердження про сплату страхових внесків в 1991 році кіностудією «Славутич», може з'ясувати лише відповідач;

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача -Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.