Рішення

від 21.11.2006 по справі 9/502/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/502/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" листопада 2006 р.                                                 Справа №  9/502/06

м. Миколаїв

За позовом: Миколаївський обласний Центр профілактики  та лікування хворих на СНІД, м. Миколаїв, вул.. Потьомкінська, 138-б

До відповідача: Приватного підприємства “Автопорт”, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138

Суддя   Філінюк І. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кочергіна І. В. –головний лікар, Альбещенко С. А., дор. від 02.10.2006р.

Від відповідача: не з'явився.

При секретарі: Сіренко І. М.  

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом від 18.08.2006р. до відповідача про стягнення 29455,38 грн. боргу по компенсації суми земельного податку за 2004-2006р.

Заявою від 06.10.2006р. № 1652/5 позивач доповнив позовні вимоги та просить розірвати договір нежитлових приміщень від 11.11.2003р. № 82.

          Представник відповідача в судове засідання 03.1002006р. не з'явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому процесі.

В судове засідання 31.10.2006р. та 21.11.2006р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України із зазначенням юридичної адреси на день видачі довідки,  власні розрахунки суми компенсації земельного податку та докази, на підставі яких відповідач не погоджується з розрахунками позивача, відповідач суду не надав, хоча був повідомлений про час і місце судового засідання , про що свідчить поштове повідомлення про вручення 09.11.2006р. ухвали суду.

          В направленому 31.10.2006р. на адресу суду відзиві на позов, відповідач позовні вимоги не визнав повністю з підстав неузгодженості сторонами розрахунків податку на землю та непред'явлення з боку позивача вимог щодо компенсації податку на землю. Також, відповідач вважає безпідставними вимоги щодо розірвання договору.

До канцелярії суду 21.11.2006р. надійшло клопотання ПП «Автопорт»про зупинення провадження у справі № 9/502/06  до вирішення справи № 3/560/06 за позовом ПП «Автопорт» від 13.11.2006р. до Миколаївського обласного Центру профілактики та лікуванню хворих на СНІД про визнання недійсним договору № 82 оренди нежитлового приміщення та частини території від 11.11.2003р. Зазначене клопотання підписано директором Роговським І. В.

Проти зазначеного клопотання представник позивача заперечує з підстав його безпідставності.

В судовому засіданні 21.11.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -

Встановив:

Між Обласним центром профілактики та лікування наркоманії, алкоголізму та захворюванню на СНІД (орендодавець) в особі головного лікаря Роговського В. А. та Приватними підприємством «Автопорт»в особі директора Богданова О. А. (орендар) укладений договір № 82 від 11.11.2003р. оренди нежитлового приміщення та частини території, відповідно до умов якого, відповідачу передано в платне користування нежитлові приміщення та частина території з метою розміщення автостоянки, що знаходяться на балансі ОЦНАС та розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, загальною площею 4004,3 кв.м., вартістю 216300 грн., згідно з експертною оцінкою приміщень та території, виконаною станом на 30.09.2003р.

Умовами п. 3.1 договору, сторони встановили розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку –вересень 2003р. –533,50 грн., яка коригується щомісячно відповідно до індексу інфляції.

Умовами п. 5.1.9. договору, відповідач прийняв зобов'язання компенсувати орендодавцю суму земельного податку пропорційно займаної площі.

Відповідно до умов п. 10.1 договору, сторони встановили його дію з 11.11.2003р. по 11.11.2008р., а в частині зобов'язань орендаря  щодо сплати орендної плати –до виконання зобов'язань.

Також, розділом 11 договору, сторони зазначили про складання 5-ти додатків до договору, у тому числі розрахунок орендної плати; звіт про оціночну вартість майна, що передається в оренду;  розрахунок плати за землю; розрахунок про надання комунальних послуг та відшкодування видатків балансоутримувача на утримання орендованого майна; акт прийому-передачі орендованого майна; які є невід'ємною і складовою частиною договору.  

Пунктом 10.10 сторони визначили, що договір укладений у 4 примірниках, які мають однакову юридичну силу, у тому числі 1-примірник наданий відповідачу.

Згідно до укладеного сторонами договору акту прийму передачі від 11.11.2003р., відповідач прийняв об'єкт оренди відповідно до умов договору без зауважень.

Відповідно до Розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 16.12.2003р., Наказу Управління охорони здоров'я Миколаївської обласної адміністрації від 19.12.2003р. № 728-л,   Обласний центр профілактики  та лікування наркоманії, алкоголізму та захворювання на СНІД реорганізовано шляхом поділу на Миколаївський обласний наркологічний диспансер та Миколаївський обласний Центр профілактики та лікування хворих на СНІД. Відповідно до акту приймання –передачі від 10.02.2004р. та розподільчому балансу Миколаївському обласному центру профілактики та лікування хворих на СНІД передано на баланс будівлі та споруди на земельної ділянки площею 4413,90 кв. м., за адресою вул. Потьомкінська, 138, право оперативного управління власністю територіальної громади міста Миколаєва підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.03.2005р. за № 466( спр. арк. 22), витягом  про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6871034 від 30.03.2005р.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Враховуючи, що умовами п. 5.1.9 договору, орендар прийняв зобов'язання компенсувати суму земельного податку пропорційно займаної площі, зазначене зобов'язання продовжує існувати при зміни власника орендованого майна.

З наданих матеріалів вбачається, зокрема податкового розрахунку земельного податку за 2004р. –20006р., довідки Земельного управління Миколаївського міськвиконкому щодо визначення вартості одного квадратного метру земельної ділянки від 04.08.2000р. № 435, довідки Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 31.01.2006р.  № 02-12/3116 вбачається,  що сума компенсації земельного податку з урахуванням орендованої відповідачем площі 4004,3 кв. м., з урахуванням вартості 1кв. м. земельної ділянки, визначеної органами місцевого самоврядування, відносно загальної площі земельної ділянки, складає за 9-ть місяців 2004р. –6329,10 грн., за 2005р. –8438,98 грн., за 7-м місяців 2006р. 2006р. –14 687,30 грн.  Загалом 29455,38 грн.

Доводи відповідача стосовно того, що сторони не уклали розрахунок компенсації земельного податку, судом не приймається до уваги з оглядом на те, що по-перше: відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставка земельного податку  з земель, грошову оцінку  яких встановлено, встановлюється  в розмірі 1%  від їх грошової оцінки. В матеріалах справи є довідки щодо вартості 1 кв. м. земельної  ділянки по вул. Потьомкінська, 136 в розмірі 154,69 грн. на 2000р., 628,78 грн. за 1 кв. м. на 2004р., отже позивачем вірно розрахована частка ПП «Автопорт»щодо компенсації суми земельного податку пропорційно площі, яку він займає порівняно з загальною площею закладу. По- друге: умовами п. 11 договору оренди, сторони указали про складання розрахунку плати за землю, яка  є невід'ємною та складовою частиною договору. Зазначений розрахунок наданий позивачем (спр. арк. 13 зворот), та умовами п. 11 договору сторони вказали про факт його складання, та не передбачили його погодження з боку відповідача. Вимоги відповідача щодо погодження розрахунку суми компенсації земельного податку, також не підтверджені відповідними нормами матеріального права, оскілки об'єктом плати за землю згідно до умов ст. 5 Закону України «Про плату за землю»є земельна ділянка, яка перебуває  у власності  або користуванні, у тому числі  на умовах оренди. Отже, підставою сплати земельного податку, є фактичне користування земельною ділянкою, незалежно від наявності документів, що посвідчують право власності або користування землею, про що зокрема зазначено в п. 4.4 Роз'яснення Президії ВГС України від 27.06.2001р. № 02-5/743 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування»зі змінами та доповненнями.

Таким чином, обов'язок сплачувати земельний податок, або за умовами п. 5.1.9 договору компенсувати його суму орендодавцю, покладений на відповідача незалежно від наявності або відсутності погодженого сторонами розрахунку його суми, а залежить лише від фактичного користування земельною ділянкою. Чинною Постановою ВГС України від 20.04.2006р. по справі № 20-11/270-9/459 встановлено, що обов'язок відшкодувати суму земельного податку виникає у орендаря і у тому разі, коли орендодавець взагалі звільнений від сплати земельного податку, оскільки такий обов'язок виникає у орендодавця після фактичного надання майна в оренду.

 Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не надавались відповідачу рахунки на сплату компенсації суми земельного податку, спростовуються доказами, залученими до матеріалів справи, а саме: листами позивача на адресу відповідача № 11-906-14 від 20.02.2006р., № 1099/2 від 18.04.2006р.,  претензією № 1163/2 від 12.05.2006р., які отримав представник відповідача, про що свідчить підпис його посадової особи, а також протоколом засідання керівництва Центру та керівництва орендаторів від 30.03.2006р.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином  та в встановлені строки, одностороння відмова  від виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору  не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

За таким обставинами, позовні вимоги в частині стягнення 29455,38 грн. суми компенсації земельного податку, доведені належним чином ґрунтуються на вимогах закону, та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін, договір оренди може бути достроково розірваний  з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду  на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. Однією і підстав розірвання договору найму  на вимогу наймодавця є несплата орендарем суми компенсації земельного податку, оскільки вона є складовою частиною того прибутку, на який міг розраховувати орендодавець, укладаючи договір.

В даному випадку, орендар не виконував свого обов'язку щодо внесення компенсації з суми земельного податку з січня 2004р., в зв'язку з чим орендодавець був позбавлений можливості своєчасно виконувати зобов'язання щодо сплати земельного податку, та не отримав той прибуток, який розраховував при укладені договору, що є підставою для розірвання договору оренди.    

 З матеріалів справи вбачається, що відповідач з 2004р. не компенсує позивачу суми земельного податку, в зв'язку з чим ДПІ у Центрального районі м. Миколаєва на виконання ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами» в зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з земельного податку застосувало податкову заставу на ліквідні активи позивача - автотранспорт, про що свідчить лист ДПІ від 26.09.2006р. № 1957/10/24-00 та відповідні податкові повідомлення –рішення.

Отже, в зв'язку з невиконанням з боку відповідача зобов'язань за договором, позивачу завдана шкода у вигляді обмеження права власності належним йому автотранспортом, нарахування пені та фінансових санкцій за несвоєчасне виконання податкового зобов'язання, тому в частині позовних вимог про розірвання договору оренди майна, суд вважає позовні вимоги доведеними та підлягаючими задоволенню.

Крім  того, з наданого позивачем акту обстеження від 28.07.2006р., від 31.08.2006р., від 12.09.2006р. вбачається, що відповідач систематично  порушує умови договору в частині паркування автотранспорту на території позивача, утримання території в належному санітарному стані, проте зазначені позивачем обставини відповідач не спростував.

Стосовно клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду справи № 3/560/06, зазначене клопотання підписано директором ПП «Автопорт»Роговським І. В., проте, договір оренди укладено з директором Богдановим О. А. Відповідач не виконав ухвалу суду від 23.08.2006р. та не давав копію довідки ЕДРПОУ, також не надав доказів призначення Роговського І. В. на посаду директора ПП «Автопорт». За таким обставинами, зазначене клопотання підписано особою, повноваження якої не доведено належним чином. Крім того, предметом розгляду по справі № 3/560/06 є вимоги щодо визнання недійсним договору оренди від 11.11.2003р., але з підстав недійсності правочину відповідач позов по даної справі у відзиві не заперечує, що не перешкоджає розгляду справи по суті, тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Судові витрати слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44,49,82, 84,85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Договір оренди нежитлового приміщення та частини території № 82 від 11.11.2003р., укладений між Обласним центром профілактики та лікування наркоманії, алкоголізму  та захворювання на СНІД та Приватним підприємством «Автопорт»- розірвати.

Стягнути з Приватного підприємства «Автопорт»(54003, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138,  р\р 26005054201274 в МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, Код ЕДРПОУ 32654985) на користь Миколаївського обласного Центру профілактики  та лікуванню хворих на СНІД ( м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138-б, р\р 35427003002278 в УДК Миколаївської області, МФО 826013, Код ЕДРПОУ 32884704) –29455,38 грн. богу,  379,55 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                        I.Г.Фiлiнюк