Рішення

від 24.01.2013 по справі 5015/4739/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.13 року Справа№ 5015/4739/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон», м. Львів,

до відповідача: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство «Будформат», м. Львів,

про: стягнення 404 994 грн. 46 коп. суми основної заборгованості, 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних, 32 687 грн. 04 коп. пені та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Кінаш В.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Томашук О.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від третьої особи: не з'явився;

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного підприємства «Будформат» про стягнення 404 994 грн. 46 коп. суми основної заборгованості, 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних, 32 687 грн. 04 коп. пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.11.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 15.11.2012 року рекомендованою поштою №79057 0174357 0, відповідач - 19.11.2012 року рекомендованою поштою №79058 0485067 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача була належно повідомлена про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64

Згідно пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», пункту 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Неотримання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача поштової кореспонденції з процесуальними документами господарського суду, які їй надсилалися за адресою: 79071, Львівська область, м. Львів, вулиця В. Великого 111/110, що відповідає вказаним адресам у позовній заяві, є належним доказом надсилання третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача вказаних документів.

Судові засідання неодноразово відкладались з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 24.01.2013 року з'явився, подав заяву про зміну (зменшення) позовних вимог (вх. №1659/13), в якій просить суд, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу в розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 11.01.2013 року № 6100 на суму 56 512 грн. 36 коп., від 11.01.2013 року № 6099 на суму 23 662 грн. 87 коп. та платіжним дорученням від 11.01.2013 року № 6099 на суму 19 824 грн. 77 коп., просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 404 994 грн. 46 коп. суми основної заборгованості, 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних, 32 687 грн. 04 коп. пені та судові витрати по справі, позовні вимоги (зменшені) підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив по справі (вх. №2122/13), в якому визнає позовні вимоги в частині суми основної заборгованості в розмірі 40 994 грн. 46 коп., просить суд відмовити позивачу в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних та 32 687 грн. 46 коп. пені та судових витрат по справі, а також розстрочити заборгованість на три місяці, у зв'язку з несприятливою фінансовою ситуацією та скрутним матеріальним становищем відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Спір розглядається у відповідності до поданої 22.01.2013 року позивачем заяви про зміну (зменшення) позовних вимог (вх. №1659/13).

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 38425595, знаходиться за адресою: 79057, Львівська область, м. Львів, вул. Ожешко, буд. 5, кв. 5, що підтверджується Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії АА № 537335 та Довідкою з ЄДРЮО та ФОП серії АА №719334 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 04056115, знаходиться за адресою: 79058, Львівська область, м. Львів, вул. Липинського, буд. 11, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №198491 та Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії ААА №285066 (докази в матеріалах справи).

09.03.2011 року між Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради (надалі - відповідач, замовник) та приватним підприємством «Будформат» (надалі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, виконавець) укладено договір №4, за умовами якого виконавець зобов'язувався надати у 2011 році послуги з поточного ремонту прибудинкових внутріквартальних територій, а саме послуг з поточного ремонту тротуарів на прибудинкових, внутріквартальних територіях ЛКП «Рясне-403», ЛКП «Варшавське-407», ЛКП «Під Голоско-410», ЛКП « Північне-411» в Шевченківському районі м. Львова згідно вартості та технічних вимог, визначених додатком №1 до договору.

Вказаний договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договорами, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірними правочинами.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 09.03.2011 року №4 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно пунктом 3 договору ціна за надані послуги складає 1 000 000 грн. 00 коп. з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів наданих послуг, що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 30 календарних днів.

Розділом 5 договору встановлено порядок надання послуг.

Так, пунктом 5.2. договору сторони погодили, що послуги надаються з 01.04.2011 року по 31.10.2011 року.

Розділом 6 договору передбачено права та обов'язки сторін, розділом 7 - їх відповідальність.

У пункті 7.1. зазначається, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача належним чином виконала умови укладеного договору та погодженого кошторису, виконала роботи за договором на суму 564 994 грн. 46 коп., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт б/н за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року та за грудень 2011 року (належним чином завірені копії вказаних довідок долучено до матеріалів справи)

Відповідач умов договору щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав, сплатив 60 000 грн. 00 коп., внаслідок чого виникла заборгованість з оплати виконаних за договором робіт в розмірі 504 994 грн. 46 коп.

17 жовтня 2012 року між ПП «Будформат» та ТзОВ «Агенція з повернення боргів «Рубікон» (надалі - позивач, новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, на умовах якого ПП «Будформат», як первісний кредитор, передав ТзОВ «Агенція з повернення боргів «Рубікон» - новому кредиторові право вимоги за зобов'язанням згідно договору від 09.03.2011 року №4, укладеного між Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради та ПП «Будформат» про надання послуг з поточного ремонту прибудинкових внутріквартальних територій, на підставі виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року та за грудень 2011 року.

Вказаний договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договорами, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірними правочинами.

Станом на час розгляду справ по суті доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не заявлено та не подано.

Приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 17 жовтня 2012 року б/н первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор у свою чергу приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за зобов'язаннями згідно договору від 09.03.2011 року №4.

Розділом 3 договору від 17 жовтня 2012 року б/н встановлено права та обов'язки сторін.

У відповідності до п. 3.1 договору про відступлення права вимоги ПП «Будформат» - первісний кредитор передав позивачу - новому кредитору всі документи, що засвідчують права, які передаються за договором, про що відповідно складено акт прийому передачі документів від 17.10.2012 року.

Згідно пункту 5.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно умов укладеного договору (п.3.2) та вимог закону, ПП «Будформат» повідомило відповідача про зміну кредитора за зобов'язаннями згідно укладеного договору від 09.03.2011 року №4 та актів приймання виконаних будівельних робіт б/н за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року та за грудень 2011 року, про що свідчить лист від 17.10.2012 року, поштова квитанція від 18.10.2012 року №1304009527 та опис вкладення в цінний лист від 18.10.2012 року.

18.10.2012 року позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про оплату протягом трьох банківських днів з моменту отримання даної вимоги заборгованості в розмірі 504 994 грн. 46 коп., що виникла за зобов'язаннями на підставі договору №4 від 09.03.2011 року та актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року та за грудень 2011 року. Відповідачем зазначені вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається із поданої 22.01.2013 року представником позивача заяви про зміну (зменшення) позовних вимог (вх. №1659/13) відповідачем 11.01.2013 року здійснено часткове погашення суми основної заборгованості перед позивачем в розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями Банківських виписок з рахунку позивача від 11.01.2013 року (докази в матеріалах справи).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 404 994 грн. 46 коп., станом на час розгляду справи по суті доказів її погашення сторонами не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми - юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 24.01.2012 року за вх. №2122/13 визнає позовні вимоги в частині суми основної заборгованості в розмірі 404 994 грн. 46 коп., просить суд відмовити позивачу в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних та 32 687 грн. 46 коп. пені та судових витрат по справі, оскільки розрахунок за виконані ПП «Будформат» роботи не було здійснено у зв'язку з відсутністю коштів на реєстраційному рахунку відповідача, з якого, відповідно до пункту 4.5. договору, мала проводитись оплата виконаних за договором робіт.

Згідно статей 525 та 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем належним чином не виконано взятих на себе договірних зобов'язань з оплати виконаних робіт, чим порушено вимоги статті 526 ЦК України, тому нарахування позивачем трьох відсотків річних та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт є правомірним. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 року у справі №9/400.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 2 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки, яка може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року №2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 32 687 грн. 04 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт (розрахунок пені в матеріалах справи).

В судовому засіданні 24.01.2013 року перераховано розмір пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача і вона становить:

за актом виконаних робіт за вересень 2011 року б/н (з 31.10.2011 року по 30.04.2011 року).

100 503 грн. 86 коп. х 7,75% х 145 / 365 = 3 094 грн. 28 коп.

100 503 грн. 86 коп. х 7,50% х 39 / 365 = 805 грн. 41 коп.

за актом виконаних робіт за жовтень 2011 року б/н (з 19.11.2011 року по 19.05.2011 року).

19 824 грн. 77 коп. х 7,75% х 125 / 365 = 526 грн. 17 коп.

19 824 грн. 77 коп. х 7,50% х 58 / 365 = 236 грн. 27 коп.

за актом виконаних робіт за листопад 2011 року б/н (з 31.12.2011 року по 30.06.2012 року).

97 649 грн. 95 коп. х 7,75% х 83 / 365 = 1 720 грн. 91 коп.

97 649 грн. 95 коп. х 7,50% х 100 / 365 = 2 006 грн. 51 коп.

за актом виконаних робіт за грудень 2011 року б/н (з 09.01.2012 року по 09.07.2012 року).

23 662 грн. 87 коп. х 7,75% х 73 / 365 = 366 грн. 77 коп.

23 662 грн. 87 коп. х 7,50% х 109 / 365 = 529 грн. 98 коп.

Так, загальна сума пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача становить: 3094,28 + 805,41 + 526,17 + 236,27 + 1720,91 + 2006,51 + 366,77 + 529,98 = 9 286 грн. 30 коп.

Таким чином суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 32 687 грн. 04 коп. підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 9 286 грн. 30 коп.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних, нарахованих у відповідності до статті 625 ЦК України. Розрахунок трьох відсотків річних перевірений в судовому засіданні 24.01.2013 року і знаходиться в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2013 року просить суд розстрочити стягнення суми основної заборгованості, трьох відсотків річних та пені рівними частинами на три місяці.

Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення у справі не заперечив.

Приписами пункту 6 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пунктом 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов (зменшений) є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, а тому підлягає до задоволення частково з розстрочкою виконання рішення у справі рівними частинами на три місяці.

Судові витрати: позивачем за подання позову до суду квитанцією від 01.11.2012 року №29 сплачено судовий збір в розмірі 11 013 грн. 20 коп. (оригінал квитанції про сплату судового збору є додатком №1 до позовної заяви).

Із позовних заяв майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду ( ч. 1, п.п. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Так, сума позовних вимог, заявлених позивачем при поданні позовної заяви до суду складала 550 659 грн. 46 коп., після подання заяви про зміну (зменшення) позовних вимог (від 22.01.2013 року, вх. №1659/13) - 450 659 грн. 46 коп.

Таким чином суд дійшов до висновку про те, що судові витрати у справі відповідно до статті 49 ГПК України слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання ним умов договору від 09.03.2011 року №4, стягнути з відповідача на користь позивача 8 545 грн. 17 коп. судового збору та повернути позивачу з Державного Бюджету України судовий збір в розмірі 2 000 грн. 01 коп. у зв'язку з зменшенням розміру позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов (зменшений) задоволити частково.

2. Стягнути з боржника: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (79058, Львівська область, м. Львів, вул. Липинського, буд. 11; код ЄДРПОУ 04056115) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» (79057, Львівська область, м. Львів, вул. Ожешко, буд. 5, кв. 5; код ЄДРПОУ 38425595) 404 994 грн. 46 коп. суми заборгованості, 12 977 грн. 96 коп. трьох відсотків річних та 9 286 грн. 30 коп. пені та 8 545 грн. 17 коп. з розстрочкою виконання рішення рівними частинами на три місяці.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція з повернення боргів «Рубікон» (79057, Львівська область, м. Львів, вул. Ожешко, буд. 5, кв. 5; код ЄДРПОУ 38425595) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 000 грн. 01 коп. у зв'язку у зв'язку з зменшенням розміру позовних вимог.

5. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

24.01.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 28.01.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.