Постанова

від 14.01.2013 по справі 2а-15804/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 січня 2013 року № 2а-15804/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача Гелла Т.П., Василенко А.Л., представника відповідача Колодяжна Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000242260 від 19.07.2012.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000242260 від 19.07.2012.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Зенітек Україна» (код ЄДРПОУ 37035699) (далі - позивач), з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422) та ПП. «ВІП ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36053853) за період 01.05.11 - 30.06.11, за результатами якої складено Акт від 27.06.2012 №1530/22-621-37035699 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, та п. 4 Прядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010р. №1401/18696, підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 242473,00 грн. за травень 2011 року на суму 107903,00 грн., червень 2011 року на суму 134 571,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012р. №0000242260, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість - 261 615,00грн., з яких - 261 614,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно акту перевірки, ТОВ «Зенітек Україна» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень 2011р. у сумі 128 115 грн., за червень 2011 р. у сумі 158 986 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, взаємовідносини ТОВ «Зенітек Україна» (код ЄДРПОУ 37035699) з ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422) та ПП «ВІП ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36053853), а саме:

- з ТОВ «Просвет» було укладено договір купівлі - продажу №Д0405 від 04.05.11р. На виконання даного договору позивачу були виписані податкові накладні від 16.05.2011 №51617, від 20.05.2011 №52012, від 06.05.2011 №50613, від 13.05.2011 №51312, від 04.05.2011 №50414 та видаткові накладні від 16.05.2011 №РН-0000053, від 20.05.2011 №ВН-0000054, від 06.05.2011 №РН-0000024, від 13.05.2011 №РН-0000052, від 04.05.2011 №ВН-0000015, які зазначені в акті перевірки. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних були включені позивачем до складу податкового кредиту за травень 2011 та червень 2011 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідний період.

- з ПП «ВІП ЛЮКС» було укладено договір купівлі-продажу №0106 від 01.06.2011р. На виконання даного договору позивачу були виписані податкові накладні від 29.06.2011 №62916, від 15.06.2011 №61512, від 08.06.2011 №60810, від 01.06.2011 №62113, від 02.06.2011 №60211, від 29.06.2011 №62915. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено ТОВ «Зенітек Україна» до складу податкового кредиту за травень 2011 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідний період.

При цьому, в даному акті перевірки зазначено, що згідно отриманих актів Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 06.02.2012 №525/23-3/33580422 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422), та від 06.10.2011 №3791/23-3/36053853 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІП ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36053853), встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та їх подальшої реалізації на адресу контрагентів покупців, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що правочини, які нібито укладені між ТОВ «Зенітек Україна» та ТОВ «Просвет» і ПП «ВІП ЛЮКС», не спричинили реального настання юридичних наслідків, а тому спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

Суд із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, виписані позивачу його контрагентами, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає таке:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Враховуючи вищенаведене, за вищезазначеними договорами позивачем були отримані послуги та товари. Даний товар та послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг (товару) також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання його у власній господарській діяльності - продажу, а саме -податкові накладі, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, договори купівлі -продажу.

Відповідачем під час судового розгляду зауважень щодо даних документів позивачем не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 27.06.2012 №1530/22-621-37035699 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422) та ПП. «ВІП ЛЮКС» з висновку актів перевірки вищезазначених підприємств, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби №0000242260 від 19.07.2012

Судові витрати в сумі 2146 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян