Рішення

від 02.02.2009 по справі 35/433-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/433-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009 р.                                                            Справа № 35/433-08

вх. № 8175/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Гориченко Л.І., дов. №21-122/02-8139 від 18.11.2008р.    Соколай О.А., дов. №21-122/02-8140 від 18.11.2008р.

 відповідача - Романюк В.К., дов. №83/1056 від 04.12.2008р.Солонич І.І. за дорученням

розглянувши справу за позовом Антимонопольний комітет України м. Київ  

до  ДП "Караванський спиртзавод" м. Люботин  

про стягнення 100000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Антимонопольний комітет України) звернувся до господарськогосуду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Державного підприємства „Караванський спиртовий завод”) штрафу в сумі 50 000 грн. та нарахованої пені в сумі 50 000 грн.штрафу за рішенням Антимонопольного комітету України № 745 від 20.12.2007р., яким було визнано, що відповідачем вчинено порушення, передбачене п.1 ст.50 і ч.1,3 ст.6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” та накладено штраф у розмірі 50000,00 грн.

Відповідачем за первісним позовом було надано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує повністю посилаючись на те, що стягнення з нього штрафних санкцій та пені на підставі Рішення, винесеного з очевидними порушеннями Конституції та Законів України, є незаконним.

В процесі розгляду даної справи Відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати правомірними дії Державного підприємства Караванський спиртовий завод з невиконання рішення Антимонопольного комітету України № 745 від 20.12.2007р., в частині, що стосується ДП Караванський спиртовий завод та відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача штрафу в сумі 50 000грн. та нарахованої пені в сумі 50 000грн.

Ухвалою господарського суду від 15.12.2008р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісним позовом.

Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим що, відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідач з моменту отримання Рішення, вважав його протиправним. При цьому протиправність посягання на права Відповідача носила очевидний, реальний та безпосередній характер, через що Відповідач вважав його таким, що не створює для нього юридичних наслідків, тобто зобов'язань.

Оскільки оскарження Рішення в судовому порядку є не обов'язком, а правом Відповідача, ним був обраний такий спосіб захисту свого порушеного права, як невиконання Рішення, що явно суперечило вимогам законодавства.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 20.12.2007р. Позивачем було прийняте рішення № 745 (далі «Рішення») у справі № 23-26.13/5-07 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким:

1. Було визнано, що Відповідач вчинив порушення, передбачене п. 1 ст. 50 і ч. 1 та 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді анти конкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту;

2. На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на Відповідача був накладений штраф у розмірі 50 000грн.;

3. Зобов'язано Відповідача припинити порушення, передбачене п. 1 ст. 50 і ч. 1 та 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді анти конкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

На момент звернення Позивача до суду розмір нарахованої пені перевищував розмір накладеного штрафу, а тому був визначений ним у сумі 50 000грн.

У Рішенні Позивачем було встановлене наступне. Між Київським обласним державним об'єднанням спиртової та лікерогорілчаної промисловості «Киїівспирт» (далі «об'єднання «Київспирт»), що має ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, та Відповідачем у 2006 році укладались договори, за якими об'єднання «Київспирт» зобов'язувався за дорученням Відповідача укладати від свого імені, але за рахунок Відповідача договори на поставку спирту на внутрішньому ринку.

20-21.09.2006р. двадцять сім спиртових заводів, серед яких і Відповідач, у своїх листах до об'єднання «Київспирт» запропонували встановити однакові відпускні ціни на спирт та, залежно від марки спирту, встановити їх наступними: спирт етиловий «Люкс» - 46грн/дал, спирт етиловий «Екстра» - 45 грн. за дал., спирт етиловий «Вищої очистки» - 44 грн. за дал.

Відповідач отримав Рішення 25.01.2008р., однак, не погоджуючись з його висновками, направив до Антимонопольного комітету України листа № 345 від 23.02.2008р. з проханням переглянути Рішення щодо нього. Відповіді на дане звернення Відповідач не отримував. До моменту розгляду справи судом сума нарахованого за Рішенням штрафу та обчисленої відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» пені, Відповідачем не сплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що вимоги первісного позову Позивача не підлягають задоволенню, а позонві вимоги Державного підприємства Караванський спиртовий завод за зустрічним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити ціну договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, Позивачем у Рішенні не наведено реквізитів жодного з договорів на постачання спирту, що були укладені Відповідачем у 4-му кварталі 2006р. і в яких би ним була встановлена ціна реалізації спирту, запропонована у листах двадцяти семи спиртових заводів. Позивач у Рішенні також не назвав реквізитів договорів, що були укладені будь-якими іншими спиртовими заводами, де були б зазначені такі ж самі ціни на спирт та умови його реалізації, як і у Відповідача.

Відповідно до пунктів 23, 33 «Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.05.1994р. № 5 (зі змінами та доповненнями) (далі «Правила розгляду») службовцями, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а в рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про обов'язок Позивача дослідити обставини справи, пов'язані з Відповідачем.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Позивач виносив Рішення не на підставі зібраних у справі доказів, а на підставі припущення про можливе правопорушення, яке витікало з факту надсилання спиртовими заводами і в тому числі Відповідачем листів про встановлення цін.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У Рішенні Позивачем з посиланням на абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» було накладено на Відповідача штраф у розмірі 50 000грн.

Як встановлено судом, відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону, України «Про захист економічної конкуренції» розміри штрафу встановлюються не у грошовому вимірі, а у відсотках до доходу від обсягу реалізації товарів, або у кратності до розміру незаконно одержаного прибутку.

Відповідно до ст. 51, ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України застосовують штрафи. Таким чином, штраф є санкцією за вчинене правопорушення, застосування якого можливе лише за умови встановлення складу правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Позивач при винесенні Рішення безпідставно застосував до Позивача штраф у розмірі 50 000грн. Позивач не визначив розміру штрафу, як це передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону, України «Про захист економічної конкуренції» та не вмотивував підстав застосування штрафу конкретного розміру до Відповідача. Через недоведеність Позивачем у Рішенні об'єктивної сторони складу правопорушення вчиненого Відповідачем, застосування санкції було безпідставним.

Як встановлено судом, ще до моменту перебігу строку виконання Рішення Відповідачем, Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України була здійснена перевірка дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції ДП Караванський спиртовий завод, про що був складений відповідний Акт від 05.02.2007р. За результатами даної перевірки в діях Відповідача, в період охоплений Рішенням, ознак антиконкурентих узгоджених дій встановлено не було.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1, ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Оцінюючи дії Відповідача у справі, суд з'ясовує розуміння поняття явної злочинності розпорядження чи наказу шляхом аналізу норм діючого законодавства, що ними оперує, зокрема ст. 41 Кримінального кодексу України «Виконання наказу або розпорядження». Як з'ясовано судом, під час застосування даної норми закону судами, під наказом або розпорядженням розуміються не тільки накази окремих службових осіб, а й акти колегіальних органів, які за своїм характером є аналогічними наказу, серед них і розпорядження або рішення центральних органів виконавчої влади. В свою чергу злочинність наказу або розпорядження означає їх невідповідність вимогам діючого законодавства, що зазвичай пов'язано з порушенням прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України.

Зважаючи на конституційний припис про рівність перед законом усіх суб'єктів права власності (ч. 4 ст. 13 Конституції України), не можна тлумачити положення ч. 5 ст. 55 Конституції України як таке, що стосується лише фізичних осіб, оскільки держава забезпечує захист усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а тому конституційна норма щодо прав і свобод людини і громадянина діє стосовно всіх суб'єктів права.

Посилання позивача за первісним позовом на інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 13.04.2007р. за №01-8/229 та рекомендації Президії Вищого господарського суду України "Про внесення змін до деяких роз`яснень президії Вищого арбітражного суду України та президії Вищого господарського суду України" щодо можливості оскарження рішення Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання рішення судом не приймаються до уваги, оскільки дані обставини стосуються лише оскарження рішення, а позивач за зустрічним позовом просить суд визнати правомірними дії позивача за зустрічним позовом з невиконання рішення АМК України за №745 від 20.12.2007р. в частині , що стосується позивача за зустрічним позовом.

За даних обставин поведінка Відповідача з невиконання Рішення є правомірною та адекватною порушенню, вчиненому Позивачем.

З наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що вимоги Державного підприємства Караванський спиртовий завод за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Харківської області,-   

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати правомірними дії Державного підприємства Караванський спиртовий завод з невиконання рішення Антимонопольного комітету України № 745 від 20.12.2007р., в частині, що стосується ДП Караванський спиртовий завод.

Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, ко д ЄДРПОУ 00032767) на користь Державного підприємства Караванський спиртовий завод (62436, Харківська обл., м. Люботин, с-ще Караван, вул.. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 00375266) державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення підписане 02.02.2009р.

Суддя