Постанова

від 16.11.2006 по справі 15/315пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/315пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 листопада 2006 р.                                                                                   № 15/315пн  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого   Добролюбової Т.В.

суддів    Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

за участю представників сторін котрі позивачавідповідачарозглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу  не з'явились повідомлені належним чиномне з'явились повідомлені належним чиномКолективного сільськогосподарського підприємства “Агролюкс”   

на постановуЛуганського апеляційного  господарського суду   

від18.08.2006 року

у справі№ 15/315пн  

за позовомКолективного сільськогосподарського підприємства “Агролюкс”  

до

третя особаУправління МВС України в Луганській області Товариство з обмеженою відповідальністю  “Союз”

прозобов'язання провести експертизу та зобов'язання визнати висновок експерта недійсним

Колективне сільськогосподарське підприємство „Агролюкс” звернулось до   господарського суду Луганської області з позовом  про зобов'язання Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області провести експертизу печатки з підписом (сторінки 3, 5, 6, 7) нотаріально завіреної копії  договору  про   наміри  від  29.04.2005  року   та   експертизу

Доповідач Гоголь Т.Г.

фотокопії печатки з підписом у висновку експерта №3267 від 28.04.2006 на предмет ідентичності (копіювання здійснено з одного чи різних документів); про визнання висновку експерта №3267 від 28.04.2006 недійсним.

          Господарський суд Луганської області рішенням від 18.07.2006 року   (суддя Пономаренко Є.Ю.) у задоволенні позову відмовив повністю, з посиланням на те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав.

Колективне сільськогосподарське підприємство „Агролюкс” звернулося з апеляційною скаргою до Луганського апеляційного  господарського суду, в якій просило скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.07.2006 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в частині визнання недійсним висновку експерта від 28.04.2006 №3267.

Луганський апеляційний господарський суд постановою від  18.08.2006 року ( судді Медяниця О.Є., Бойченко К.І., Парамонова Т.Ф.) рішення господарського суду Луганської області від 18.07.2006 року залишив без змін, з тих самих підстав. В постанові апеляційний господарський суд зазначив, що  висновок експертизи не є актом в значенні пункту 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України .

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами Колективне сільськогосподарське підприємство “Агролюкс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій  просить постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.08.2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в частині визнання недійсним висновку експерта від 28.04.2006 №3267. Скаржник посилається на порушення Луганським апеляційним господарським  судом  статті 124 Конституції України, статті 22 Закону України “Про судоустрій України”, статей 12, 13 Господарського процесуального кодексу України .

Сторони у справі не скористалися  своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга  не  підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами в ході розгляду справи встановлено, що у березні –травні 2006 року третейським судом при асоціації “Лойєр –Консалтінг - Груп” розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз” до Колективного сільськогосподарського підприємства “Агролюкс” про визнання угоди дійсною; визнання права власності на рухоме та нерухоме майно; зобов'язання передати майно.

Ухвалою третейського суду від 27.04.2006 року у справі №37/01-2006 було призначено почеркознавчу експертизу та експертизу відбитку печатки на договорі про наміри б/н від 29.04.2005 року.

Експертизу було здійснено Науково–дослідним експертно –криміналістичним центром та надано висновок №3267 від 28.04.2006 року.

Позивач із висновками даної експертизи не погодився та звернувся   з позовом до господарського суду. Предметом даного позову є визнання  недійсними  висновку експерта.

Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 15 Цивільного кодексу  України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу  України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу  України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена  підвідомчість спорів господарським судам України, відповідно до норм якої господарським судам, зокрема, підвідомчі  справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах  про визнання недійсними актів з підстав зазначених у законодавстві.          

При цьому під  актом розуміється юридична форма рішень державного чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних  відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, тобто акти ненормативного характеру, які породжують певні права та обов'язки  суб'єкта (або визначеного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою  визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації  -  осіб, яким  такий акт адресований.

Як правомірно  зазначено в постанові Луганського апеляційного  господарського суду судова експертиза не може бути предметом оскарження стороною у справі, оскільки висновок експерта є актом спеціаліста  з області спеціальних знань; висновок експерта може бути визнаний судом як доказ нарівні з іншими доказами по справі, не має заздалегідь визначального значення; висновок експерта не носить ознак акта ненормативного характеру, а спір  про визнання його недійсним не підвідомчий господарським судам України.

Зважаючи на викладене, судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що предмет заявленого позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав.

Наведене спростовує доводи, викладені в касаційній скарзі Колективного сільськогосподарського підприємства “Агролюкс”.

Зважаючи на викладене, попередні судові інстанції  вірно застосували приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для зміни чи скасування ухвалених у справі судових рішень.

З  огляду  на  зазначене, керуючись статтями  108,    1115 ,  1117 , 1119,  11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий  господарський суд  України

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Луганської області від 18.07.2006 року    та постанову Луганського апеляційного  господарського суду  від 18.08.2006 року у справі  № 15/315пн залишити без змін, а касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства “Агролюкс” –без задоволення.  

Головуючий        суддя                                                   Т. Добролюбова

Судді                                                                                Т.Гоголь

                                                                                                     Л.Продаєвич