Рішення

від 24.01.2013 по справі 14/5005/9197/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.01.13р. Справа № 14/5005/9197/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Трібо", м. Біла Церква, Київська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-Авто", м. Дніпропетровськ

про стягнення 42953,75 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є. О.

Представники:

Від позивача: Кириченко В. В., довіреність № 33/3376 від 17.12.12р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Трібо", м. Біла Церква звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-Авто", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 42 953,75 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 41 232,02 грн., суми пені у розмірі 1 721,73 грн., а також суми судового збору.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, оскільки в його діях вбачається навмисне затягування розгляду справи, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Трібо", м. Біла Церква та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІГ-Авто", м. Дніпропетровськ був укладений договір поставки № 31/67-12.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець передає, а Покупець приймає і оплачує продукцію (далі називається «Товар»), у кількості , асортименті та за ціною, відповідно до Специфікації №1, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 3.3.2. Договору, Покупець зобов'язується своєчасно оплачувати поставлені партії Товару відповідно до рахунків-фактури у порядку, передбаченому п. 5.2. цього Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Покупець здійснює оплату партій Товару у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Покупець попередньо оплачує партію Товару, що поставляється в розмірі 50% ціни партії Товару визначеній у рахунку-фактурі (п. 5.2.1. Договору).

Покупець протягом 20 календарних днів з дня отримання партії Товару оплачує решту суми отриманої партії Товару.

Згідно п. 7.5. Договору, за порушення Покупцем строків і порядку оплати поставлених партій Товару, які передбачені цим Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни партії Товару, яка неоплачена, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач свої зобов'язання по Договору виконав, поставивши товар двома партіями, відповідно до видаткової накладної № 1117 від 31.04.12р. на суму 73 037,62 грн. та відповідно до видаткової накладної № 1306 від 21.06.12р. на суму 4 694,40 грн.

Відповідачем була здійснена попередня оплата товару у розмірі 36 500,00 грн. за поставку відповідно до видаткової накладної № 1117 від 31.04.12р.

Таким чином залишок по оплаті за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1117 складає 36 537,62 грн., а за поставку товару відповідно до видаткової накладної № 1306 від 21.06.12р. складає 4 694,40 грн.

Відповідно до п. 7.5. Договору відвовідачу було нараховано пеню за поставку товару відповідно до видаткової накладної № 1117 від 31.04.12р. в період з 20.06.12р. по 01.10.12р. у сумі 1 561,61 грн. і відповідно до видаткової накладної № 1306 від 21.06.12р. в період з 11.07.12р. по 01.10.12р. у сумі 160,12 грн.

Таким чином, на момент подання позовної заяви борг Відповідача за отриманий товар становить 42 953,75 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування грошовими коштами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п 7.5. Договору і ст. ст. 549-552 ЦК України, у випадку несвоєчасної оплати за поставлений по даному договору товар, Покупець платить пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 692, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІГ-Авто", 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Пожарна, буд. 26 (код ЄДРПОУ 35202879, р/р 26008253073 в АТ "Райффайзен банк Аваль" в м. Києві, МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства "Трібо", 09108, м. Біла Церква, Київська область, вул. Леваневського, 95 (код ЄДРПОУ 05495578, р/р 260030133166 в АТ "Сбербанк Росії", м. Київ, МФО 320627) суму основного боргу у розмірі 41 232,02 (сорок одна тисяча двісті тридцять дві) грн. 02 коп., суму пені у розмірі 1 721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 73 коп. та суму судового збору у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп., про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко Повне рішення складено 25.01.13р.