Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а-3798/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3798/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адпро»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адпро»задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 24.02.2012 № 0000132303.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2012 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Адпро»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Тисс-Студія»(код ЄДРПОУ 35208473), за результатами якої Відповідачем складено Акт перевірки від 08.02.2012р. № 360/23-322-34291340.

Як вбачається з Акту перевірки, перевіркою встановлено, що Позивачем порушено п.п.198.1,198.2 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 на загальну суму 260 299,00 грн.

За наслідками зазначеного Акту перевірки, Відповідачем 24.02.2012 винесено спірне податкове повідомлення -рішення №0000132303, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 260 300,00 грн., з яких 260 299,00 грн. -за основним платежу та 1,00 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як було встановлено судом першої інстанції, 01 червня 2011 між Позивачем та ТОВ «Тисс-Студія»було укладено Договір №01/06/11 про розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернеті (надалі -Договір).

За умовами Договору Позивач є Замовником, а ТОВ «Тисс-Студія»- Виконавцем.

Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з проведення Рекламних кампаній Замовника чи клієнтів Замовника в мережі Інтернет на веб-сайтах, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги в строки та на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до Договору.

Згідно п. 2.4 Договору, засвідченням факту належного виконання послуг за цим Договором є Акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін. У випадку неодержання Виконавцем від Замовника претензій, щодо виконаних робіт (наданих послуг), роботи (послуги) вважаються виконаними в строк, якісно, зобов'язання виконавця - виконаними належним чином, якісно, в повному обсязі та в строк.

01.06.2011 року між Позивачем та ТОВ «Тисс-Студія»були підписані Додатки до Договору №01/06/11, за якими ТОВ «Тисс-Студія»надавало Позивачу послуги з розміщення реклами в мережі Інтернет у червні 2011 року.

В період з 30.06.11 по 30.09.2011 з р/р позивача №26007000041359 ПАТ «Укрсоцбанк»здійснено списання вказаних у рахунках фактурах коштів на р/р №№26004000135590, 2600600003999 ТОВ «Тисс-Студія», що підтверджується випискою про оборот коштів по поточному рахунку позивача за 30.06.2011, наявною в матеріалах справи.

За наслідками надання послуг по Договору, 30 червня 2011 року між сторонами було підписано Акти приймання-передачі виконаних послуг, а Позивачем отримано від ТОВ «Тисс-Студія»податкові накладні, які були включені до реєстру отриманих податкових накладних (надалі -ПН), копії яких містяться в матеріалах справи.

Суми коштів ПДВ по ПН і були включені Позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011.

Судом також встановлено, що підставою виникнення господарських правовідносин позивача з ТОВ «Тисс-Студія» у формі Договору №01/06-11 від 01.06.2011 стали наступні обставини.

Так, в період з лютого 2010 по березень 2011 між позивачем (виконавець) та замовниками: ТОВ «Ембюланс», ТОВ «АІТІ», ТОВ «АМ Централ Сервіс Україна», було укладено ряд Договорів про надання рекламних послуг №01/03 від 01.03.2011, №15/01-1 від 15.01.2010, №.01/01-11 від 10.01.2011, №05/02 від 05.02.2010, №020209 від 02.02.2009.

За вказаними Договорами позивач приймає на себе зобов'язання надати послуги з проведення рекламних компаній Замовникам чи клієнтам замовника по розміщенню рекламних матеріалів Замовників і мережі Інтернет на веб-сайтах, вказаних в додатках, а замовники зобов'язуються прийняти та оплатити надані рекламні послуги в строки та на умовах, що передбачені Договорами.

Вказаними Договорами позивача з первинними замовниками рекламних послуг передбачено, що ТОВ «Адпро»має право залучати до надання послуг за цими договорами третіх осіб, в даному випадку -ТОВ «Тисс-Студія», укладати з ними угоди від свого імені, залишаючись при цьому відповідальним перед первинними замовниками в повному обсязі.

Таким чином, в даному випадку, вбачається за можливе прийти до висновку, що для виконання первинних Договорів, укладених між Позивачем та ТОВ «Ембюланс», ТОВ «АІТІ», ТОВ «АМ Централ Сервіс Україна», ТОВ «Адпро», в свою чергу, мало право на укладення Договору з ТОВ «Тисс-Студія»за для забезпечення належного виконання покладених на себе господарських зобов'язань.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано документи, як то Акти надання послуг, рахунки на оплату виконаних робіт, додатки до первинних Договорів позивача з ТОВ «Ембюланс», ТОВ «АІТІ», ТОВ «АМ Централ Сервіс Україна», ТОВ «Адпро», докази оплати, з яких вбачається, що позивач належним чином виконав свої господарські зобов'язання перед вказаними суб'єктами господарювання по наданню рекламних послуг.

Також, як вбачається з документів, що були надані ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, а саме додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за червень місяць 2011р., контрагентом позивача ТОВ «Тисс-Студія»було задекларовано власні податкові зобов'язання по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Адпро»в сумі 260298,51 яка повністю відповідає сумі податкового кредиту, що заявлений позивачем за червень 2011.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів того, що свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Тисс-Студія»станом на дату виписки податкових накладних було анульоване, а судом такого не встановлено.

З матеріалів справи також вбачається, що при проведенні перевірки Позивача, відповідачем була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, а саме Бази даних «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість).

Однак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що інформація бази даних «АІС»не є офіційною та такою, що підтверджує/спростовує нарахування і сплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а отже не може бути використана під час проведення документальної виїзної перевірки як належний доказ.

В свою чергу, надані позивачем документи є достатньою підставою для висновку про сплату ним сум податку на додану вартість в ціні послуг по розміщенню реклами, а сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідності його скасування.

В свою чергу, відповідачем не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апелянта є безпідставними.

В силу ч. 2 ст. 200 не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.