24/384-б
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 січня 2009 р. № 24/384-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М.–головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі)
Малетича М.М.
розглянувши касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на постанову від 09.10.2008 р. господарського суду м. Києва
у справі№ 24/384-б господарського суду м. Києва
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Прикарпаття", м. Київ
до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екощитлайн", м. Київ
провизнання банкрутом
в судовому засіданні взяв участь представник:
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. КиєваМиндришора О.Д., довір.,
товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Прикарпаття"Кучеренко О.І., довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2008 року порушено провадження у справі № 24/384-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екощитлайн" (далі –Боржник, Підприємство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Прикарпаття" (далі –Кредитор, Товариство) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду м. Києва від 09.10.2008 року (суддя –Смілянець В.В.) Боржника визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, з призначенням ліквідатором ініціюючого кредитора.
Не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі –ДПІ, Інспекція), посилаючись, зокрема, на вимоги ст. 107 ГПК України, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 09.10.2008 року, а справу направити на новий розгляд.
У зв'язку зі зверненням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва з касаційною скаргою на вищезгадану постанову суду, Вищий господарський суд України ухвалою від 16.12.2008 року розгляд скарги призначив на 28.01.2009 року о 14 год. 40 хв., про що сторони у справі та заявник касаційної скарги були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи та касаційну скаргу в даному судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає осіб, що мають право касаційного оскарження, якими є, сторони у господарській справі, прокурор та особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків. Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).
Також, ст. 1 Закону про банкрутство визначає, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.
Особливості та порядок звернення кредиторів з претензіями до відсутнього боржника визначений положеннями п. 5 ст. 52 закону про банкрутство.
ДПІ в своїй касаційній скарзі зазначає про значний оборот коштів у Боржника у 2007 році, а також про неможливість провести перевірку діяльності Боржника та встановити йому зобов'язання по сплаті податків. Ці обставини, на думку останньої, і є підставами для скасування оскаржуваної постанови.
При цьому, Інспекція в касаційній скарзі жодним чином не посилається на наявність у Підприємства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги. Визначенні ж заявником в касаційній скарзі обставини про значний оборот коштів у Боржника та неможливість встановити Підприємству зобов'язань по сплаті податків не є по суті пред'явленням кредиторських вимог до Боржника.
Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства –щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція, на час подання касаційної скарги, не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до Підприємства, у зв'язку з чим Інспекція, відповідно, не є стороною у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана постанова не стосується її прав та обов'язків, а тому вона не має права касаційного оскарження постанови відповідно до положень ст. 107 ГПК України.
Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи наведене та застосовуючи аналогію з вищевказаною процесуальною нормою, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією касаційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 09.10.2008 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку касаційного провадження, у зв'язку з чим касаційне провадження за скаргою Інспекції на постанову господарського суду м. Києва від 09.10.2008 року підлягає припиненню.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що заявник касаційної скарги, у разі наявності підтверджених належним чином кредиторських вимог до Підприємства, не позбавлений права, згідно вимог п. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, направити ліквідатору заяву з вимогами до банкрута.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 14, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 1 ст. 80 та ст.ст. 107, 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 09.10.2008 року у справі № 24/384-б припинити.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
М.М. Малетич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2009 |
Оприлюднено | 11.02.2009 |
Номер документу | 2893130 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коваленко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні