Постанова

від 21.01.2013 по справі 5011-14/14334-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. Справа№ 5011-14/14334-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.11.2012 року

у справі № 5011-14/14334-2012 (суддя - Мельник С.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Глобус", Львівська область, м. Новояворівськ,

до дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ,

про стягнення 116743,76 грн., -

за участю представників:

від позивача: Бєлозьоров О.В. - предст. (дов. №27/11-1 від 27.11.2012 р.);

від відповідача:Ільницький І. Й. - предст. (дов. №2-98д від 28.12.2012 р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Глобус" (надалі - ТОВ „Глобус") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Філії Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" Газопромислове управління „Полтавагазвидобування" в особі Львівського відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату філії Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" Газопромислове управління „Полтавогазвидобування" про стягнення 116 743,74 грн., у т.ч. 43 319,79 грн. по оплаті товару за договором №ЛГВ 106/11-07 від 07.03.2007 року, 41 014,91 грн. інфляційних втрат та 12 195,07 грн. - три проценти річних, 669,20 грн., сплачених в якості держмита та інформаційних витрат у справі № 5015/1772/11, 14 864,80 грн. - не отриманого прибутку, 4 860,00 грн. - сплаченого податку, обґрунтовуючи вимоги наявністю заборгованості перед позивачем за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.10.2012р. у справі №5015/3569/12 замінено відповідача з Філії дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" Газопромислове управління „Полтавагазвидобування" в особі Львівського відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату Філії дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" Газопромислове управління „Полтавогазвидобування" на дочірню компанію „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (надалі - ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України") та направлено справу за підсудністю до господарського суду міста Києва (т.1 а.с.70-71).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року у справі №5011-14/14334-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 43 319,79 грн. заборгованості, 41 014,91 грн. інфляційних втрат, 12 195,07 грн. 3% річних. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено в судове засідання на 21.01.2013 року.

В судовому засіданні 21.01.2013 року представник скаржника заявив клопотання про заміну відповідача - дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на його правонаступника публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування». В обґрунтування клопотання скаржник надав копії наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №529 від 18.07.2012 року «Про реорганізацію дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», рішення установчих зборів публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» від 25.12.2012 року, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.01.2013 року, довідки АА №782290 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статуту публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування».

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Поставивши на обговорення заявлене клопотання та вислухавши з цього приводу думку представника позивача, колегія суддів, порадившись, дійшла висновку, що таке підлягає задоволенню та провела заміну дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на правонаступника - публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування».

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати в частині, в якій позовні вимоги судом були задоволені та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив повністю, вважав, що підстави для його скасування відсутні, рішення суду находить законним та обґрунтованим у зв'язку з чим просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

21.01.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 07.03.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Глобус" (за текстом договору - постачальник) та дочірньою компанією „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" в особі Філії газопромислове управління „Львівгазвидобування" (на текстом договору - покупець) був укладений договір поставки товарно-матеріальних цінностей №ЛГВ 106/11-07 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався на умовах, визначених договором, передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язався на умовах, визначених договором приймати та оплачувати цю продукцію в кількості і асортименті вказаному у додаткових угодах, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід'ємною частиною (т.1 а.с.8-9).

Згідно п. 2.1 договору, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість продукції, що постачається, визначається в додаткових угодах, оформлених як додатки до договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.2.2 договору загальна вартість договору визначається як сумарна вартість продукції, визначеної в усіх додатках, що підписані сторонами за весь період дії договору та становить 4800000,00грн. Ціна на конкретну партію продукції визначається, в залежності від виду продукції та умов поставок, в додатках до договору (п.2.3 договору).

Згідно п.6.3 договору приймання-передача продукції здійснюється в пункті поставки, який сторони визначають у додатках в залежності від умов поставки.

Підтвердженням поставки є підписаний сторонами акт приймання-передачі продукції чи доручення (п.6.7 договору).

Відповідно до п.7.2 договору покупець здійснює оплату постачальнику за кожну поставлену партію продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок після її отримання на підставі підписаних актів приймання-передачі продукції.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання (п.12.3 договору).

До договору укладено додаток № 1 «Специфікація №1» (а.с.10-11).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки та одночасно договору купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладення ТОВ „Глобус" та ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" договору №ЛГВ 106/11-07 від 07.03.2007 року було спрямоване на отримання останнім товару та обов'язку здійснювати плату за отриманий товар.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов п.7.3 договору покупець повинен здійснити оплату поставленої партії продукції в терміни, що зазначені в додатках до договору, протягом ____ банківських днів з моменту її поставки.

На виконання договору №ЛГВ 106/11-07 від 07.03.2007 року відповідачу було поставлено товар на загальну суму 603 643,78грн., що підтверджується видатковими накладними № 30/10-20 від 30.10.2009 р., № 30/10-21 від 30.10.2009 р., № 17/11-20 від 17.11.2009 р., № 01/12-22 від 01.12.2009 р., № 01/12-20 від 01.12.2009 р. (т.1 а.с.12-16). Зазначені накладні підписані сторонами.

Відповідачем отриманий товар був оплачений частково у розмірі 473 683,99грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку за 30.04.2012 року, а частина отриманого товару на суму 86 640,00грн. - повернута позивачеві, про що свідчить накладна на повернення № ВН-0000001 від 28.10.2010р. (т.1 а.с.17,18).

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 1/01-02 від 02.02.2010 року з вимогою оплатити товар, яка останнім була залишена без відповіді (т.2 а.с.34-35).

Оскільки ні в додатках до договору, ні безпосередньо у договорі не визначений термін оплати поставленої продукції, колегія суддів погодилась із доводами скаржника про те, що грошове зобов'язання по оплаті товару в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України у нього виникло лише після отримання претензії № 1/01-02 від 02.02.2010 року, відтак розрахунок інфляційних втрат та 3% мав бути здійснений не з моменту отримання відповідачем товару, а з моменту заявленої позивачем вимоги в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Висновок місцевого суду щодо неможливості застосування положень вищевказаної норми закону до спірних правовідносин є помилковим з огляду на п.12.3 договору від 07.03.2007 року, яким термін його дії встановлений до повного виконання сторонами зобов'язань.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням зазначеного, отримання товару відповідачем на виконання договору №ЛГВ 106/11-07 від 07.03.2007 року без зауважень в розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом виконання позивачем обов'язку поставки товару, а отже породжує обов'язок відповідача оплатити його вартість.

Слід зазначити, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати зазначеного товару, що свідчить про наявність заборгованості перед позивачем на суму 43 319,79 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач крім основної суми боргу просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 41 014,91 грн. та 3% річних в сумі 12 195,07 грн.

21.01.2013 року представником позивача в судове засідання був наданий уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача 21 935,63 грн. інфляційних втрат та 8 142,34грн. - 3% річних.

Враховуючи вимоги статей 530, 611, 612, 614 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності та стягнення з ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" на користь ТОВ „Глобус" 21 935,63 грн. інфляційних втрат та 8142,34грн. 3% річних.

Статтею 623 Цивільного кодексу України унормовано, що для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки, 2) збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Частиною 4 статті 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Чинне законодавство саме на позивача покладає обов'язок довести належними та допустимими доказами факт спричинення йому збитків відповідного розміру, причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача та спричиненням збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, надав податкові накладні, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (т.2 а.с.16-21).

Варто зазначити, що декларація з податку на прибуток ТОВ «Глобус» за перший квартал 2009 року, яку в обґрунтування своїх вимог надав позивач, свідчить про надмірно сплачений податок у минулих податкових періодах (т.1 а.с.28), проте даний документ не є належним і достатнім доказом виникнення такої переплати за результатами господарських відносин з відповідачем та з вини останнього.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" на користь ТОВ „Глобус" 4 860,00 грн. сплаченого податку на прибуток та 14864,80 грн. неотриманого прибутку задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, колегія суддів вважає надуманими доводи апеляційної скарги про те, що провадження у даній справі підлягає припиненню через те, що вимога позивача до ДК «Укргазвидобування» про стягнення боргу в сумі 43 319,79 грн. була предметом розгляду у господарському суді Львівської області і ухвалою суду провадження у справі № 5015/1772/11 було припинено, оскільки спір по суті вирішений не був, а припинення провадження було викликано неподанням відділенням філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» доказів на право представляти інтереси в суді юридичних осіб - ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», ні щодо філії Газопромислове управління «Львівгазвидобування», ні щодо Львівського відділення з видобутку нафти, газу та газового конденсату філії Дочірньої компанії „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" Газопромислове управління „Полтавогазвидобування".

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки судова колегія находить апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» такою, що підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року у справі №5011-14/14334-2012 підлягає зміні.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її частковим задоволенням на підставі статті 49 ГПК України підлягають перерозподілу.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити відповідача - дочірню компанію «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на його правонаступника публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування».

2. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року у справі №5011-14/14334-2012 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року у справі №5011-14/14334-2012 змінити.

4. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» задовольнити частково.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Глобус" (81053, Львівська обл., Яворівський р-н., м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 14/63; код ЄДРПОУ 25557583) заборгованість в сумі 43319,79 грн. (сорок три тисячі триста дев'ятнадцять гривень 79 коп.), інфляційні втрати в сумі 21935,63грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять гривень 63 коп.) та 3% річних в сумі 8142,34грн. (вісім тисяч сто сорок дві гривні 34 коп.).

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Глобус" (81053, Львівська обл., Яворівський р-н., м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 14/63; код ЄДРПОУ 25557583) 605,77 грн. (шістсот п'ять гривень 77 коп.) судового збору за розгляд справи місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом.

8. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

9. Матеріали справи №5011-14/14334-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Зеленін В.О.

Синиця О.Ф.