Ухвала

від 21.01.2013 по справі 2а-9361/12/0170/23

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9361/12/0170/23

21.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап"- Білогурова Світлана Олександрівна, довіреність № 164 від 05.11.12

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 12.09.12 у справі № 2а-9361/12/0170/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" (вул. Аеродромна, 65, селище міського типу Роздольне, Автономна Республіка Крим,96200)

до Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 64, селище міського типу Роздольне, Автономна Республіка Крим,96200)

про визнання протиправними дії, визнання незаконним та скасування акту, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2012 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" до Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування акту, спонукання до виконання певних дій відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2012 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 21.01.13 позивач підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що в провадженні начальника ВДВС Роздольненського РУЮ знаходиться зведене виконавче провадження зі стягнення з ТОВ "Остап" на користь юридичних осіб сум заборгованості, до складу якого входять наступні виконавчі документи: виконавчий напис нотаріуса № 12142 від 27.10.2005, виданий приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, наказ Господарського суду АРК № від 14.08.2006 року № 2-16/9055-2005 про стягнення з ТОВ "Остап" 26006000131167 в АКБ "ЧБРР", МФО 384577, код 22249214 на користь АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" р/р 12008000110004 у АКБ "ЧБРР", МФО 384577 код 20929956, 7721,55 гривень, 118 гривен витрат на ІТО та 4667,22 витрат по сплаті державного мита; наказ господарського суду АРК № 2-25/9549-2007 від 87.09.2007 про стягнення з ТОВ "Остап" на користь ПІБ м. Армянськ 4118, 00 гривень, наказ господарського суду АРК № 2-25/9549-2007 від 99.2007 про звернення стягнення на заставне майно Гербіцид "Гранстар" ТОВ "Остап" на користь ГНБ м, Армянськ на сумму боргу 400 000 гривень.

09.08.2012 року державним виконавцем були проведені виконавчі дії щодо проведення опису, арешту та передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_5 рухомого майна, яке знаходилося в приміщенні будівлі майстерні, яка входить до 31/100 частини виробничої бази належної ТОВ "Остап" та розташованої за адресою АДРЕСА_1. а саме: точильний верстат, № 104001, 1989 року випуску; №2 токарний верстат № 104002, 1995 року випуску; №3 токарний верстат № 104005, 1995 року випуску; сверлилний верстат № не вказано, 1995 року випуску; № 5 верстат круглошліфувальний № 1007, 1998 року випуску; №6 верстак хонінгувальний № 104008, 1998 року випуску; №7 верстат токарний розточний № 104009, 1998 року випуску; №8 верстат фрезерний № 104003, 1999 року випуску; №9 стіл слюсарний з тисками №104010, 2000 року випуску; №10 Стенд перевірки паливної апаратури № 104011, 2000 року випуску; №11 Стенд перевірки паливної апаратури № 104012, 2000 року випуску; №12 стенд перевірки електродів № 104020, 2001 року випуску; №13 Стенд перевірки плавильної апаратури № 104013, 2000 року випуску, №14 Електрогідравлічний прес 40 тон №104015, 1998 року випуску; №15 Електрозварювальний апарат № 104014, 2000 року випуску; №16 Столи верстаки слюсарні № 104016, 2001 року випуску; №17 Ванна для мийки двигунів та апаратури № Ю17, 2001 року випуску;№18 Стелаж металевий під запасні частини № 109002, 2001 року випуску; 9 Електричні сушильний шафа № 104019, 2000 року випуску; №20 Ванна для пропитки та обмотки електродів № 104021, 2000 року випуску; №21 Стелаж для апаратури № 109001, 2001 року випуску; №22 Стелаж для апаратури № 109003, 2001 року випуску; №23 Компресор № 104022, 2000 у випуску; № 24 Бетономішалка на 0,5 куб з електроприводом, 2000 року випуску.

Позивачем зазначено, що він не був присутній під час складання акту опису та арешту майна, отже відповідний акт є незаконним та підлягає скасуванню.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (надалі - Закон).

Згідно ст.1 вказаного закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

У відповідності до ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Приписами ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно положень ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно розділу 5.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

При проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника, державний виконавець складає акт опису й арешту майна. Перший примірник акта опису й арешту майна складається з використанням бланка документів виконавчого провадження, для інших примірників використовуються бланки для копій документів виконавчого провадження.

Також, відсутність боржника не може бути перешкодою для проведення опису майна. У таких випадках опис майна громадян здійснюється в присутності його представника, одного з повнолітніх членів сім'ї боржника, а за їх відсутності - за участю представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування (при цьому державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня направити копію акта опису й арешту майна боржнику). Опис майна боржника - юридичної особи здійснюється у присутності представника боржника.

При наявності рішення суду державний виконавець вправі примусово проникнути до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Якщо провести опис майна боржника - юридичної особи за участю його представника неможливо, то державний виконавець може описати майно без його участі. Після проведення такого опису державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного дня направити копію акта опису й арешту майна боржникові.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що відповідач мав право на здійснення дій щодо арешту майна боржника, у тому числі зазначеного в акті опису та арешту від 09.08.12 р., проте позивач незгоден з порядком здійснення відповідачем таких дій.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності правових підстав у Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції на арешт майна, зазначеного в оскаржуваному акту опису.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.12 у справі № 2а-9361/12/0170/23 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва