Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а-4630/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4630/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Іммобіліен Україна»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ренус Іммобіліен Україна»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області від 17.09.2012 № 008522301/2307.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ в Обухівському районі Київської області подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Обухівському районі Київської області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ренус Іммобіліен Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, валютного і іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складено Акт від 03.05.2012 № 960/220/35471601 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до Акта перевірки, у ході її проведення виявлено, що ТОВ «Ренус Іммобіліен Україна»заключило договір позики № б/н від 28.02.2008 з компанією Revival GmbH»(Німеччина), предметом якого є надання у власність грошових коштів у сумі 19000000 євро на умовах сплати 7 % річних із строком погашення до 31.12.2018.

Згідно з пунктом 2.3 Договору позика надається з метою набуття будівлі складу та адміністративно-побутового корпусу, складського приміщення для зберігання небезпечних речовин за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20. Про що позивачу видано реєстраційне свідоцтво № 8735 НБУ про реєстрацію договору позики від 20.03.2008 р.№ 10-201/6550.

У подальшому, між сторонами укладено додаткову угоду від 25.09.2009 № 2 до договору позики від 28.02.2008, відповідно до якої проценти за користування позикою становлять 4% річних.

У березні 2008 року між позивачем і МПП «Спектр»укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2008, предметом якого є придбання позивачем логістичного комплексу, розташованого за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20.

Як вбачається з Акта перевірки, перевіряючим зазначено, що відповідно до відомостей, викладених у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Комунальним підприємством Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації»24.03.2008 за № 18206854, загальна вартість придбаного позивачем нерухомого майна становить 94687263,00 грн. При цьому, логістичний комплекс придбано за 114228660,86 грн. (без урахування ПДВ).

У лютому 2011 року між позивачем і ТОВ «Логістік Істейт Україна»укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23.02.2011, відповідно до якого позивачем продано вказаний логістичний комплекс за 95796930,00 грн.

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про те, що ціна реалізації логістичного комплексу на 18431730,86 грн. нижча за ціну придбання.

При цьому, відповідно до Акта перевірки, за перевіряємий період позивачем сплачено відсотки фірмі "Renus Revival GmbH", (Німеччина) за користування позикою пов'язаною з придбанням даного логістичного комплексу у розмірі 1945759,98 євро або 21317858,78 грн.

Відповідач дійшов висновку про те, що фактично реалізація об'єкту нерухомості за ціною нижчою від ціни придбання призвела до збитковості підприємства і неможливості погашення кредиторської заборгованості перед нерезидентом "Renus Revival GmbH" (Німеччина), яка станом на 31.03.2012 становить 3700000 євро або 39219807,60 грн.

У зв'язку з цим, податковий орган в Акті перевірки зазначив, що дана господарська операція не направлена на отримання доходу, що є порушенням пункту 1.32 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, перевіркою встановлено, що внесок учасників у статутний фонд ТОВ "Ренус Іммобіліен Україна" складає 55112355,0 грн. Так, ТОВ «Ренус Менеджмент Україна»(код ЄДРПОУ 31485668) внесено до статутного фонду грошовими коштами 368136,45 грн., Ренус ІХГ Інтернаціональ ГмбХ (Німеччина) внесено до статутного фонду грошовими коштами 54744218,55 грн. При перевірці не встановлено повернення ТОВ «Ренус Іммобіліен Україна»внесків до статутного фонду учасникам.

У зв'язку з ліквідацією (припиненням шляхом приєднання) ТОВ "Ренус Іммобіліен Україна" сума неповернутих внесків до статутного фонду учасникам на підставі п.п. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ включається до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, як інші доходи.

Згідно з наданими під час перевірки поясненнями ТОВ «Ренус Іммобіліен Україна»«...Статутний капітал Товариства, що був сформований учасниками Товариства відповідно до чинного законодавства України, став власністю Товариства (стаття 12 Закону України «Про господарські товариства»№1576-ХГІ від 19.09.1991р.). Після цього Товариство використовувало свою власність (у вигляді статутного капіталу) в господарській діяльності, здійснювало оплати постачальникам товарів та послуг. Активи Товариства після здійснення всіх розрахунків з кредиторами перейдуть у повному обсязі до єдиного правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренус Ревайвел».

Відповідачем було досліджено первинні бухгалтерські документи і виявлено, що за даними Балансу (форма №1) станом на 31.03.2012 непокриті збитки складають 99247 тис. грн., за даними Звіту про фінансові результати (форма №2) фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування є збиток у сумі 1496 тис. грн.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ренус Ревайвел»від 28.09.2011 №2809/01 статутний капітал ТОВ «Ренус Іммобіліен Україна»приєднується до статутного капіталу ТОВ «Ренус Ревайвел». У зв'язку з відсутністю активів та фінансових активів ТОВ «Ренус Іммобіліен Україна»приєднання статутного фонду не є можливим. Крім того, у ТОВ «Ренус Іммобіліен Україна»станом на 31.12.2012 року рахується кредиторська заборгованість перед нерезидентом "Renus Revival GmbH" (Німеччина) за часткове неповернення позики в сумі 3700000,00 євро (за курсом НБУ- 39219807,60 грн.).

Станом на дату написання акту відомості щодо зміни до формування статутного фонду ТОВ «Ренус Ревайвел»до ДПІ в Обухівському районі Київської області ДІІС не надходили.

Посадовою особою податкового органу зазначено, що ТОВ "Ренус Іммобіліен Україна" в порушення підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України занижено доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, а саме інші доходи у 1 кварталі 2012 року на суму 55112355,00 грн.

В пункті 4 Акта перевірки відповідач зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимоги підпункту 5.5.1 пункту 5.5, статті 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Ренус Іммобіліен Україна" занижено податок на прибуток на загальну суму 13051654 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року - 805341 грн., за 3 квартал 2010 року - 369747 грн., за 4 квартал 2010 року - 302971 грн., за 1 квартал 2012 року - 11573595 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2012 № 0000862301/1431, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 16314567,50 грн., з них 13051654,00 грн. - за основним платежем і 3262913,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Держаної податкової служби України від 23.08.2012 № 845/0/61-12/10-2115 скаргу позивача задоволено частково, - скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.05.2012 № 0000862301/1431 в частині включення до доходів сум неповернутих внесків до статутного фонду учасникам на підставі підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України і у відповідній частині штрафні санкції.

На підставі Акта перевірки і вказаного рішення Держаної податкової служби України Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0008522301/2307, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1840573,75 грн., з них 1478059,00 грн. за основним платежем і 369514,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ в Обухівському районі Київської області податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 008522301/2307, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94-ВР) платниками податку є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з пунктом 2.1.2 статті 2 Закону № 334/94-ВР платниками податку є з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону № 334/94-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначаєтьсяшляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 1.32 Закону № 334/94-ВР вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, визначальною ознакою валових витрат є зв'язок здійснених підприємством витрат з господарською діяльністю. При цьому, господарська діяльність платника податку це сукупність господарських операцій, які відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Позивачем були укладені договори оренди з компаніями - ДП «Адідас-Україна», а саме № 132/08 від 01.04.2008, б/н від 11.09.2009, № 337/09 від 15.12.2009 і ТОВ «Ренус Ревайвел»№ 190/08 від 14.07.2008.

Згідно з даними договорами позивач отримував доходи від оренди приміщень придбаного логістичного комплексу. За період, що перевірявся, позивачем отримано і віднесено до складу валових доходів находження у розмірі 23850354,00 грн. (без ПДВ), що не заперечувалось податковим органом під час перевірки.

Сама по собі реалізація позивачем логістичного комплексу згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.02.11 є окремою операцією у здійсненні господарської діяльності підприємства.

Продаж логістичного комплексу надало можливість підприємству частково погасити заборгованість перед "Renus Revival GmbH" (Німеччина), що виникла у зв'язку з отриманою позикою.

Реалізація об'єкту відбулася за звичайною ціною (ринковою вартістю об'єкта), що підтверджується незалежною оцінкою об'єкта нерухомості, проведеною ТОВ «Конгрес Ріал Істейт»(а.с. 92).

Залишкова вартість об'єкта на момент продажу складала 97438244,86 грн. Враховуючи вартість продажу за 101136006,00 грн., сума прибутку підприємства від реалізації логістичного комплексу склала 3697761,14 грн.

Сплата відсотків позивачем нерезиденту за договором позики пов'язані податковим органом із господарською діяльністю підприємства з огляду на сторінку 5 Акта перевірки, на якій зазначено, що у періоді, що перевіряється, ТОВ «Ренус Іммоболіен Україна»використовував у своїй діяльності наступні офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення тощо).

На сторінках 3 і 4 Акта перевірки зазначено, що всі доходи, отримані у періоді, що перевірявся, були отримані від купівлі-продажу власного нерухомого майна (КВЕД 70.12.0), здавання в оренду власного нерухомого майна (КВЕД 70.20.0) та частково (до відмови від ліцензії за власним бажанням) - від посередницької діяльності митного брокера; задекларована позивачем база оподаткування за 2010 рік складала 4 972 407,00 грн., сплачений податок дорівнює 1 243 102,00 грн. (сторінки 30 і 31 Акта).

Вирішальним для визначення господарської діяльності є направленість саме на отримання доходу, що не завжди співпадає з поняттям «прибуток від операції». Збитковість господарської операції у межах господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновки про те, що податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 008522301/2307 підлягає скасуванню.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ в Обухівському районі Київської області податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 008522301/2307

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -25.01.2013 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.