Постанова

від 28.01.2013 по справі 2а-3847/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3847/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.,

Суддів Старової Н.Е., Файдюка В.В.,

При секретарі Вовчок О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Інвестмент Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Інвестмент Україна» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Святошинського району м. Києва, про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Рууккі Інвестмент Україна» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, за участю Прокуратури Святошинського району м. Києва, про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2011 року № 0025511501 та № 0025521501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ «Рууккі Інвестмент Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження правильності визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 року, оскільки відповідно до вимог абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України, забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (Далі - ПК України) від 02.12.2010 року № 2755-V1, проведена камеральна перевірка позивача, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 27.10.2011 року № 15-121/69 (Далі - Акт перевірки).

Актом перевірки було встановлено, заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 101 338, 00 грн. та завищено від'ємне значення оподаткування на прибуток на суму 6 018 995, 00 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України.

На підставі акту камеральної перевірки, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення рішення від 16.11.2011 року № 0025511501 та № 0025521501, якими, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 018 995,00 та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 101 338, 0 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення з боку позивача п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, шляхом завищення у декларації за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6018995 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 101338 грн.

Обговорюючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на таке.

Як убачається із матеріалів справи, спірні правовідносини врегульовуються положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.121994 року №334/94-ВР з наступними змінами та доповненнями та Податкового кодексу України, який набрав законної сили з 01.01.2011 року, крім розділу ІІ цього Кодексу, який набрав чинності з 01 квітня 2011 року та визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

Отже, на час подання позивачем декларації з податку на прибуток у І кварталі 2011 року діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 названого Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, визначених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим наведеною правовою нормою, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, тлумачення абзацу третього пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

У свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 р. № 114.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

При цьому ані Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

З огляду на встановлені обставини і наведені мотиви, висновок відповідача про порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України є необґрунтованим, а твердження відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не відповідають дійсності і спростовуються вищенаведеним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, в якості доказів формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток подано до суду першої інстанції відповідні документи. Однак суд першої інстанції в розумінні ст. 44 ПК України не прийняв їх до уваги, зазначивши, що надані суду докази не можуть вважатися підтвердженням формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, оскільки були вже включенні до І кварталу 2011 року та утворилися внаслідок фінансово-господарської діяльності позивача до 01.01.2011 року.

Однак колегія суддів, з врахуванням наведених вище доводів, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять заперечень податкового органу щодо достовірності і правильності визначення позивачем суми від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 року, як і не містять заперечень щодо реальності господарських операцій позивача, наслідком яких стало утворення збитків.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильно вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 196,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Інвестмент Україна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року - скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.11.2011 року № 0025511501 та № 0025521501.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текс постанови виготовлено 29.01.2013 року.

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.