Постанова

від 17.01.2013 по справі 5023/3940/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2013 р. Справа № 5023/3940/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю., Хандуріна М.І. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову та на постанову у справі господарського суду Господарського суду Харківської області від 18.09.2012 року Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року №5023/3940/12 Харківської області

за заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівелія" провизнання банкрутом Представники сторін в судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2012 року за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 порушено провадження у справі № 5023/3940/12 про банкрутство ТОВ "Сівелія", в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 18.09.2012 року (Суддя - Усатий В.О.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівелія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Встановлено розмір безспірних вимог кредитора - ФОП ОСОБА_4, який звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, в сумі 330 000,00 грн.

З дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинено.

Припинено повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна. Скасовано арешти, накладені на майно боржника і інші обмеження, в тому числі, податкова застава, щодо розпорядження майном боржника. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором боржника ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_4

.

Зобов'язано ліквідатора відповідно до п. З, 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25 - 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансове становище і майно боржника станом на день відкриття ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.

Зобов'язано ліквідатора в строк до 18.09.2013 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації виявленого майна банкрута, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, копію листа до органу державної податкової служби, Пенсійного фонду, центру зайнятості, всім фондам та кредиторам про закінчення процедури ліквідації банкрута, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню на зберігання, докази знищення печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс.

Постанову направлено ініціюючому кредитору, ліквідатору, відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Харківській області, державному реєстратору, ВДВС головного управління юстиції в Харківській області, Харківській ОДПІ.

Постанова мотивована тим, що заборгованість боржника перед кредитором підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення боржником не надано, боржник за юридичною адресою відсутній, в підтвердження відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за місцезнаходженням кредитором подано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.08.2012 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року (Головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В.; Шутенко І.А.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишено без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 18.09.2012 року у справі № 5023/3940/12 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з проханням їх скасувати та припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами вимог ст. 78 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 60 господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, ст. 52 Закону про банкрутство, що призвело до незаконного визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою.

Зокрема, заявник касаційної скарги вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що боржник відсутній за місцезнаходженням. Зазначене, на думку ДПІ, спростовується тим, що боржник вчасно подавав в 1-му півріччі 2012 року податкові декларації, зокрема з податку на прибуток із визначенням суми значних валових доходів, що свідчить про активне ведення останнім господарської діяльності.

При цьому, ДПІ також вказує, що боржника зареєстровано державною адміністрацією м. Києва 07.06.2007 року та взято на податковий облік в ДПІ у Подільському районі м. Києва 08.06.2007 року, на якому перебуває і до цього часу.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2, 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Визнаючи ТОВ "Сівелія" банкрутом, суд першої інстанції встановив, що безспірна заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором складає суму 330 000,00 грн. документально підтверджена, згідно наявного у справі витягу серії АЖ №601913 станом на 29.08.2012року місцезнаходженням боржника є Харківська область, Харківський район, селище міського типу Пісочин, Рижовський Парк, буд. 4, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, тому є підстави для визнання ТОВ "Сівелія" банкрутом, в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство.

Крім того, судом першої інстанції, виходячи із положень статті 78 Податкового кодексу України , направлено копію ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство та копію постанови про визнання боржника банкрутом до органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та зобов'язано податковий орган, за результатами перевірки направити її матеріали до суду для залучення до матеріалів справи.

Апеляційний господарський суд наведені висновки суду першої інстанції підтримав з огляду на те, що безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора підтверджується виконавчим написом нотаріуса від 15.08.2012 року (а.с.17), неплатоспроможність боржника підтверджується постановою Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 27.08.2012 року (а.с.18), про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 3060 від 15.08.2012 року, відсутність юридичної особи за місцезнаходженням підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.08.2012 року.

Посилання ДПІ в апеляційній скарзі на неможливість проведення перевірки ліквідаційного балансу в порядку, визначеному ст. 60 ГК України, ст. 78 Податкового кодексу України, судом апеляційної інстанції відхилено, з посиланням на те, що боржника визнано банкрутом в порядку, визначеному ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідаційний баланс боржника не складався, а ліквідатора було зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду відповідний звіт в передбачений строк тільки за оскаржуваною ДПІ судовою постановою. Тобто, в даному випадку не виникло обставин, які б обумовлювали необхідність складання ліквідаційною комісією проміжного ліквідаційного балансу та надання його для перевірки органу держаної податкової служби.

Колегія судів другої інстанції дійшла до висновків про те, що вказані ДПІ обставини щодо непроведення перевірки жодним чином не зумовлюють незаконність прийнятої у даній справі судом першої інстанції постанови, а положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставлять в залежність можливість визнання відсутнього боржника банкрутом з проведенням органами ДПІ обов'язкової позапланової перевірки в порядку, визначеному ст. 60 ГК України, ст. 78 Податкового кодексу, отже, наведені ДПІ в апеляційній скарзі мотиви не можуть бути підставами для скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

Колегія суддів Вищого господарського суд України підтримує наведені висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності визнання ТОВ "Сівелія" банкрутом, з урахуванням положень ст. 52 закону про банкрутство.

Відповідно до вимог статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Підставою для порушення провадження у даній справі про банкрутство за правилами ст. 52 Закону була наявність у ТОВ "Сівелія" заборгованості перед ініціюючим кредитором у розмірі 330 000, 00 грн., однак, у зв'язку з тим, що боржник відсутній за своїм місцезнаходженням, кредитор не має можливості отримати борг.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що боржник зареєстрований за адресою: Харківська область, Харківський район, селище міського типу Пісочин, Рижовський Парк, буд. 4, статус відомостей про юридичну особу боржника - відсутній за місцезнаходженням.

Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому, відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Таким чином, матеріали справи містять підтвердження наявності в реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її місцем знаходження та дані про заборгованість перед ініціюючим кредитором.

Суд першої інстанції із висновком якого погодився апеляційний господарський суд, визнаючи боржника банкрутом, застосував положення ст. 52 Закону виходячи з того, що боржник має заборгованість перед кредитором у розмірі 330 000,00 грн., за юридичною адресою не знаходиться та майнових активів у нього не виявлено, у зв'язку з чим боржник неспроможний виконати перед кредитором свої зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвала про порушення провадження у даній справі та постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом направлені до органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Касаційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновок судів попередніх інстанцій про наявність ознак неспроможності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до приписів п.1.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 документальна перевірка платника податків, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство призначається та розпочинається протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ДПІ не позбавлена можливості проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Оскільки, постанови судів попередніх інстанції у справі про банкрутство ТОВ "Сівелія" прийняті з дотриманням вимог ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та приписів ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року та постанову господарського суду Харківської області від 18.09.2012 року у справі №5023/3940/12 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді В.Ю. Поліщук

М.І. Хандурін