Постанова

від 20.01.2009 по справі 2/126пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/126пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2009 р.                                                                                    № 2/126пн  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г.

суддіКоробенко Г.П.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційну скаргуДП "Луганськвугілля"

на  рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2008 р.

у справі№ 2/126пн господарського суду Луганської області

за позовомДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Шахта "Никанор-Нова"

До

проЗАТ ГЗФ "Краснолуцька"

спонукання виконати певні дії

За участю представників сторін:

позивача –не з'явились,

відповідача –Грекова Г.В. дов. № 5 від 08.01.2009 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.09.2008 р. (суддя  -  Фонова О.С.) в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП "Луганськвугілля" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якому просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

      У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ ГЗФ "Краснолуцька"  просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Розпорядженням В.о. Голови судової палати від 19.01.2009 р. у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для перегляду в касаційному порядку справи № 2/126пн, призначеної до розгляду на 20.01.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Полянський А.Г., судді –Коробенко Г.П., Фролова Г.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

  Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення господарського суду прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про заборону відповідачу здійснювати дії, які перешкоджатимуть доступ позивача до своєї власності –продукту збагачення (вугілля марки Т0-100) у кількості 1842 тон, який знаходиться у відповідача (з урахуванням уточнень позовних вимог від 12.08.2008 р.).

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами був укладений договір від 21.06.2005 р. № 16 на здійснення послуг по переробці давальницької сировини, за умовами якого змовник (позивач) зобов'язаний поставити на збагачення виконавцю (відповідач) рядове вугілля та сплатити йому вартість послуг, а відповідач зобов'язався здійснити збагачення вугілля замовника на умовах давальницької сировини з ціллю отримання продуктів збагачення, з послідуючою передачею замовнику.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 6.4. вказаного договору, у разі невиконання замовником зобов'язань у відповідності з п. 5.1. даного договору, виконавець  має право зупинити відвантаження продуктів збагачення замовнику до погашення ним заборгованості за фактично виконані роботи.

Судом встановлено, що відповідачем вироблено 10 884 тон продукції, з яких відвантажено позивачу тільки 9 042 тон, у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язань по оплаті послуг відповідача та враховуючи п. 6.4. договору від 21.06.2005 р. № 16.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

 Звертаючись з  відповідним позовом, позивач вказував те, що відповідач порушує його право на доступ до своєї власності, шляхом не допуску його спеціалістів щодо заміру об'ємів та визначення фактичної якості продуктів збагачення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції підставно враховано те, що пунктом 4.3. договору передбачено, що приймання продукції за якістю здійснюється на підставі даних, вказаних у супроводжувальних документах виконавця та у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції ВТП та ТНС за кількістю № П-6 та якістю № П-7, а іншого порядку та умов допуску представників позивача для заміру об'ємів та визначення фактичної якості продуктів збагачення договором від 21.06.2005 р. № 16 не передбачено.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача не ґрунтуються на умовах укладеного сторонами договору є безпідставними та не доведеними.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника відповідача оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

 Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Никанор-Нова" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 11.09.2008 року у справі № 2/126пн залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                  Полянський А.Г.     

Судді                                                                                            Коробенко Г.П.

                                                                                                     Фролова Г.М.