Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-10830/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10830/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчука А.Б Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Індар" до Державної служби України з лікарських засобів, третя особа - Приватне акціонерне товариство по виробництву інсулінів "Індар" про визнання протиправними та скасування рішення про анулювання ліцензії від 27.12.2011, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2012 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби України з лікарських засобів від 27.12.2011 р. за №8-А про анулювання ліцензії АВ № 501331 від 16.11.2010 р. ТОВ «Індар».

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання листа голови Комітету з питань охорони здоров'я Верховної Ради України Т.Д. Бахтеєвої від 09.12.2011 №04-24/10-1088 щодо забезпечення роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до ситуації, яка склалася довкола ЗАТ «Індар», утвореної до постанови Верховної Ради України від 07.10.2011 №3909-VІ, та отримання об'єктивної інформації стосовно забезпечення якості лікарських засобів під час їх виробництва, було запропоновано провести перевірки ПрАТ «Індар»та ТОВ «Індар». На виконання вищезазначеного листа Державною службою України з лікарських засобів було видано Наказ від 14.12.2011 №509 «Про проведення позапланової перевірки».

За результатами проведеної перевірки складено акт №50-В про відмову ліцензіата в проведенні перевірки з 19-23 грудня 2011 р. та винесено рішення № 8-А від 27.12.2011 року про анулювання ліцензії ТОВ «Індар»№ АВ501331 від 16.11.2010 року. Підставою для винесення вказаного рішення слугувала відмова ліцензіата в проведенні перевірки.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не правомірно прийняв рішення про анулювання ліцензії ТОВ «Індар».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

В Акті №50-В про відмову в проведенні перевірки зазначено, що співробітники відповідача прибули 19 грудня 2011 р. на підприємство ТОВ «Індар»за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, де Голова правління ПрАТ «Індар»повідомив, що за цією адресою підприємства з назвою ТОВ «Індар», керівники даного підприємства та персонал, що працює на ньому, відсутні. Посадовими особами ПрАТ «Індар»та співробітниками Відповідача був складений Акт. Аналогічна ситуація повторилася 20 грудня 2011 року. 21 грудня 2011 р. при спробі потрапити на територію заводу працівникам відповідача та представнику ТОВ «Індар»було відмовлено службою охорони ПрАТ «Індар»та повідомлено, що доступ до території на якій знаходяться виробничі приміщення, документація системи якості, приміщення контролю якості тощо, надано не буде. Аналогічна ситуація повторилася 22 та 23 грудня 2011 року.

Крім того, у вищезазначеному акті містяться зауваження Голови правління ТОВ «Індар»в яких зазначено, що 19.12.2011 р. посадовими особами відповідача була здійснена перевірка без участі представників ТОВ «Індар». Враховуючи, що керівництву ТОВ «Індар»стало відомо про перевірку лише 21.12.2011 р. відповідно було надано перевіряючим установчі документи, штатний розклад, структуру підприємства, документи, які підтверджують кваліфікацію уповноваженої особи, а також договори на користування матеріально-технічною базою (майном), що знаходиться за даною адресою та в м. Львів та інша документація. В зауваженнях зазначається, що охороною ПрАТ «Індар»чинились перешкоди представникам ТОВ «Індар»та посадовим особам відповідача в допуску до проходу на територію заводу, що підтверджується викликом працівників міліції.

Визначення терміну «відмова ліцензіата у проведенні перевірки»фігурує в абз. 11 ст.21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»і розкривається в п.1.4. Порядку Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2010 року «Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами», в якому наведено вичерпний перелік фактичних умов, за яких може бути застосована адміністративно-господарська санкція - анулювання ліцензії, а саме: створення перешкод з боку ліцензіата в доступі посадових осіб органу контролю на його територію та/або до будівель, споруд, приміщень суб'єкта господарювання, які використовуються для провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами; створення перешкод у роботі посадових осіб органу контролю з боку ліцензіата; непризначення ліцензіатом уповноваженої ним особи, яка має право представляти ліцензіата під час проведення перевірки у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата - фізичної особи-підприємця; відмова в наданні документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу посадових осіб органу контролю.

Так, перераховані вище факти протидії посадовим особам контролюючого органу ототожнюються з особою ліцензіата, а не з будь-якою третьою особою.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів того, що перевірка була здійснена за адресою м. Львів, вул. Промислова, 50/52 (виробництво лікарських засобів у формі: субстанцій (нестерильних)), як передбачено було в Наказі 509.

Як вже було зазначено вище, підставою для здійснення позапланової перевірки позивача став лист (розпорядження) Комітету Верхової Ради України, термін виконання якого встановлено до 19.12.2011 року. Разом з тим, наказ Державної служби України з лікарських засобів № 509 про перевірку виконання розпорядження був виданий лише 14.12.2011 року, а перевірка призначена з 19-23 грудня 2011 р., тобто після дня закінчення терміну його виконання.

Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті рішення про анулювання Ліцензії ТОВ «Індар»не було з'ясовано всіх обставин та не було належним чином проведено перевірку та враховано той факт, що саме зі сторони ПрАТ «Індар»чинилися перешкоди посадовим особам відповідача під час проведення перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 22.01.2013.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Кузьменко В. В.