Рішення

від 18.01.2013 по справі 5008/1068/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.2013 Справа № 5008/1068/2012

За позовом прокурора Перечинського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород та Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Турички Перечинського району

до Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин

до Туричківської сільської ради, с. Турички Перечинського району

з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділу Держкомзему в Перечинському районі, м. Перечин

про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Перечинської РДА № 202 від 15.06.2006 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу в оренду для обслуговування туристичної бази ОСОБА_2."; визнання недійсним договору оренди землі від 06.11.2007 року № 1727, укладеного між Туричківською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 щодо надання у платне тимчасове користування земельної ділянки площею 0,30 га в АДРЕСА_1 для ведення підприємницької діяльності (для будівництва та обслуговування туристичної бази відпочинку) та зареєстрованого у Закарпатській регіональній філії ДП „Центр ДЗК" під № 040924900003 (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог).

Суддя господарського суду - В.В.Мокану

представники :

Позивача Закарпатської ОДА - Сигидін О.І., дов. № 06-20/2620 від 30.11.2012 року

Позивача Державної інспекції сільського господарства - не з'явився

Відповідача Перечинської РДА - не з'явився

Відповідача ФОП ОСОБА_2 - не з'явився

Відповідача Туричківської сільської ради - не з'явився

Третьої особи - не з'явився

В судовому засіданні взяла участь Камінська О.В., старший прокурор відділу прокуратури міста Ужгорода.

СУТЬ СПОРУ: прокурором Перечинського району заявлено позов в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород та Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Турички Перечинського району, до Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин, до Туричківської сільської ради, с. Турички Перечинського району про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Перечинської РДА № 202 від 15.06.2006 року, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.11.2007 року, скасування його державної реєстрації та повернення землі. Заявою від 05.12.2012 року прокурор в порядку ст. 22 ГПК України змінив позовні вимоги та просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Перечинської РДА № 202 від 15.06.2006 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2013 року у справі № 5008/1068/2012

відведення земельної ділянки та передачу в оренду для обслуговування туристичної бази ОСОБА_2."; визнати недійсним договір оренди землі від 06.11.2007 року № 1727, укладений між Туричківською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 щодо надання у платне тимчасове користування земельної ділянки площею 0,30 га в АДРЕСА_1 для ведення підприємницької діяльності (для будівництва та обслуговування туристичної бази відпочинку) та зареєстрований у Закарпатській регіональній філії ДП „Центр ДЗК" під № 040924900003. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.12.2012 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено відділ Держкомзему в Перечинському районі, м. Перечин.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на порушення вимог земельного законодавства, а саме, ст. ст. 17, 20, 122, 124 Земельного кодексу України, а також положень Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації", які встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.06.2012 року, cкладеним Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, водночас, інформувала суд про припинення підприємницької діяльності підприємцем ОСОБА_2, що має мати наслідком припинення стосовно неї провадження у справі.

Представники позивачів позовні вимоги підтримали; представником Закарпатської ОДА подано письмове пояснення, у якому зазначає, що зі змісту позовної заяви та матеріалів справи випливає, що мало місце порушення норм земельного законодавства та перевищення повноважень районною державною адміністрацією, оскільки розпорядження земельними ділянками для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення не відноситься до компетенції районних державних адміністрацій, за умови, що вищевказані об'єкти не пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечила, витребуваних документів не подала, причин невиконання вимог суду не повідомила, хоча, надісланою на адресу суду телеграмою від 04.12.2012 року просила відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання та бажанням особисто брати участь у розгляді справи, телеграмою від 19.12.2012 року просила відкласти розгляд справи на інший термін у зв'язку з необхідністю укладення договору з адвокатом. За таких обставин справа стосовно ОСОБА_2 розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній документами

Представник відповідача Туричківської сільської ради в судове засідання не з'явився. Поданим письмовим поясненням просив суд розглядати справу без участі представника Туричківської сільської ради на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач Перечинська РДА надісланою на адресу суду заявою від 17.12.2012 року позов визнала в повному обсязі та просила суд розглянути справу без участі її представника.

Третя особа участь представника в судових засіданнях не забезпечила, свою позицію стосовно заявленого позову не висловила.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, суд встановив:

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2013 року у справі № 5008/1068/2012

Розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 15.06.2006 року № 202 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду ОСОБА_2 площею 0,3 га для обслуговування туристичної бази, квартал 19 виділ 11, за межами населеного пункту на території Туричківської сільської ради та передати ОСОБА_2 в оренду терміном на 49 років вищевказану земельну ділянку.

Договором оренди землі від 06.11.2007 року, укладеним між Туричківською сільською радою та підприємцем ОСОБА_2, зареєстрованим у Закарпатській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.09.2009 року за № 040924900003, встановлено договірні відносини по оренді земельної ділянки розміром 0,3 га, яка розташована в АДРЕСА_1. Термін оренди за договором складає 25 років, договором визначено, що земельна ділянка передається орендарю для ведення підприємницької діяльності - для будівництва та обслуговування туристичної бази відпочинку.

Судовий порядок оскарження рішень місцевих державних адміністрацій визначено ст. ст. 43, 50 Закону України „Про місцеві державні адміністрації".

Відповідно до ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" підставою для скасування актів місцевих державних адміністрацій є їх суперечність Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України, іншим актам законодавства.

Дослідивши аргументи учасників спору щодо відповідності оспорюваного розпорядження діючому законодавству суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з огляду на наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом.

Пунктом 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент винесення розпорядження, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За нормою ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Обов'язковість проведення землеустрою на землях усіх категорій незалежно від форм власності у разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою передбачена ст. 20 Закону України „Про землеустрій".

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2013 року у справі № 5008/1068/2012

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до ст. 50 Закону України „Про землеустрій" включають, зокрема, матеріали погодження проекту землеустрою.

Згідно п. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час винесення оспорюваного розпорядження) проект землеустрою мав погоджуватися із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно - епідеологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини; погоджений проект землеустрою підлягав державній експертизі (п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677) і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, мав подаватися до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які після розгляду проекту приймають рішення про надання земельної ділянки.

Позитивні висновки державної експертизи згідно ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування; об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується; висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Судом встановлено, що оспорюваним розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду ОСОБА_2 без дотримання встановленого порядку погодження, оскільки частина висновків про погодження проекту була надана вже після його затвердження, зокрема, висновок Перечинського районного відділу земельних ресурсів від 11.07.2006 року № 183, висновок Ужанського відділу екологічного контролю від 23.10.2006 року № 220, та за відсутності висновку державної землевпорядної експертизи, який був виготовлений лише 25.01.2007 року. За результатами проведеної землевпорядної експертизи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування туристичної бази в АДРЕСА_1 було визнано таким, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та оцінено негативно. За наявності негативної оцінки у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25.01.2007 року № 303, наданому експертами Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів, проект землеустрою не міг бути затвердженим.

Отже, видавши оспорюване розпорядження, Перечинська РДА порушила передбачений нормами чинного на той час земельного законодавства порядок передачі земельної ділянки в оренду. Ця обставина є підставою для визнання незаконним і скасування розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 15.06.2006 року № 202 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу в оренду ОСОБА_2 для обслуговування туристичної бази".

Інші наведені у позовній заяві обставини стосовно перевищення Перечинською РДА наданих ст. 122 Земельного кодексу України повноважень при вирішенні

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2013 року у справі № 5008/1068/2012

питання про надання в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування туристичної бази відпочинку суд до уваги не приймає з огляду на недостатню обґрунтованість, оскільки редакція зазначеної статті, яка діяла станом на час винесення оспорюваного розпорядження, регламентувала повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування, а не в оренду.

Оцінюючи оспорюваний у справі договір оренди землі від 06.11.2007 року , суд констатує наступне.

Орендарем за договором є приватний підприємець ОСОБА_2, статус якої на даний час змінився. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державну реєстрацію ОСОБА_2 як фізичної особи - підприємця припинено, що унеможливлює вирішення спору стосовно неї як сторони у справі, провадження у справі відносно ОСОБА_2 підлягає припиненню.

У відповідності до ст. 93 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на час укладення договору, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Земельна ділянка, стосовно якої виник спір, належить до земель державної власності, була вилучена з постійного користування державного підприємства „Перечинське лісове господарство" розпорядженням Перечинської районної державної адміністрації від 15.06.2006 року № 199 і передана в землі запасу Туричківської сільської ради, що не мало наслідком зміну форми власності.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про оренду землі" у редакції, яка діяла на час укладення спірного договору, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцем за оспорюваним у справі договором виступає Туричківська сільська рада, яка уклала договір на підставі рішення № 34 другої сесії V скликання Туричківської сільської ради від 29.09.2006 року та у відповідності до розпорядження Перечинської РДА від 15.06.2006 року № 202, яке визнано судом незаконним.

Укладенням зазначеного договору сільська рада вийшла за межі своїх повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, визначених ст.ст. 12, 123, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка знаходиться на території Туричківської сільської ради за межами населеного пункту, право розпорядження землями за межами населених пунктів до розмежування земель державної і комунальної власності, крім земель, переданих у приватну власність, належало відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Недодержання стороною (сторонами) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України, є відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину.

Укладення Туричківською сільською радою оспорюваного договору оренди з порушенням вищевказаних норм Земельного кодексу України є підставою для визнання договору недійсним.

З огляду на викладене позов у частині вимог, заявлених до Перечинської РДА та Туричківської сільської ради, підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.01.2013 року у справі № 5008/1068/2012

кодексу України на відповідачів Перечинську РДА та Туричківську сільську раду порівну.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 15.06.2006 року № 202 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу в оренду ОСОБА_2 для обслуговування туристичної бази».

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 06.11.2007 року, укладений між Туричківською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, посвідчений нотаріально за реєстр. № 1727, зареєстрований у Закарпатській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» під № 040924900003.

4. Стягнути з Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин, пл. Народна, 16, код 22099507 в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

5. Стягнути з Туричківської сільської ради, с. Турички, вул. Центральна, 30 код 04351268) в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

6. Провадження у справі стосовно ОСОБА_2 припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.01.2013 року.

Суддя Мокану В.В.