Ухвала

від 18.11.2013 по справі 2а-14698/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року м. Київ К/800/8305/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство захисту інформації «Плюс»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2012

у справі № 2а-14698/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство захисту інформації «Плюс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство захисту інформації «Плюс» звернулось до суду, з урахуванням уточнення позовних вимог, з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 04.07.2012 № 0004242280 та № 0004252280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом на виконання листа СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києві від 11.08.2011 № 5404/7/26-1/52 з доданою Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 01.08.2011 та на підставі направлення від 24.05.2012 № 659/22-80, згідно пп . 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Груп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметікс», ТОВ «Адрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «ДАХ майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган» за період з 01.01.2008 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 07.06.2012 № 529/22-80/33695362, де встановлено порушення: пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , що призвело до заниження податку на прибуток.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.07.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004242280 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 933 319 грн., в т.ч.: 748 100 грн. основного платежу та 185 219 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0004252280 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 666 676 грн., в т.ч.: 534 496 грн. основного платежу та 132 180 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі того, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва знаходилась кримінальна справа № 71-00223, порушена відносно ОСОБА_2 за скоєння ним фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, заподіяння великої матеріальної шкоди державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України , та за фактом пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України .

В ході проведення досудового слідства встановлено, що гр. ОСОБА_2, діючи за попереднього змовою з ОСОБА_3, повторно з метою прикриття власної незаконної діяльності протягом 2008-2011 років організували створення та перереєстрацію на підставних осіб ряд суб'єктів господарської діяльності, що мають ознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Груп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметікс», ТОВ «Адрія плюс», ТОВ «Аргус», ТОВ «ДАХ майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган».

Відповідно до постанови від 23.05.2011 СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України за фактом створення та придбання невстановленими слідством особами ряду підприємств, а саме: ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Груп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметікс», ТОВ «Адрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «ДАХ майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган» з метою прикриття незаконної діяльності.

У відповідності до проведеного аналізу виписок про рух коштів по рахунках зазначених фіктивних підприємств встановлені суб'єкти господарювання - контрагенти, які скористались послугами угрупування, та за рахунок документального оформлення безтоварних операцій з вищевказаними фіктивними підприємствами безпідставно сформували податковий кредит та валові витрати, серед яких - ТОВ «Агентство захисту інформації «Плюс».

В ході проведення перевірки директору ТОВ «Агентство захисту інформації «Плюс» Кашубі О.В. відповідно до п. п. 85.2, 85.4, 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України вручено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Груп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметікс», ТОВ «Адрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «ДАХ майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган» за період з 01.01.2008 по 31.12.2011.

На даний запит позивачем було надано первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп» та частково документи по взаємовідносинах з ТОВ «Адрія плюс».

Як встановлено матеріалами справи, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки та під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Агентство захисту інформації «Плюс» не було надано первинних документів, підтверджуючих взаємовідносини з контрагентами: ТОВ «Адрія плюс», ТОВ «Лерган», ТОВ «Артус», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Сана Груп».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. пп. 7.2.6, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пункт 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 передбачає, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено матеріалами справи, вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2011 по справі № 1-1198/11 громадянина ОСОБА_5 (засновника ТОВ «РМА-Груп») засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст. 205 ч. 2, ст. 358 ч. 2 КК України.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За встановлення в судовому порядку відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами, посадові особи яких заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство захисту інформації «Плюс» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний