Ухвала

від 12.03.2013 по справі 2а-15804/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15804/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Війтович Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві згідно ч.1 ст.41 КАС України, справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенітек Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000242260 від 19.07.2012, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2013 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби №0000242260 від 19.07.2012 Судові витрати в сумі 2146 грн. присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна» за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, співробітниками Відповідача по справі, було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Зенітек Україна» (код ЄДРПОУ 37035699), з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422) та ПП. «ВІП ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36053853) за період 01.05.11 - 30.06.11, за результатами якої складено Акт від 27.06.2012 №1530/22-621-37035699 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 та п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010р. №1401/18696, підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 242473,00 грн. за травень 2011 року на суму 107903,00 грн., червень 2011 року на суму 134 571,00 грн. Також, на підставі висновків зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012р. №0000242260, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість - 261 615,00грн., з яких - 261 614,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Згідно акту перевірки, ТОВ «Зенітек Україна» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень 2011р. у сумі 128 115 грн., за червень 2011 р. у сумі 158 986 грн.

Також, перевіркою встановлено, взаємовідносини ТОВ «Зенітек Україна» (код ЄДРПОУ 37035699) з ТОВ «Просвет» (код ЄДРПОУ 33580422) та ПП «ВІП ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36053853), а саме: - з ТОВ «Просвет» було укладено договір купівлі - продажу №Д0405 від 04.05.11р.; з ПП «ВІП ЛЮКС» було укладено договір купівлі-продажу №0106 від 01.06.2011р.

На думку відповідача, правочини, які нібито укладені між ТОВ «Зенітек Україна» та ТОВ «Просвет» і ПП «ВІП ЛЮКС», не спричинили реального настання юридичних наслідків, а тому спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, виписані позивачу його контрагентами, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Як вірно зазначено судом, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Також, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок. Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання його у власній господарській діяльності - продажу, а саме -податкові накладі, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, договори купівлі -продажу.

Також, слід зазначити, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

А отже, на підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2013 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складання ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.