Постанова

від 20.11.2006 по справі 9/122б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/122б

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.11.2006                                                                                           № 9/122б

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Коваленка В.М.

 суддів:                                          Вербицької О.В.

                                        Дзюбка П.О.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від ініціюючого кредитора – Мишко О.В. (дов. № 180 від 02.11.2006 року);

 від боржника:

Лещенко О.В. – голова правління,

Швидкий О.В. (дов. №168 від 17.11.2006 року);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Науково виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 30.08.2006

 у справі № 9/122б (Iвченко С.М.)

 за заявою                               відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

 до                                                   відкритого акціонерного товариства "Науково виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації"

 про                                                  визнання боржника банкрутом

 Суть ухвали і скарги:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2006 року, яка прийнята у справі № 9\122-б (суддя – С.М. Івченко), за заявою відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (надалі – Кредитор, Товариство) до відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації” (надалі – Боржник, Підприємство) про визнання останнього банкрутом, визнаний розмір вимог Кредитора  в сумі 1 200 000 грн. 00 коп., його зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника, розпорядника майна зобов'язано  разом з керівником Боржника розглянути заяви кредиторів із грошовими вимогами та призначені дати засідань, коли будуть розглянути  заперечення на заяви із грошовими вимогами, попереднього засідання, перші збори кредиторів, судового засідання, коли буде прийняте рішення про санацію, ліквідацію чи  укладення мирової угоди (т. 3 л.с. 124-127).

Відкрите акціонерне товариство “Науково-виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації”, не погоджуючись з прийнятою ухвалою судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (за підписом  голови правління О.В. Лещенка), в якій просило скасувати цю ухвалу та постановити нову ухвалу про зупинення провадження по справі до розгляду в Верховному Суду України  справ № 2-1250\05 та № 18\587 (т. 3 л.с. 130-132).

Представник відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, у судовому засіданні не погоджується з вимогами, що викладені Боржником в апеляційній скарзі, а тому просить залишити ухвалу господарського суду Чернігівської області  від 30 серпня 2006 року без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 16.11.2006 року (т. л.с. 140-142) та наданих поясненнях.

Заслухавши усні пояснення представників Кредитора та Боржника у судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” звернулось до господарського суду Чернігівської області із заявою № 162-047від 06.03.2006 року, в якій просило порушити справу про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації” та визнати кредиторські вимоги до Боржника  у розмірі 1 200 000 грн. 00 коп. (т. 1 л.с. 2-4). Кредитор обґрунтував свої вимоги невиконанням Боржником зобов'язань щодо оплати заборгованості по емітованому ним простому векселю, на який приватним нотаріусом був вчинений протест про неоплату, у зв'язку з чим нотаріусом вчинений виконавчий напис, а виконавчою службою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Товариство вважає, що відносно Підприємства має бути порушена справа про банкрутство та вимоги до Боржника визнані в сумі 1 200 000 грн. 00 коп. згідно ст.ст. 1, 7, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 1 л.с. 2-4).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.03.2006 року було порушено провадження у справі про банкрутство Підприємства та розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Луговий О.В. (т. 1 л.с. 1).

В клопотанні № 107 від 29.08.2006 року Підприємство просить припинити провадження у справі, оскільки Товариство не є кредитором у розумінні законну про банкрутство (т. 3 л.с. 118-119).

В судовому засіданні 29.08.2006 року  представник Боржника заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи про оспорення  виконавчого напису нотаріуса до Верховного Суду України (т. 3 л.с. 122-123).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2006 року визнаний розмір вимог Кредитора  в сумі 1 200 000 грн. 00 коп., його зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника, розпорядника майна зобов'язано разом з керівником Боржника розглянути заяви кредиторів із грошовими вимогами та призначені дати засідань, коли будуть розглянути заперечення на заяви із грошовими вимогами, попереднього засідання, перші збори кредиторів, судового засідання, коли буде прийняте рішення про санацію, ліквідацію чи  укладення мирової угоди.

В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що усне клопотання Боржника про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом касаційною інстанцією справи за спором щодо оскарження виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого Кредитором заявлені вимоги у даній справі, не підлягає задоволенню, оскільки у матеріалах достатньо належних доказів (у тому числі виконавчих документів) на підтвердження наявності у Товариства до Підприємства безспірних вимог, а право кредитора не ставиться в залежність від причин неплатоспроможності боржника, докази ж припинення зобов'язання перед Кредитором Боржником не надано, у тому числі доказів зарахування зустрічних вимог Підприємства до Товариства. При цьому, місцевий суд керувався нормами ст. 18-1 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 1, 6, 7, 11, 14, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) (т. 3 л.с. 124-127).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Кредитора та Боржника у відкритому судовому засіданні апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2006 року, яка прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга  Підприємства без задоволення.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Боржник в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень при апеляційному провадженні.

Так, в апеляційній скарзі Підприємство посилається як на підставу неправомірності прийняття місцевим судом оскаржуваної ухвали на оскарження Боржником до Верховного Суду України виконавчого напису нотаріуса на векселі, сума  якого покладена в основу кредиторських вимог Товариства до Боржника у даній справі, та на здійснення провадження у справах про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № К403-1\1 від 01.10.2003 року та про розірвання договору купівлі-продажу, за яким Кредитор отримав спірний вексель. Вказані посилання не обґрунтовані належним чином, не підтверджуються належними доказами та спростовуються наступним.

Так, у матеріалах справи, дійсно, міститься ухвала Верховного Суду України  від 21.11.2005 року (т. 3 л.с. 120), згідно якої прийнята до касаційного розгляду  касаційна скарга  Підприємства  на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області  від 04.08.2005 року. Між тим, згідно  означеної ухвали апеляційного суду Чернігівської області (т. 3 л.с. 115-117) скасоване рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.04.2005 року у справі, яким, в свою чергу,  скасований виконавчий          напис нотаріуса Чернігівського міського нотаріального  округу Ющенко О.С. від 13.12.2004 року на простому векселі №  853531001982 від 01.10.2003 року Підприємством  на суму  1 200 000 грн. 00 коп. (т. 3 л.с. 154-155), а справу за позовом Підприємства про скасування вказаного виконавчого напису нотаріуса провадженням закрито. Відповідно до ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, тобто на даний час та на час прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі визначена ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 04.08.2005 року про закриття провадженням справи за позовом Підприємства про скасування  виконавчого напису нотаріуса на векселі, вимоги за яким покладені в основу кредиторських вимог Товариства, набрала законної сили, не скасована та є діючою, як і вимоги  Товариства до Підприємства за простим векселем №  853531001982 від 01.10.2003 року на суму 1 200 000 грн. 00 коп., на якому 13.12.2004 року  здійснений виконавчий напис нотаріуса (т. 1 л.с.14).

Щодо посилання скаржника, як на підставу для зупинення провадження у даній справі  на розгляд справи № 18\587, слід  зазначити, що Підприємством в порушення ст. 33 ГПК України ні до матеріалів справи, ні до апеляційної скарги не додано жодного доказу на підтвердження здійснення провадження у вказаній справі – це по-перше. По-друге, рішенням господарського суду м. Києва від 22.12.2005 року у справі № 18\587, (яке, доречі, залишено без змін, як постановою Київського апеляційного господарського суду  від 31.03.2006 року, так і постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2006 року) Підприємству відмовлено у задоволенні позовних вимог до Товариства про визнання недійсним договору № К403-1\1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.10.2003 року (т. 3 л.с. 143-153). При цьому, слід додати, що розгляд вказаної справи № 18\587 та справи № 8\389 за позовом Підприємства до Товариства про розірвання договору купівлі-продажу, за яким Товариство отримало спірний вексель, (на яку – справу - також міститься посилання в апеляційній скарзі) не є підставою для зупинення провадження у даній справі у розумінні ч. 1 ст. 79 ГПК України, оскільки вирішення по суті тільки вказаних справ ніяким чином не впливає на розгляд даної справи, оскільки не впливає на дійсність  визначеного вище векселю та здійсненого на ньому виконавчого напису нотаріуса.  До того ж слід зазначити, що на запитання головуючого судді в судовому засіданні 20.11.2006 року (т. 3 л.с. 162-163) представник Боржника пояснив, що договір доручення на продаж векселів, договір купівлі-продажу векселів та виконавчий напис нотаріуса на даний час є чинними.

Щодо посилання скаржника на те, що Товариство не є кредитором у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом" (надалі – Закон) до викладеного слід додати наступне.

Враховуючи вищевикладені обставини щодо дійсності наявного у справі векселю, аналіз доданих до заяви про порушення даної справи документів, а також інших документів, наданих під час розгляду справи до прийняття оскаржуваної ухвали (договір доручення, купівлі-продажу цінних паперів – які на час розгляду даної справи та прийняття оскаржуваної ухвали були дійсними, - вексель та вчинений на ньому протест про неоплату, акти приймання-передачі векселів та платіж векселями, акт про протест векселя про неоплату, постанова про відкриття виконавчого провадження –  т. 1 л.с. 9-21) свідчать про їх відповідність ст.ст. 1, 6, 7, 11 Закону, та про підтвердженність ознак неплатоспроможності Боржника, наявності безспірних вимог до нього у Кредитора та інших підстав для порушення та продовження провадження у справі про банкрутство.

Також, слід вказати, що Боржником не заперечується підтвердженність інших визначених ст. 1 та п. 3 ст. 6 Закону ознак неплатоспроможності Підприємства, та підстав для порушення та продовження провадження у справі.

Таким чином, Боржником не доведені відсутність підстав для продовження провадження, підстави для зупинення та припинення провадження у даній справі та прийняття оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись нормами ст. 319 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 4-1, 33, 34, 43, 79, 91, 94, 99, 101 – 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 30 серпня 2006 року у справі № 9\122-б залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Інтернет технології та електронні комунікації” без задоволення.

2.          Справу №  9\122-б повернути до господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Коваленко В.М.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Дзюбко П.О.

24.11.06 (відправлено)