Постанова

від 24.01.2013 по справі 5021/829/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5021/829/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Євсеєва В.В. (дов. № б/н від 03.01.2012 р.)

відповідача - Верем'юк А.В. (дов. б/н від 19.06.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Бурякорадгосп» «Шевченківський», с. Храповщина, Сумського району, сумської області (вх. № 2994 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 08.08.12 р. у справі № 5021/829/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар», м. Суми

до Публічного акціонерного товариства «Бурякорадгосп» «Шевченківський», с. Храповщина, Сумського району, сумської області

про стягнення 199160,62 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар», звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, Публічного акціонерного товариства «Бурякорадгосп» «Шевченківський», суму заборгованості за поставлені товарно - матеріальні цінності в розмірі 199 160,62 грн., 3983,31 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.08.2012 р. у справі № 5021/829/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Бурякорадгосп «Шевченківський» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар» заборгованість в розмірі 199 160,62 грн. та 3983,21 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 08.08.2012 року по справі № 5021/829/12 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на зазначену суму між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «ЮВС» відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог протягом 2004-2006 років та станом на початок 2007 року і надалі, заборгованість ТОВ «ЮВС» перед ВАТ «Бурякорадгосп «Шевченківський» склала 600 504,58 грн. Це заборгованість з урахуванням усіх взаємних боргів, які мали між собою господарюючи суб'єкти і які провели взаємо зарахуванням, тобто погасили взаємну заборгованість і залишився чистий борг ТОВ «ЮВС». Крім того зазначає, що борг у сумі 600 504,58 грн. був присуджений до стягнення з ТОВ «ЮВС» на користь ВАТ «Бурякорадгосп «Шевченківський» за рішенням господарського суду Сумської області від 05.10.2007 року у справі № 8/355-07, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду. Також, відповідач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав поставку позадоговірною, не прийнявши до уваги доводи відповідача, що відповідно до видаткових накладних № ЮВ-0000408 від 08.04.2004 р., № ЮВ- 0000521 від 29.04.2004 р., № ЮВ-0000535 від 30.04.2004 р. поставка товарно - матеріальних цінностей здійснена на підставі договору № 154 від 08.04.2004 р., про що зазначено в самих накладних. Враховуючи положення договору, строк оплати визначено до 31.12.2004 р., то ж строк позовної давності, як вважає відповідач, за цими зобов'язаннями сплив ще 31.12.2007 року. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ним, відповідачем, була зроблена відповідна заява про застосування строків позовної давності.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу та доводи по суті справи в яких зазначив, що відповідач безпідставно стверджує, що заборгованості по спірним накладним не має, на підтвердження чого він не надав жодних первинних документів, які передбачені діючим законодавством, як підстави припинення зобов'язань. Вважає, що поставка товарно - матеріальних цінностей по зазначеним накладним є позадоговірною поставкою, так як зазначений в них договір не підписаний, не визначений строк по оплаті товарно-матеріальних цінностей, в силу чого, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Позивач зазначає, що вимогою-повідомленням від 04.04.2012 р., яка була відправлена 22.08.2011 р. позивач на підставі ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання в 7-ми денний термін з дня отримання повідомлення та направив копію договору уступки права вимоги від 10.01.2008 р. Таким чином вважає, що відповідно строк позовної давності по зазначеним накладним слід відраховувати зі спливом 7 днів з дня пред'явлення вимоги.

У судовому засіданні представник позивача заявив про відвід суддів Істоміної О.А., Білецької А.М., посилаючись на сумніви щодо їх неупередженості при розгляді апеляційної скарги по даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у задоволенні заяви про відвід суддів Істоміної О.А. та Білецької А.М. відмовлено, оскільки заявником не доведено підстав для відводу суддів, передбачених ст. 20 ГПК України.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі судово - бухгалтерської експертизи на вирішення якої просив поставити питання чи врахована заборгованість ПАТ «Бурякорадгосп «Шевченківський» перед ТОВ «ЮВС» за накладними: ЮВ -0000408 від 08.04.2004 р. на суму 55 125,00 грн.; № ЮВ - 0000521 від 29.04.2004 р. на суму 28 800,00 грн., № ЮВ - 0000535 від 30.04.2004 р. на суму 9 088,08 грн., № ЮВ - 0000582 від 17.04.2006 р. на суму 52 859,54 грн., № ЮВ - 0000712 від 28.04.2006 р. на суму 53288,00 грн. при здійсненні взаєморозрахунків між ПАТ «Бурякорадгосп «Шевченківський» і ТОВ «ЮВС» протягом часу з 2004 р. до 2007 р. та чи погашена зазначена заборгованість шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог і на підставі яких бухгалтерських документів.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів відмовляє у його задоволенні, не вбачаючи підстав для призначення експертизи. В даному випадку питання, які відносяться відповідачем в клопотанні про призначення експертизи не потребують застосування спеціальних знань експертом, а залучення експерта є недоцільним, оскільки спірні питання були досліджені та оцінені судом безпосередньо на підставі представлених документів.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВС» поставило Відкритому акціонерному товариству «Бурякорадгосп «Шевченківський» (відповідно до Свідоцтва серії А01 № 183796 змінена назва на Публічне акціонерне товариство «Бурякорадгосп «Шевченківський») товарно - матеріальні цінності (насіння, пестициди, паливно-мастильні матеріали, та ін.) на загальну суму 199 160 грн. 62 коп. на підставі видаткових накладних та доручень:

№ ЮВ-0000408 від 08.04.2004 року, доручення серія ЯЗЛ № 324975 від 07.04.2004р. на суму 55 125,00 грн.;

№ ЮВ-0000521 від 29.04.2004 року, доручення серія ЯЗЛ № 324989 від 13.04.2004р. на суму 28 800,00 грн.;

№ ЮВ-0000535 від 30.04.2004 року, доручення серія ЯЗЮ № 636453 від 26.04.2004р. на суму 9 088,08 грн.;

№ ЮВ-0000582 від 17.04.2006 року, доручення серія ЯМГ № 700378 від 17.04.2006р. на суму 52 859,54 грн.;

№ ЮВ-0000712 від 28.04.2006 року, доручення серія ЯМГ № 700394 від 28.04.2006р. на суму 53 288,00 грн.

10.01.2008 року між ТОВ «ЮВС» - первісний кредитор та ТОВ «ЛеСтар» - новий кредитор був укладений договір про відступлення права вимоги. Відповідно до умов договору первісний кредитор передав ТОВ «ЛеСтар» право вимоги по вищезазначеним видатковим накладним на суму 199 160,62 грн. основного боргу, повну суму неустойки та інших платежів передбачених чинним законодавством.

Відповідно до акту приймання - передачі документів по договору про відступлення права вимоги від 10.01.2008 року первісний кредитор передав позивачу оригінали вказаних вище видаткових накладних та доручень до них.

Як свідчать матеріали справи, 22.08.2011 року первісний кредитор направив боржнику (відповідачу) вимогу - повідомлення від 04.04.2010 року про виконання зобов'язання в семиденний термін з дня отримання повідомлення та направив копію договору про уступку права вимоги від 10.01.2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведена заборгованість відповідача за поставлені товарно - матеріальні цінності та відсутні підстави вважати, що ним пропущений строк позовної давності.

Проте, з такими висновками господарського суду першої інстанції, колегія суддів частково не погоджується з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що твердження відповідача, що його не повідомили про уступку права вимоги, а також не направили копію договору уступки права вимоги спростовується наявними в матеріалах справи квитанцією про відправку та описом вкладення у цінний лист.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції немає підстав вважати, що поставка товару за видатковою накладною № ЮВ-0000408 від 08.04.2004 р. здійснювалась саме на підставі договору № 154 від 08.04.2004 року, оскільки предметом договору № 154 від 08.04.2004 р. є ПММ, ТТН, ТМЦ та вапно, а за видатковою накладною № ЮВ-0000408 від 08.04.2004 р. було поставлено 375 л Дуал-Голду (гербіцид). Що стосується поставки за накладними № ЮВ - 0000521 від 29.04.2004 р., № ЮВ -0000535 від 30.04.2004 р., також не має підстав вважати, що вона здійснена на підставі договору № 154 від 08.04.2004 р., оскільки в накладних є посилання на інший договір № 15 від 08.04.04 р.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що поставка товару по зазначеним у позові видатковим накладним є позадоговірною поставкою.

Відповідач факт поставки та отримання ним товару від ТОВ «ЮВС» на суму 199 160,62 грн. не заперечує, проте зазначає, що розрахувався за поставлені йому товарно - матеріальні цінності взаємозаліком, а саме, поставленим до ТОВ «ЮВС» цукровим буряком, при цьому посилається на рішення господарського суду Сумської області № 8/355-07 від 05.10.2007 року, яким було стягнуто з ТОВ «ЮВС» на користь ВАТ «Бурякорадгосп Шевченківський» 871 681,38 грн. заборгованості, з яких 600 504,58 грн. - заборгованість за поставлені цукрові буряки за договором № 43/02 від 20.03.2006 року. На думку відповідача, зобов'язання, на які посилається позивач в позові, припинили своє існування в 2004 і 2006 роках відповідно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позиція відповідача, щодо зарахування зустрічних однорідних вимог по вказаним позивачем видатковим накладним між ВАТ «Бурякорадгосп «Шевченківський» та ТОВ «ЮВС» відбулося і це підтверджується рішенням господарського суду, є хибною, оскільки рішенням господарського суду Сумської області від 05.10.2007 р. у справі № 8/355-07 за позовом ВАТ «Бурякорадгосп «Шевченківський» до відповідачів - приватного підприємця Юрченко М.П. та ТОВ «ЮВС» встановлений факт наявності заборгованості ТОВ «ЮВС» перед позивачем у даній справі в сумі 600504,58 грн. за договором № 43/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 20.03.2006 р., який не має відношення до поставки товару за наведеними у позові видатковими накладними.

Таким чином, позивач не надав жодного доказу на підтвердження погашення заборгованості за спірними видатковими накладними.

Між тим, прийшовши до вірного висновку про наявність заборгованості за поставку по спірними накладними, встановивши, що право позивача порушене, суд першої інстанції невірно застосував положення ч.5 ст. 261 ЦК України та ч.2 ст. 530 ЦК України та не застосував до спірних правовідносин ст..692 ЦК України..

Позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шліхом подачі позовної заяви до суду.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно п. 5 даної статті за зобов'язаннями строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарознавчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, оскільки у даному випадку строк виконання зобов'язання у накладних не визначений, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, починається з моменту прийняття товару і у кредитора відповідно саме з цього моменту виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Тобто перебіг строку позовної давності за накладною № ЮВ-0000408 від 08.04.2004 року починається 09.04.2004 року - закінчується 09.04.2007 року; за накладною № ЮВ-0000521 від 29.04.2004 року починається 30.04.2004 року - закінчується 30.04.2007 року; за накладною № ЮВ-0000535 від 30.04.2004 року починається 01 травня 2004 року - закінчується 01 травня 2007 року; за накладною № ЮВ-0000582 від 17.04.2006 року починається 18.04.2006 року - закінчується 18.04.2009 року, за накладною № ЮВ-0000712 від 28.04.2006 року починається 29.04.2006 року, а закінчується 29.04.2009 року.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що з позовом до суду позивач звернувся 13.06.2012 року, тобто поза межами строку позовної давності.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 22.06.2012 р. надав заперечення на позов, разом з яким заявив про сплив строку позовної давності по стягненню грошових коштів в сумі 199 160, 62 грн. у зв'язку з чим просив відмовити в позові.

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Однак, позивачем не надано до суду заяви про відновлення пропущеного строку позовної давності та пояснення щодо наявності поважних об'єктивних причин його пропуску.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущений та заява відповідача про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Вищезазначене спростовує посилання позивача на те, що строк позовної давності слід відраховувати з моменту звернення до відповідача з вимогою саме з 22.08.2011 року і слід застосовувати положення ч.5 ст.261 ЦК України щодо пільгового строку.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні в частині не застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, є помилковими. Оскільки судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України невірно застосовані норми матеріального права до даних правовідносин., рішення господарського суду від 08 серпня 2012 року по справі № 5021/829/12 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Бурякорадгосп «Шевченківський» задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 08 серпня 2012 року по справі № 5021/829/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар» (40011,м. Суми, вул. Супруна,9, а/я 1940, р/р 26002060127772 в СФ ПриватБанк, МФО 337546,код ЄДРПОУ 35539968) на користь Публічного акціонерного товариства «Бурякорадгосп «Шевченківський» (42335, Сумська область, Сумський район, с.Храповщина, вул. Шевченко,2-а, р/р 26006301704108 в СЦВ «Промінвестбанк», МФО 337278, код ЄДРПОУ 00386991)1998,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 21 січня 2013 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.