Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а-12389/10/17/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2013 р. м. Київ К/9991/21835/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченське рудоуправління" до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування рішення та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченське рудоуправління" (далі -ТОВ "Керченське рудоуправління") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (далі -ДПІ в м. Керчі) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення та податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року позов ТОВ "Керченське рудоуправління" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Керчі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ в м. Керчі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Керченське рудоуправління" у задоволенні позову.

ТОВ "Керченське рудоуправління" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ в м. Керчі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Актом від 26.03.2010 року №9/15-2/32993108 встановлено, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, чим порушено п.3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", через що анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

28.05.2010 року за результатами невиїзної документальної перевірки з питання нарахування податкових зобов'язань по ПДВ з умовного продажу товарів та основних фондів ТОВ "Керченське рудоуправління" встановлено порушення абз. 17 п.п. 9.8. ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ сумою 97599 грн., про що складено акт від 28.05.2010 року №770/15-2/32993108.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 року №0001495102/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 40233,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями сумою 2011,65 грн., а усього сумою 42244,65 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону "Про ПДВ" передбачені випадки анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зокрема відповідно до пп. "ґ" якого, реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника ПДВ визначений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79.

Згідно з п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п. 9.8 ПДВ" .

Пунктом 25.2 Положення передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"- "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

У відповідності до п.п. 25.2.2 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №6-ПДВ , який складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення.

Підпунктом 25.2.1 Положення про реєстрацію платників ПДВ передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників ПДВ у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), у тому числі:

- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.25.4 Положення підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що місцезнаходженням позивача є адреса: 98300, АРКрим, м. Керч, вул. Пролетарська, буд. 12, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №642171, довідкою з ЄДРПОУ №34-01-22-54/767, Статутом позивача та довідкою про взяття на облік платника податків від 28.08.2007 року №158.

Також, у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.09.2007 року серії НБ №054074 №100062855, індивідуальний податковий номер 329931001061, місцезнаходження (місце проживання) платника зазначено адресу: 98300, АРКрим, м. Керч, вул. Пролетарська, буд. 12 .

Відповідно п. 4.1, 4.3 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 року №80 взяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Довідка про взяття на облік платника податків за ф.№4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби згідно з п.4.19 Порядку обліку.

Згідно з п.11.2. Порядку підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

При призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Відповідно до п.11.5 Порядку про результати роботи із встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 26.03.2010 року №9/15-2/32993108, факт відсутності чи неможливості установити місцезнаходження підтверджено повідомленням №5/29-0 від 25.02.2010 року, але, сам акт перевірки достовірності юридичної адреси відповідачем суду не наданий.

Матеріали справи свідчать про відсутність складеного відповідно до вимог п.11.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), акту перевірки достовірності юридичної адреси №5/29-0 від 25.02.2010 року.

Також суди попередніх інстанцій зазначили, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи ТОВ "Керченське рудоуправління" за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про дану юридичну особу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позиція відповідача щодо незнаходження позивача за юридичною адресою є безпідставною та помилковою, а рішення від 26.03.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, оформлене актом №9/15-2/32993108 прийняте не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому є протиправним.

Крім того, податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 року №0001491502/0 про нарахування податкового зобов'язання на суму 42244,65 грн. також є протиправним, оскільки підставами для нарахування вказаного податкового зобов'язання є рішення відповідача, оформлене актом від 26.03.2010 року №9/15-2/32993108 про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров