Постанова

від 29.01.2009 по справі 21/418

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/418

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 січня 2009 р.                                                                                    № 21/418  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Мамонтової О.М.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиПрокуратури Полтавської області

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року

у справі господарського суду

Полтавської області

за позовомПолтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

до3-тя особаПрокуратури Полтавської областіВиконком Полтавської міської ради

прозобов'язання виконати обов'язок щодо укладення в редакції позивача договору,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Боруті Е.В., Данілова Н.Н.,

- відповідача:- третьої особи:Солодка Л.П.,не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до господарського суду з позовом до Прокуратури Полтавської області про зобов'язання укласти договір № 2599 від 01.10.2007 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2008 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року рішення місцевого господарського суду від 18.08.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями Прокуратура Полтавської області подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року та рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Доповідач: Черкащенко М.М.

В обґрунтування своїх вимог Прокуратура Полтавської області посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2006 року приміщення у будівлі комунальної власності, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 19а, рішенням одинадцятої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради передано у державну власність на баланс відповідача.

Судами встановлено, що позивач направив відповідачу проект договору № 2599 від 01.10.2007 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та лист № 9/2410 від 17.10.2007 року з пропозицією підписання вказаного договору, але відповідач відповіді на вказану пропозицію позивачу не надав та договір не підписав.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до статті 1 вказаного закону, споживач –це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського процесуального кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Обов'язок споживачів теплової енергії своєчасно укладати договори на постачання теплової енергії з теплопостачальною організацією встановлений статтею 24 Закону України "Про теплопостачання".

За таких обставин, враховуючи вказівку закону на обов'язковість укладання договору для цих учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про прямий обов'язок укладання в даному випадку договору про надання послуг з постачання теплової енергії між відповідачем, як фактичним споживачем вказаних послуг,  та позивачем, як виробником цих послуг.

Доводи скаржника про відсутність правових підстав для  виконання ним вказаного обов'язку у зв'язку з тим, що зазначене приміщення фактично не передано на його баланс з вини третьої особи –Виконавчого комітету Полтавської міської ради - є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, а відповідачем підтверджено, що відповідач використовує вказане приміщення та споживає теплову енергію, що постачає позивач.

Окрім того, матеріалами справи спростовуються доводи скаржника про те, що залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду про зобов'язання відповідача підписати проект договору № 2599 від 01.10.2007 року, суд апеляційної інстанції розглянув позовні вимоги, що не були предметом розгляду в місцевому господарському суді,  чим порушив приписи частини 3 статті 101 ГПК України. Зокрема, як вірно встановив апеляційний господарський суд на підставі наявних матеріалів справи, позивач, звертаючись з позовними вимогами про зобов'язання відповідача укласти договір № 2599 від 01.10.2007 року, помилково зазначив в резолютивній частині позовної заяви договір № 2583.

Щодо інших доводів скаржника наведених у касаційній скарзі, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків, покладених в основу прийнятих судових рішень.

     На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова апеляційної інстанції є повною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року  у справі № 21/418 залишити без змін.

Головуючий                                                                               Н. Кочерова

Судді                                                                                            О. Мамонтова

                                                                                                     М. Черкащенко