Постанова

від 21.01.2013 по справі 5011-9/10932-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. Справа№ 5011-9/10932-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Масюра А.Ю. - представник, дов. № 25 від 11.01.2013;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2012

у справі № 5011-9/10932-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Фонду державного майна України

до Приватного підприємства "Укрземресурс"

про стягнення 3 628,31 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-9/10932-2012 відкладено на 21.01.2013.

Згідно із ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-9/10932-2012 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 у справі № 5011 9/10932 2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивоване тим, що пеня, згідно із рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/395 від 15.11.2010 стягнута з відповідача за прострочення основного боргу станом на момент розгляд справи (листопад 2010 року); враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/395 від 15.11.2010 з відповідача була стягнена пеня за невиконання зобов'язання по сплаті орендної плати згідно із договором № 284 від 17.08.2005 в розмірі 2 037,84 грн. на момент розгляду справи та зважаючи на той факт, що позивач звернувся до суду за стягненням пені за договором № 284 від 17.08.2005 понад встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячні строки нарахування штрафних санкцій, які є граничними, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 у справі № 5011-9/10932-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України пеню в розмірі 3 628,31 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2010, яким позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 13 723,50 грн. основного боргу, 2 037,84 грн. пені за прострочку платежу за строкове платне користування державним нерухомим майном, не виконано, тому на існуючу суму заборгованості нарахована пеня за період з 02.11.2010 по 20.07.2012 у сумі 3 628,31 грн., враховуючи п. 3.5 договору № 284 від 17.08.2005, укладеного між позивачем та відповідачем.

Як зазначає скаржник, частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відповідно до п. 3.5 договору № 284 передбачено, що нарахована пеня стягується за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України пені в розмірі 3 628,31 грн.; судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.08.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 284 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Однак, відповідач не належним чином виконував умови договору № 284, в зв'язку з чим позивач в жовтні 2010р. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, про стягнення з відповідача 13 723,50 грн. заборгованості по орендній платі та 2 037, 84 грн. пені за прострочку платежу за строкове платне користування державним нерухомим майном.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/395 від 15.11.2010 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 13 723,50 грн. основного боргу та 2 037,84 грн. пені за прострочку платежу за строкове платне користування державним нерухомим майном; витрати на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення не оскаржувалось.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 у справі № 36/395 мотивоване тим, що відповідач приміщення, орендоване згідно із договором № 284, повернув балансоутримувачу 01.02.2010; судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору, не виконав обов'язку орендаря, орендну плату повністю до державного бюджету не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка складає 13 723,50 грн.; оскільки відповідач припустився прострочки по орендних платежах, з нього, на підставі п. 3.5 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", підлягає стягненню пеня в сумі 2 037,34 грн.

Пеня згідно із рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/395 від 15.11.2010 стягнута з відповідача за прострочення основного боргу станом на момент розгляду справи, а саме: листопад 2010р.

У п. 5.2 договору № 284 зазначено, що відповідач, за договором орендар, зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 у справі № 36/395, зокрема, щодо стягнення 13 723,50 грн. основного боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3.5 договору № 284 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (див. постанову Вищого господарського суду України від 31.08.2011 N 16/587-22/430) ( п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права").

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, положення названої статті щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлено можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то висновок суду першої інстанції про зменшення строку нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців є безпідставним.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення пені у сумі 3 628,31 грн., нарахованої з урахуванням умов договору оренди № 284 за прострочення грошового зобов'язання є такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Зазначена правова позиція відповідає судовій практиці, як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 31.08.2011 у справі № 41/103.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовано норму ч. 6 ст. 232 ГК України, що згідно із ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 у справі № 5011-9/10932-2012 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. Позов Фонду державного майна України задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Укрземресурс" (03039, м. Київ, вул. М.Грінченка, 18; код ЄДРПОУ 31807220) на користь Державного бюджету України 3 628,31 грн. пені, 1 609,50 грн. судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Укрземресурс" (03039, м. Київ, вул. М.Грінченка, 18; код ЄДРПОУ 31807220) до Державного бюджету України 804,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу № 5011-9/10932-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.