Рішення

від 23.10.2006 по справі 20-9/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2006 р. справа № 20-9/196

за позовом Підприємства “Ніка” Товариства інвалідів “Шанс”  (61050, м. Харків, вул. Червоно шкільна набережна, 12, кв.52)

до Приватного підприємства “Квестор” (м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, б.22, корп.15, кв.48)

про стягнення заборгованості у сумі 8195,75грн., з яких: 6986,46грн. –основний борг, 321,38грн. –інфляційні збитки, 122,15грн. –відсотки річних, 765,76грн. –пеня.

                                                                                                              суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача – не з'явився;

відповідача –не з'явився.

Суть спору: Підприємство “Ніка” Товариства інвалідів “Шанс” (далі –Підприємство “Ніка”) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства “Квестор”  (далі –ПП “Квестор”)  про стягнення  8195,75  грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за  договором         № 101/1105 від 01.11.2005.

Суму основного боргу в розмірі 6986,46 грн. позивач просить стягнути з урахуванням інфляційного відшкодування в розмірі 321,38 грн., 3 % річних в розмірі 122,15 грн. та пені в розмірі 765,76 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, заявив клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Відповідач в судове засідання не з`являвся, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином  у встановленому порядку.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив:

01.11.2005 року  між  Підприємством “Ніка” (продавець) та ПП “Квестор” (покупець) був укладений договір    № 101/1105 (далі –Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору   продавець зобов'язується передати у власність покупця  продукти харчування, в подальшому товар, а покупець належним чином прийняти та сплатити товар, найменування, кількість, ціна та порядок поставки яких вказується в супровідних документах на кожну партію товару.

Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування всієї вартості партії товару на поточний рахунок постачальника у вигляді передплати або з відстрочкою платежу на 30 календарних днів з дати відвантаження партії товару (пункт 2.2 Договору).

Згідно пункту 2.3 Договору датою оплати є дата надходження грошей на поточний рахунок продавця.

Відповідно до пункту 6.2 Договору за несвоєчасну оплату поставлених товарів, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 3 % за кожен день прострочки від суми простроченого платежу,   але не більш  подвійної облікової ставки НБУ,  штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язання в  розмірі 5 % від суми простроченого платежу.

Позивач  виконав зобов'язання за договором, протягом 2005 року поставляв відповідачу товар. Станом на 30.11.2005 року у відповідача утворилась заборгованість по сплаті отриманої продукції на загальну суму 9486,46 грн. Відповідач визнав борг та підписав акт звірки розрахунків від 30.11.2005 (акт підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с. 13).

Протягом 2006 року відповідач частково погасив заборгованість.

20.06.2006 позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 6986,46 грн.

Відповідач у відповіді на претензію  борг визнав, однак вказав, що не має можливості здійснити розрахунки у зв'язку з скрутним становищем.

Сума заборгованості відповідачем в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку з чим позивач був вимушений  звернутися до суду.

Суд вважає вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідач в добровільному порядку  суму заборгованості  не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість за отриманий товар в розмірі 6986,46 грн. підлягає стягненню з ПП “Квестор” на користь  Підприємства “Ніка” Товариства інвалідів “Шанс”.

Позивачем заявлена до стягнення сума інфляційного відшкодування  в розмірі 321,38 грн., пеня в розмірі 765,76 грн.  та 3 % річних в розмірі 122,15 грн.

Суд, перевіривши  розрахунок заявлених до стягнення сум, вважає, що позовні вимоги Підприємства “Ніка” Товариства інвалідів “Шанс” в частині стягнення пені та 3 % річних підлягають задоволенню в повному розмірі, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційного відшкодування суд задовольняє частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків  не встановлений договором чи законом.

        Відповідно до пункту 6.2 Договору за несвоєчасну оплату поставлених товарів, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 3 % за кожен день прострочки від суми простроченого платежу   але не більш  подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України та пункту 5.2 Договору, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 765,76 грн.  та 3 % річних в розмірі 122,15 грн.

Суд, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України,  задовольняє вимоги  в частині стягнення інфляційного відшкодування частково в розмірі 265,49 грн. виходячи з наступного розрахунку: 6986,46 грн. * 1,038 –6986,46 грн. = 265,49 грн., розрахунок зменшений у зв'язку з тим, що позивачем невірно розрахований сумарний індекс інфляції.

Таким чином, з ПП “Квестор” на користь  Підприємства “Ніка” Товариства інвалідів “Шанс” підлягає стягненню 8139,86 грн.,  з яких 6986,46 грн. –сума основного боргу, 265,49 грн. -  сума інфляційного відшкодування, 122,15 грн. –3 % річних, 765,76 грн. - пеня.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Згідно ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, виносить окрему ухвалу.

У відповідності до статті 90 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив надіслати на адресу керівника відповідача окрему ухвалу  з питань порушення вимог  суду.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Квестор” (99038, місто Севастополь, пр. Ж. Революції, буд. 22, корп. 15, кв. 48, код  ЄДРПОУ 32652600 р/р 37394979920 в СФ “УкрСоцбанк”, МФО 324195, р/р 26002001600001 в УІБ СФ, МФО 384588) на користь Підприємства “Ніка” Товариства інвалідів “Шанс”  (61050, м. Харків, вул. Червоно шкільна набережна, буд. 12, код  ЄДРПОУ 30235984 кв.52, р/р 26003277074001 в ХФ КБ “Приватбанк”, МФО 351533) 8139,86  грн., у тому числі 6986,46 грн. –сума основного боргу, 265,49 грн. -  сума інфляційного відшкодування, 122,15 грн. –3 % річних, 765,76 грн. - пеня.

      Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Квестор” (99038, місто Севастополь, пр. Ж. Революції, буд. 22, корп. 15, кв. 48, код  ЄДРПОУ 32652600 р/р 37394979920 в СФ “УкрСоцбанк”, МФО 324195, р/р 26002001600001 в УІБ СФ, МФО 384588) в доход Державного  бюджету України  державне мито в сумі 102,00 грн.

   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.  Стягнути з Приватного підприємства “Квестор” (99038, місто Севастополь, пр. Ж. Революції, буд. 22, корп. 15, кв. 48, код  ЄДРПОУ 32652600 р/р 37394979920 в СФ “УкрСоцбанк”, МФО 324195, р/р 26002001600001 в УІБ СФ, МФО 384588) на користь ДП «Судовий інформаційний центр»(м. Київ, пр. Оболоньській, 23-а, ідентифікаційний код 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В інший частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                                                               С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 30.10.2006