Рішення

від 03.02.2009 по справі 3/3-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/3-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03.02.2009                                                                Справа №  3/3-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Єпіфанцевій Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Приватного підприємства  "Легіон", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері Інтернешенел Груп", м. Херсон  

про стягнення 31353 грн. 70 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Корсун Р. А., дов. № б/н від 07.10.2008р.  представник;

відповідача: не прибув.

Приватне підприємство «Легіон»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валері Інтернешнл Груп»(відповідач) 30000,00 грн. основного боргу, 150,41 грн. –3% річних, пені в сумі 1203,29 грн. та судових витрат.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист - в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. У відзиві на позовну заяву зазначив, позовні вимоги не визнає.

За таких обставин,  у відповідності до ст..75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

          Між Приватним підприємством «Легіон»(позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Валері Інтернешнл Груп»(відповідач) укладено договір №27/06-бп від 01.07.08.  про надання послуг на умовах абонементного обслуговування (далі –Договір), за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг з забезпечення безпеки ведення господарської діяльності на умовах абонементного обслуговування, а відповідач зобов'язувався приймати послуги та оплатити вартість абонементного обслуговування.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, правовідносини, які витікають із нього, регулюються   главою 63 Цивільного кодексу України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один  суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських  зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ч.1 ст.903. ЦК України оплата наданих по договору послуг проводиться в розмірах, строки та порядку, визначеному договором.

За умовами п.4.1. договору вартість абонементного юридичного обслуговування за кожний місяць визначено за угодою Сторін в розмірі 10000,00 грн.  

Сторони при укладанні договору передбачили оформлення виконаних робіт актами приймання-передачі. Відповідно до п.2.2. договору позивач зобов'язувався надавати відповідачу акти виконаних робіт. Суду надано акти виконаних робіт, які підтверджують факт надання послуг і є підставою для здійснення розрахунків за надані послуги: акт №7/В.И.Г. на суму 10000,00 грн. за абонементне обслуговування за липень 2008 року, акт № 8/ В.И.Г. на суму 10000,00 грн. за абонементне обслуговування за серпень 2008 року, акт №9/ В.И.Г. на суму 10000,00 грн. за абонементне обслуговування в вересні 2008 року.   

Судом встановлено, що при наданні послуг з боку виконавця вчиняються певні дії або здійснюється певна діяльність, які не мають матеріального результату. Тому за договором щодо надання послуг оплачується не сам результат певної діяльності, а вчинені виконавцем дії. Підтвердженням отримання цих послуг (споживання) з боку замовника (відповідача у справі) можуть бути дії, які визначені договором. В даному випадку –підписання акта приймання-передачі.

Суд звернув увагу на той факт, що акти №7/В.И.Г. та №8/В.И.Г. відписані обома сторонами, в них також зазначено, що претензій до виконаних робіт відповідач не має. Акт №9/В.И.Г., надісланий відповідачу рекомендованим листом 01.10.08., відповідач не підписав.

Враховуючи, що пунктом 3.1.2. Договору Сторони узгодили, що відсутність доручень  від відповідача протягом звітного періоду не звільняє його від обов'язку проведення щомісячної абонементної плати за резервування позивачем для нього часу на надання послуг, пунктом 4.2. Договору передбачено, що в разі отримання відповідачем акту виконаних робіт і незаявлення письмових мотивованих заперечень (претензій) позивачу –послуги вважаються прийнятими в повному обсязі, - суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми за виконані роботи за актом №9/В.И.Г. на суму 10000,00 грн. є доведеними і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої договірні зобов'язання щодо надання послуг на умовах абонементного обслуговування виконав в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.4.1. Договору оплата абонементного юридичного обслуговування здійснюється на умовах передоплати  до першого числа звітного місяця.

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 30000,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Відповідно до п.6.1. Договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує пеню у розмірі 0,2% від загальної суми боргу за кожний день невиконання грошових зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 1203,29 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача три відсотки річних з простроченої суми в сумі 150,41 грн.

          В судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, ч.2 ст.625, 903 ЦК України, ст.ст.173, 175, 193, 230  ГК України та керуючись, ст.ст.  49,  75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

      1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

  2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валері Інтернешнл Груп»(м.Херсон, вул..Михайловича, 37, кв.2, р/р 2600201007075 в ХФ ВАТ «Кредо банк», МФО 352413, код ЄДРПОУ 33015140) на користь Приватного підприємства «Легіон»(73000, м.Херсон, вул..Кірова, 24, к.603, р/р 26003003048 в ХФ КБ «Захід інкомбанк», МФО 352327, код ЄДРПОУ 32391733) основного боргу в сумі 30000,00 грн., 3% річних в сумі 150,41 грн., пеню в сумі 1203,29 грн.,  в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 314,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

           Дата підписання рішення оформленого

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                              04.02.2009р.