Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а-14698/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14698/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство захисту інформації "Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство захисту інформації "Плюс"до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АЗІ "Плюс" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 04.07.12 №0004242280 та №0004252280 (з урахуванням уточнення).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ "АЗІ "Плюс" подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на виконання листа СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києві від 11.08.2011р. №5404/7/26-1/52 з доданою Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 01.08.2011 року та на підставі направлення від 24.05.12 №659/22-80, виданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС, та згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Азі Плюс»(код за ЄДРПОУ 33695362) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581), ТОВ «Сана Груп»(код ЄДРПОУ 37140951), ТОВ «Амброзис»(код ЄДРПОУ 37480749), ТОВ «Косметікс»(код ЄДРПОУ 33443530), ТОВ «Адрія плюс»(код ЄДРПОУ 33108218). ТОВ «Артус»(код ЄДРПОУ 33228042), ТОВ «ДАХ майстер плюс»(код ЄДРПОУ 34796678), ТОВ «Транс Ко Багіра»(код ЄДРПОУ 36100838), ТОВ «Лерган»(код ЄДРПОУ 36148955) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки складено Акт 07.06.2012 №529/22-80/33695362 (надалі -Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення п.п. 7.4.5 п.7.4., пп..7.7.1 п. 7.7. ст.. 7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із наступними змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства.

На підставі висновків Акту перевірки, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012 р. №0004252280 та податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012 р. №0004242280.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Під час перевірки встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа №71-00223, порушена відносно ОСОБА_4 за скоєння ним фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та за фактом пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 212 КК України.

В ході проведення досудового слідства встановлено, що гр. ОСОБА_4, діючи за попереднього змовою зі ОСОБА_5, повторно з метою прикриття власної незаконної діяльності протягом 2008-2011рр. організували створення та перереєстрацію на підставних осіб ряду суб'єктів господарської діяльності, що мають ознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581), ТОВ «Сана Груп»(код ЄДРПОУ 37140951), ТОВ «Амброзис»(код ЄДРПОУ 37480749), ТОВ «Косметікс»(код ЄДРПОУ 33443530), ТОВ «Адрія плюс»(код ЄДРПОУ 33108218), ТОВ «Аргус»(код ЄДРПОУ 33228042), ТОВ «ДАХ майстер плюс»(код ЄДРПОУ 34796678), ТОВ «Транс Ко Багіра»(код ЄДРПОУ 36100838), ТОВ «Лерган»(код ЄДРПОУ 36148955).

Створення та придбання перелічених суб'єктів господарської діяльності дало змогу невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись фактом реєстрації вказаних підприємств. Використовуючи вказані фіктивні юридичні особи, невстановлені особи отримали можливість, минаючи засновників та директорів вказаних підприємств, розпоряджатись банківськими рахунками, складати від імені підприємств господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи (послуги), не надавати первинні документи до контролюючих установ, не сплачувати в повному обсязі до бюджетів та державних цільових фондів податки, збори, обов'язкові платежі.

Відповідно до постанови від 23.05.2011р. СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України за фактом створення та придбання невстановленими слідством особами ряду підприємств, а саме ТОВ «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581), ТОВ «Сана Груп»(код ЄДРПОУ 37140951), ТОВ «Амброзис»(код ЄДРПОУ 37480749), ТОВ «Косметікс»(код ЄДРПОУ 33443530), ТОВ «Адрія плюс»(код ЄДРПОУ 33108218), ТОВ «Артус»(код ЄДРПОУ 33228042), ТОВ «ДАХ майстер плюс»(код ЄДРПОУ 34796678), ТОВ «Транс Ко Багіра»(код ЄДРПОУ 36100838), ТОВ «Лерган»(код ЄДРПОУ 36148955) з метою прикриття незаконної діяльності.

Також, проведеним аналізом виписок про рух коштів по рахунках зазначених фіктивних підприємств встановлені суб'єкти господарювання - контрагенти, які скористались послугами угрупування, та за рахунок документального оформлення безтоварних операцій з вищевказаними фіктивними підприємствами безпідставно сформували податковий кредит та валові витрати. Серед таких суб'єктів господарювання - ТОВ «Азі Плюс».

В ході проведення перевірки директору ТОВ «Азі Плюс»ОСОБА_8. відповідно до п.85.2, п. 85.4, п. 85.7 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI (із змінами та доповненнями) вручено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581), ТОВ «Сана Груп»(код ЄДРПОУ 37140951), ТОВ «Амброзис»(код ЄДРПОУ 37480749), ТОВ «Косметікс»(код ЄДРПОУ 33443530), ТОВ «Адрія плюс»(код ЄДРПОУ 33108218), ТОВ «Артус»(код ЄДРПОУ 33228042), ТОВ «ДАХ майстер плюс»(код ЄДРПОУ 34796678), ТОВ «Транс Ко Багіра»(код ЄДРПОУ 36100838), ТОВ «Лерган»(код ЄДРПОУ 36148955) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2011р.

На даний запит посадовими особами було надано первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «РМА Груп»та частково документи по взаємовідносинах з ТОВ «Адрія Плюс».

Під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особи ТОВ «Азі Плюс»не були надані первинні документи підтверджуючі взаємовідносини з ТОВ «Адрія Плюс», ТОВ «Лерган», ТОВ «Артус», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Сана Груп».

Для з'ясування всіх обставин справи, судом першої інстанції було витребувано у Позивача всю первинну документацію по взаємовідносинам з контрагентами.

Позивачем не надано первинної документації та надано пояснення, що первинна документація була знищена, а частина передана до архіву, але не надано доказів знищення або передання до архіву.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 04.07.12 №0004242280 та №0004252280, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту…».

У відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ", а також, що "…у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Позивачем не надано суду доказів того, що його контрагенти мали дозволи на надання послуг, які передбачені були Договорами.

З огляду на предмет та обсяг робіт, які, як стверджував позивач, було виконано (придбано) його контрагентом, та послуги, які були ним отримані, суд приходить до висновків, що контрагенти позивача були позбавлені можливості виконати роботи (поставити товар), які є предметами договорів, а позивач, в свою чергу, не міг не знати цього.

В матеріалах справи міститься вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2011 р. по справі №1-1198/11 відносно гр. ОСОБА_7, який є засновником ТОВ «РМА-Груп».

У відповідності до ч.1, ч.4 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки контрагенти позивача зареєстровані за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно п.9.1, п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р. передбачає, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням послуг.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Надані позивачем документи (банківські виписки), не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеними контрагентами.

Позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 04.07.12 №0004242280 та №0004252280

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство захисту інформації "Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -25.01.2013 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.