Постанова

від 28.01.2009 по справі 25/557

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/557

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.01.2009                                                                                           № 25/557

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря

 судового засідання            

 за участю представників сторін:

 від позивача: Буланова О.М., представник, довіреність б/н від 05.01.2009;

                         Донченко К.Ю., представник, довіреність б/н від 05.01.2009;

 від відповідача: повідомлений належним чином, але не з'явився;

 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба-Регія"

 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008

 у справі № 25/557  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю                           "Русь Інтернешнл"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю                           "Альба-Регія"

 про                                                   стягнення 11 702 462, 69 грн.

 постанова прийнята 12.01.2009, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в засіданні суду оголошувалась перерва з 12.01.2009 до 28.01.2009.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альба-Регія” про стягнення 11 702 462,69 грн.

До прийняття рішення по суті спору, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача 9 360 061,00 грн. основного боргу, 661 871,71 грн. пені, 803 505,08 грн. суми інфляційних та 236 950,59 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 25/557 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альба-Регія” про стягнення 11 062 388,38 грн. задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2008, Товариство з обмеженою відповідальністю „Альба-Регія” (далі – ТОВ „Альба-Регія”) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник послався на те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції.

Крім того, висновки суду про обґрунтованість нарахування позивачем пені, 3% річних та збитків від інфляції є безпідставними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008 порушено апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ „Альба-Регія” на 19.03.2008.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 у справі № 25/557 зупинено апеляційне провадження до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ „Альба-Регія” на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.2008 відмовлено ТОВ „Альба-Регія” у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008, в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 25/557 касаційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.06.2008 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 21.04.2008 у справі № 25/557.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.08.2008 відкладено розгляд питання щодо повернення чи прийняття касаційної скарги Підприємства громадської організації „Київська міська асоціація інвалідів по слуху „Призма” на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 25/557 до закінчення перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду України від 06.11.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 26.08.2008 у справі № 25/227.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2008 поновлено апеляційне провадження у справі № 25/557, розгляд апеляційної скарги ТОВ „Альба-Регія” призначено на 12.01.2009.

Від ТОВ „Фінкоштпром” через канцелярію суду 09.01.2009 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 25/557, яке мотивоване тим, що товариством до Вищого господарського суду України через Господарський суд міста Києва 11.12.2008 подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у даній справі, а тому апеляційне провадження підлягає зупиненню до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги заявника у даній справі.

Також, 09.01.2009 ТОВ „Фінкоштпром” через канцелярію суду подано заяву про прискорення передачі касаційної скарги разом зі справою № 25/557 до Вищого господарського суду України.

Колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ „Фінкоштпром” про зупинення розгляду справи № 25/557 до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у даній справі, дійшла висновку про його відхилення, оскільки на даний час здійснюється перегляд рішення місцевого господарського суду від 05.02.2008 в апеляційному порядку, а в разі надходження до суду першої інстанції касаційної скарги на рішення суду, яке вже переглядається в апеляційній інстанції, місцевий господарський суд має надіслати касаційну скаргу касаційній інстанції і одночасно письмово повідомити її про зазначені обставини. Дану правову позицію також підтримує Вищий господарський суд України (п. 3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України”).

Як наслідок, задоволенню не підлягає і заява ТОВ „Фінкоштпром” про прискорення передачі касаційної скарги разом зі справою № 25/557 до Вищого господарського суду України.

Від представника ТОВ „Альба-Регія” 12.01.2009 через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва позову товариства до ПГО „Призма” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” (далі – ТОВ „Русь Інтернешнл”) про визнання недійсним договору поруки від 10.09.2006 № 10/09/06.

Колегія суддів заявлене клопотання відхилила, оскільки представником товариства в обґрунтування своїх вимог не надано доказів прийняття місцевим господарським судом вищезазначеного позову до провадження та винесення з цього приводу відповідної ухвали.

Представником ТОВ „Альба-Регія” 12.01.2009 через канцелярію суду подано два клопотання про надання представнику товариства для ознайомлення з матеріалами справи № 25/557 та зазначення уточненої адреси для направлення судом процесуальних документів, які судова колегія задовольнила, надавши представнику можливість ознайомлення з матеріалами даної справи.

Також, представником ТОВ „Альба-Регія” 12.01.2009 через канцелярію суду подано клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Підприємство громадської організації „Київська міська асоціація інвалідів по слуху „Призма”, оскільки дана юридична особа є стороною договору, виконання якого є предметом спору у даній справі і, можливе рішення по справі вплине на його права, обов'язки та інтереси.

Заявлене клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Підприємства громадської організації „Київська міська асоціація інвалідів по слуху „Призма”, колегія суддів відхилила з огляду на те, що правовідносини у даній справі щодо стягнення грошової суми за договором поруки від 10.09.2006 № 10/09/06 стосуються позивача та відповідача, в яких відповідач є боржником.

Крім того, в засіданні суду 12.01.2009 представником ТОВ „Альба-Регія” подано клопотання про витребування доказів.

Згідно ч. 1 ст. 38 ГПК України господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми.

Заявлене представником товариства клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки, на думку судової колегії, матеріали справи містять достатньо документів і матеріалів, які необхідні для правильного вирішення спору.

Від представника ТОВ „Альба-Регія” 28.01.2009 через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник з поважних причин – через участь у кримінальному процесі у якості захисника, не має можливості взяти участь у судовому засіданні 28.01.2009. При цьому, доказів того, що представник товариства приймає участь у кримінальному процесі у якості захисника саме у той проміжок часу 28.01.2009, на який призначено слухання даної справи у суді апеляційної інстанції, ним не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 3 ст. 28 ГПК України).

Розглянувши подане представником товариства клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що зайнятість представника в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 ГПК України, оскільки у даному випадку відповідач має можливість скористатись правилами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Через канцелярію суду 28.01.2009 представником ТОВ „Альба-Регія” подано клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва позовної заяви товариства про визнання недійсним договору поруки від 10.09.2006 № 10/09/06 (ухвала суду від 27.01.2009 у справі № 34/73), яке колегія суддів не задовольняє, оскільки ТОВ „Альба-Регія” в залежності від результатів розгляду місцевим господарським судом справи № 34/73 не позбавлено права звернення до суду апеляційної інстанції про перегляд даної постанови за нововиявленими обставинами в разі їх наявності.

В судовому засіданні 28.01.2009 о 12:15 год. відповідно до ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 15:00 год. 28.01.2009, оскільки від ТОВ „Альба-Регія” через канцелярію суду 28.01.2009 об 11:00 год. надійшла заява про відвід колегії суддів Григоровича О.М., Гольцової Л.А. та Рябухи В.І., яка ухвалою В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 залишена без задоволення.

До того ж, згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає, що нез'явлення в засідання суду, та подання заяви про відвід судової колегії у даній справі без об'єктивних та обґрунтованих на те підстав, спрямоване на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Вищезазначені дії відповідача, розцінюються господарським судом апеляційної інстанції, як зловживання процесуальними правами.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” (далі – ТОВ „Русь Інтернешнл”) у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Альба-Регія” та представники у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили суд рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Альба-Регія” – без задоволення.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Русь Інтернешнл” (поручитель), ТОВ „Альба-Регія” (боржник) та Підприємством громадської організації “Київська міська асоціація інвалідів по слуху “Призма” (кредитор) 10.09.2006 укладено договір поруки №10/09/06.

Поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржником по договору №вК-070-05 від 13.05.2005, укладеного між боржником та кредитором, у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником цих зобов'язань (п. 1.1 договору).

Сторони погодили, що на момент укладення договору зобов'язання поручителя перед кредитором складає 9 360 061,00 грн. (п. 2.1 договору).

Поручитель також відповідає за сплату відсотків, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору у поручителя, що виконав зобов'язання, виникає право вимоги до боржника у повному обсязі виконаного поручителем на користь кредитора зобов'язання. Боржник виконує зобов'язання протягом 90 днів з моменту виконання поручителем своїх зобов'язань перед кредитором.

З матеріалів справи вбачається виконання позивачем своїх зобов'язань перед кредитором шляхом перерахування позивачем грошових коштів в сумі 9 360 061,00 грн. на рахунок ПГО „Призма” (платіжне доручення від 28.09.2006 № 175).

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем відповідно до п. 3.2 договору поруки від 10.09.2006, а саме виконання зобов'язання протягом 90 днів з моменту виконання позивачем своїх зобов'язань перед ПГО „Призма” (платіжне доручення від 28.09.2006 № 175).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 5.1 договору поруки передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, сторона, що прострочила, сплачує стороні – отримувачу платежу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної ставки Національного банку України від простроченої суми за весь період прострочки.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наданого позивачем розрахунку, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 661 871,71 грн. – основного боргу, розмір 3% річних становить 236 950,59 грн., сума інфляційних – 803 505,08 грн. та 661 871,71 грн. – пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2007 у справі відповідача було зобов'язано надати контррозрахунок суми, заявленої до стягування, проте, вимоги суду відповідачем виконані не були.

Враховуючи, що позивачем належним чином виконані зобов'язання за договором (платіжне доручення від 28.09.2006 № 175) і в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поруки (ч. 2 п. 3.2 договору), то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ „Русь Інтернешнл” в повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Посилання скаржника, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив вимоги позивача про нарахування 3% річних та збитків від інфляції, є безпідставними, оскільки відповідач не скористався своїм правом надання контррозрахунку суми, заявленої до стягування позивачем (ухвала суду від 21.11.2007), а також його не було надано і на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення.

Також, колегія суддів вважає доводи скаржника про неповідомлення його судом про час та місце засідання суду 13.11.2008 необґрунтованими з таких підстав.

Згідно п. 3.6 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Отже, у випадках, передбачених ст. 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до Господарського суду міста Києва було зазначено адресу ТОВ „Альба-Регія”: м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 21.11.2007 у справі № 25/557, якою засідання суду було призначено на 24.12.2007, була надіслана на адресу сторін 22.11.2007, про що свідчить відмітка на звороті ухвали.

У зв'язку з неявкою представника ТОВ „Альба-Регія” ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2007 розгляд справи було відкладено на 05.02.2008. Зазначена ухвала була надіслана на адресу сторін 26.12.2007, про свідчить також відмітка на звороті ухвали.

Отже, ТОВ „Альба-Регія” було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

При цьому в матеріалах справи відсутні дані про те, що кореспонденція, яка надсилалась Господарським судом міста Києва на адресу ТОВ „Альба-Регія”, поверталась на адресу суду.

Крім того, із наявного в матеріалах справи витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с. 31-33) вбачається, що місцезнаходженням ТОВ „Альба-Регія” є м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 25/557.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2008 у справі № 25/557 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Альба-Регія” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 25/557 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 02.02.09 (відправлено)