Рішення

від 28.01.2013 по справі 22/5025/1362/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2013 р.Справа № 22/5025/1362/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Лібо - Пласт" с. Грузевиця, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорна Перлина" м. Одеса

про стягнення 22576,15 грн., з яких 14220,00грн. - заборгованість, 7721,48грн. - пеня, 634,67грн. - 3% річних

Представники сторін:

позивача: Шевчук А.Ф. за довіреністю від 01.11.2012р.

відповідач (ТОВ "Торговий дім" "Чорна Перлина"): не з'явився

Повне рішення складено 28.01.2013р.

Суть спору: позивач - ПП "Лібо-Пласт", с. Грузевиця Хмельницької області з вернувся з позовом до суду про стягнення солідарно з відповідачів ТОВ "Торговий дім "Чорна перлина", м. Одеса та ФОП ОСОБА_2, м. Хмельницький заборгованості в розмірі 22576,15 грн., з яких 14 220,00 грн. основний борг, 7721,48 грн. пеня, 634,67 грн. три процента річних.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання умов договору №19 від 01.01.2009р. на поставку продукції ПП "Лібо-Пласт" було передано відповідачу -1 (ТОВ Торговий дім "Чорна перлина") продукцію власного виробництва, а саме поліпропіленові вироби (банки) згідно видаткової накладної №407 від 21.07.2011р. по довіреності №0138 на суму 16 720,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати вартості отриманої продукції не виконав, лише частково оплатив її вартість в сумі 2500,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість ТОВ Торговий дім "Чорна перлина" перед позивачем станом на 22.11.2012р. складає 14220,00 грн.

Враховуючи несплату відповідачем-1 вартості отриманої продукції позивач нарахував до оплати пеню за період прострочення заборгованості в розмірі 7721,48 грн. та три процента річних в сумі 634,67 грн.

В якості забезпечення виконання зобов'язань по оплаті продукції відповідачем, між позивачем та фізичною особою підприємцем був укладений договір поруки від 01.01.2009р., відповідно до п. 1.1. якого підприємець зобов'язався відповідати перед позивачем солідарно за своєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем.

Також згідно з п. 2.4.1. договору поруки підприємець зобов'язався виконати за відповідача-1 зобов'язання перед позивачем шляхом перерахування суми заборгованості протягом 5 робочих днів з моменту отримання підприємцем письмового повідомлення про невиконання відповідачем-1 зобов'язань.

21.102012р. відповідачу-1 було надіслано претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 14220,00 грн. протягом 30 днів, однак дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

В письмових поясненнях від 28.01.2013 р. позивач звертає увагу суду, що договір поставки є пролонгованим до 31.12.2012 р., оскільки ніяких повідомлень від сторін про припинення дії договору не надходило. Окрім того, позивач зауважує, що всі замовлення здійснювалися телефонним зв'язком з менеджером ОСОБА_3, при цьому наводить черговість погашення боргу та виставлення рахунків відповідачу.

Ухвалою суду від 28.01.2013р. провадження у справі в частині стягнення з відповідача-2 ОСОБА_2 припинено на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою від позову в цій частині.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, причини суду не повідомив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 12.12.2012р. надсилалась відповідачу на адресу вказану в ЄДР, однак повернулась без вручення з відміткою органу зв'язку :"за зазначеною адресою не проживає".

При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, або адресою зазначеною в ЄДР), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, а тому вважається що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №241975 приватне підприємство "Лібо-Пласт" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Грузевиця, код 34282404.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.11.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорна перлина" зареєстровано за адресою: м. Одеса, провулок Бісквітний,3, код 31005868.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.

01.01.2009р. між ПП "Лібо-Пласт" (Постачальник) та ТОВ "ТД "Чорна перлина" (Покупець) був укладений договір №19, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався на умовах, які вказані в цьому Договорі, поставляти з передачею у власність Продавцю, за окремими замовленнями останнього, продукцію згідно накладних, а Покупець зобов'язався приймати замовлену ним продукцію та своєчасно оплачувати її вартість Постачальнику згідно умов цього Договору.

Ціна на продукцію по цьому Договору встановлюється за попередньою домовленістю сторін та вказується у додатку №1 до цього Договору, на підставі останнього з яких зазначається в рахунках та видаткових накладних (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору Покупець оплачує в гривнях вартість отриманої за цим Договором продукції на протязі 10 банківських днів після дати її отримання, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі або в окремому письмовому повідомленні постачальника. при цьому в платіжному дорученні обов'язково вказується за яку продукцію здійснюється платіж, номер та дата видаткової накладної.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що право на продукцію переходить до Покупця з моменту підписання його повноважним представником, що має довіреність, накладних про отримання продукції.

Покупець в разі порушення ним грошового зобов'язання - прострочення оплати вартості продукції, отриманої за цим Договором, зобов'язаний сплатити Постачальнику, за письмовою вимогою останнього, пеню в розмірі 0,1 % від вартості своєчасно не оплаченої продукції за кожен день прострочення оплати (п. 6.1. Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009р. (п. 10.2. Договору).

Відповідно до п. 10.3 договору якщо жодна із сторін за 15 календарних днів до настання зазначеного у п. 10.2 договору терміну або раніше не повідомить другу сторону про своє бажання припинити його дію у вказаний термін, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на визначених у договорі умовах.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Судом встановлено, продовження терміну дії договору до 31.12.2012 р. (пояснення представника позивача).

На виконання умов договору від 01.01.2009р. на підставі видаткової накладної №407 від 21.07.2011р. позивач передав відповідачу-1 товар, а саме банки 202, 303, на загальну суму 16 720,00 грн., а представник останнього згідно довіреності №138 від 21.07.2011р. прийняв зазначений товар без зауважень, про що свідчать підписи та печатки сторін на накладній.

Відповідач частково сплатив вартість отриманого товару в сумі 2500,00 грн., що підтверджується випискою з банку з посиланням на накладну №407 (а саме платіжні доручення №355 від 25.11.2011р. на суму 500,00 грн., №289 від 14.12.2011р. на суму 500,00 грн., №417 від 27.01.2012р. на суму 500,00 грн., №452 від 03.03.2012р. на суму 500,00 грн., №213 від 20.04.2012р. на суму 500,00 грн.) в результаті чого в нього виникла заборгованість в сумі 14220,00 грн.

Поряд з цим, 01.01.2009р. в якості забезпечення виконання грошового зобов'язання між ПП "Лібо-Пласт" (Кредитор) та ФОП ОСОБА_2 (Поручитель) був укладений договір поруки №21, відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання ТОВ "Торговий дім "Чорна перлина" (Боржник) будь-яких його грошових зобов'язань перед кредитором, як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

Кредитор має право у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань перед Кредитором, протягом 5 робочих днів з дня прострочення основного зобов'язання, пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя (п. 2.1.1. Договору).

Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання перед кредитором шляхом перерахування суми заборгованості Боржника, вказаної Кредитором, в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами, вказаними в договорі, протягом 5 робочих днів з моменту отримання Поручителем від кредитора письмового повідомлення про невиконання Боржником зобов'язань (п. 2.4.1. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору поруки Поручитель відповідає за зобов'язаннями перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, пені, відшкодування збитків тощо. Відповідальність Поручителя і боржника є солідарною.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами (уповноваженими представниками Сторін). Порука припиняється в разі: припиненням забезпеченого нею зобов'язання; непред'явлення Кредитором протягом 5 робочих днів, з моменту прострочення Боржником основного зобов'язання перед Кредитором, вимоги Поручителю про виконання забезпечених порукою зобов'язань (п.п. 4.1., 4.2. Договору поруки).

Договір поруки підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Оскільки відповідач ТОВ "ТД "Чорна перлина" в добровільному порядку не сплатив суму заборгованості, позивач звернувся до ТОВ "ТД "Чорна перлина" з претензією від 29.10.2012р. відповідно до якої вимагав протягом 30 днів сплатити заборгованість в сумі 14220,00 грн., а також попередив, що у випадку несплати боргу, змушений буде звернутись до суду для примусового стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені.

Позивач, вважаючи, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 22576,15 грн., з яких 14220,00 грн. основний борг, 7721,48 грн. пеня, 634,67 грн. три процента річних, звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної суми боргу.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачами обов'язку по оплаті отриманого ТОВ "ТД "Чорна перлина" товару згідно договору №19 від 01.01.2009р. за накладною №407 від 21.07.2011р.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав відповідачу ТОВ "ТД "Чорна перлина" товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.1. Договору №19 від 01.01.2009р. сторони погодили, що покупець оплачує вартість отриманої продукції на протязі 10 банківських днів після дати її отримання.

Таким чином за видатковою накладною №407 від 21.07.2011р. оплата повинна бути проведена до 04.08.2011р. (включно). Отже на час розгляду справи у позивача виникло право вимагати від відповідача виконання обов'язків в примусовому порядку.

Інших умов та форм розрахунків сторони не погоджували.

Факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 14220,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором №19 від 01.01.2009р., видатковою накладною №407 від 21.07.2011р., виписками по рахунку щодо часткової оплати вартості товару.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання ТОВ "ТД "Чорна перлина" товару.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 14220,00 грн. основної суми заборгованості з відповідача підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 3% річних - 634,67грн., 7721,48 грн. - пені.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання має бути вчинений у письмовій формі.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 6.1. договору №19 від 01.01.2009р. сторони погодили, що Покупець в разі порушення ним грошового зобов'язання - прострочення оплати вартості продукції, отриманої за цим Договором, зобов'язаний сплатити Постачальнику, за письмовою вимогою останнього, пеню в розмірі 0,1 % від вартості своєчасно не оплаченої продукції за кожен день прострочення оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, з врахуванням того, що законом і договором не встановлений інший період нарахування штрафних санкцій та зважаючи на статтю 232 ГПК України, нарахування пені слід було здійснювати з моменту виникнення заборгованості з врахуванням часткової оплати, тобто за накладною №407 від 21.07.2011р. (з огляду на те, що кінцевий строк оплати - 04.08.2011р.) за період з 05.08.2011р. по 04.02.2012р.

Крім того позивачем неправомірно не враховано норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", стосовно застосування подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, оскільки визначений сторонами в договорі ставка пені в розмірі 0,1% значно перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

Враховуючи вимоги діючого законодавства та розрахунок пені наданий в матеріали справи, позивачем невірно визначено період нарахування пені, зокрема не застосовано шестимісячний строк, а також невірно застосовано 0,1% від простроченої суми, тоді як слід було застосовувати подвійну облікову ставку НБУ, тому за розрахунком суду, здійсненого в порядку ст. 232 ГК України, загальна сума пені складатиме 1265,70 грн., а саме:

795,23 грн. за період з 05.08.2011р. по 25.11.2011р. з врахуванням боргу в сумі 16720,00 грн.;

123,98 грн. за період з 26.11.2011р. по 14.12.2011р. з врахуванням боргу в сумі 16220,00 грн.;

346,49 грн. за період з 15.12.2011р. по 04.02.2012р. з врахуванням боргу в сумі 15720,00 грн.

Таким чином за розрахунком суду пеня за період з 05.08.2011р. по 04.02.2012р. становитиме 1265,70грн., яка підлягає задоволенню судом та стягненню з відповідача.

У стягненні пені в сумі 6455,78грн., нарахованої за період з 21.07.2011р. по 22.11.2012р. (із застосуванням ставки в розмірі 0,1%) належить відмовити, оскільки остання заявлена безпідставно.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Однак позивачем не вірно нараховано розмір 3% річних в сумі 634,67 грн., зокрема не враховано, що кінцевий строк оплати за договором настав 04.08.2011р., тому розмір трьох процентів річних за розрахунком суду складатиме - 584,52 грн., яка підлягає стягненню судом. В решті частині в сумі 50,15грн. суд відмовляє, оскільки останні необґрунтовані.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності, з огляду на прострочення виконання ТОВ "ТД "Чорна перлина" грошового зобов'язання зі сплати 14220,00 грн. основного боргу за договором №19 від 01.01.2009р., суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача ТОВ "ТД "Чорна перлина" 14220,00 грн. боргу, 1265,70 грн. пені, 584,52 грн. три процента річних, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

В частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 50,15 грн. та пені в сумі 6455,78грн., суд відмовляє, у зв'язку з тим, що останні заявлені безпідставно.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (71,18 %).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Лібо - Пласт" с. Грузевиця, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорна Перлина" про стягнення 22576,15 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорна Перлина" (м. Одеса, провулок Бісквітний,3, код 31005868) на користь Приватного підприємства "Лібо - Пласт" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Грузевиця, код 34282404) 14220,00 грн. (чотирнадцять тисяч двісті двадцять гривень 00 коп.) боргу, 1265,70 грн. (одну тисячу двісті шістдесят п'ять гривень 70 коп.) пені, 584,52 грн. (п'ятсот вісімдесят чотири гривні 52 коп.) три процента річних, 1145,64 грн. (одну тисячу сто сорок п'ять гривень 64 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині позову, щодо стягнення 50,15 грн. 3% та 6455,78 грн. пені, відмовити.

Повне рішення складено 28.01.2013р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (31317, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Грузевиця, вул. Урожайна, 25А; 29019, м. Хмельницький, а/с 1198),

3 - відповідачу рекомендованим, (65039, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, пров. Бісквітний, 3; 65013, м. Одеса, вул. 2-га Пересипська, 21 ).