Постанова

від 18.05.2009 по справі 35/433-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/433-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 року                                                 Справа №35/433-08                                         

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді-доповідача Кравець Т.В., суддів Гончар Т.В., Терещенко О.І.

при секретарі Бухановій Т.А.

за участю представників сторін:

позивача –Гориченко Л.І. –дов. № 21-122/02-8139 від 18.11.2008р., Соколай О.А. –дов. № 21-122/02-8140 від 18.11.2008р.      

відповідача –Романюк В.К. –дов. № 83/423 від 08.04.2009р., Солошеч І.І. – дов. № 83/422 від 08.04.2009р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ (РРолрролорл(вх. №473Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від "02" лютого 2009 р. по справі № 35/433-08

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до Державного підприємства «Караванський спиртовий завод», м. Люботин, Харківська обл.

про стягнення 100000,00 грн., -

за зустрічним позовом Державного підприємства «Караванський спиртовий завод», м. Люботин, Харківська обл.

до Антимонопольного комітету України, м. Київ

про визнання правомірними дій Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» з невиконання рішення Антимонопольного комітету України № 745 від 20.12.2007р. в частині, що стосується ДП «Караванський спиртовий завод», -

встановила:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача штрафу в сумі 50 000 грн. та нарахованої пені в сумі 50 000 грн. за рішенням Антимонопольного комітету України № 745 від 20.12.2007р. про порушення відповідачем п. 1 ст. 50 та ч. 1,3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

08.12.2008р. відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною заявою, в якій просив визнати правомірними дії Державного підприємства «Караванський спиртовий завод»з невиконання рішення Антимонопольного комітету України № 745 від 20.12.2007р. в частині, що стосується ДП «Караванський спиртовий завод»та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 50 000 грн. та нарахованої пені в сумі 50 000 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.02.2009р. (суддя Швед Е.Ю.) в задоволенні первісного позову було відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано правомірними дії Державного підприємства «Караванський спиртовий завод»з невиконання рішення Антимонопольного комітету України № 745 від 20.12.2007р. в частині, що стосується ДП «Караванський спиртовий завод».

Антимонопольний комітет України з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2009р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права та неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а саме, законодавство не визначає такого способу захисту порушеного права, як невиконання рішення. Також, апелянт вважає, що відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення комітету в установлені строки.

ДП «Караванський спиртовий завод»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства. Позивач посилається на те, що позивач при винесенні рішення № 745 від 20.12.2007р. порушив вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо визначення індивідуального характеру юридичної відповідальності особи та п. 23, п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, вислухавши представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Антимонопольного комітету України від 20.12.2007р. № 745 було визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та ч. 1,3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту. Також, на відповідача було накладено штраф у розмірі 50 000 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 52 цього Закону та зобов'язано відповідача припинити порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та ч. 1,3 ст. 6 даного Закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, сплачують його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідач отримав вказане рішення 25.01.2008р., однак, не погоджуючись з його висновками, направив до Антимонопольного комітету України листа № 345 від 23.02.2008р. з проханням переглянути рішення щодо нього. Відповіді на дане звернення відповідач не отримував.

Як було встановлено рішенням позивача, між Київським обласним державним об'єднанням спиртової та лікерогорілчаної промисловості «Киїівспирт», що має ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, та відповідачем у 2006 році укладались договори, за якими об'єднання «Київспирт»зобов'язувався за дорученням відповідача укладати від свого імені, але за рахунок відповідача договори на поставку спирту на внутрішньому ринку.

20-21.09.2006р. двадцять сім спиртових заводів, серед яких і відповідач, у своїх листах до об'єднання «Київспирт»запропонували встановити однакові відпускні ціни на спирт та, залежно від марки спирту, встановити їх наступними: спирт етиловий «Люкс»- 46грн/дал, спирт етиловий «Екстра»- 45 грн. за дал., спирт етиловий «Вищої очистки» - 44 грн. за дал.

Відповідно до пунктів 23, 33 «Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.05.1994р. № 5 (зі змінами та доповненнями) службовцями, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а в рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази.

Позивачем у рішенні не наведено реквізитів жодного з договорів на постачання спирту, що були укладені відповідачем у 4-му кварталі 2006р. і в яких би ним була встановлена ціна реалізації спирту, запропонована у листах двадцяти семи спиртових заводів. Позивач у рішенні також не назвав реквізитів договорів, що були укладені будь-якими іншими спиртовими заводами, де були б зазначені такі ж самі ціни на спирт та умови його реалізації, як і у відповідача.

Крім того, Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України була здійснена перевірка дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції ДП «Караванський спиртовий завод», про що був складений відповідний акт від 05.02.2007р. За результатами даної перевірки в діях відповідача ознак антиконкурентних узгоджених дій встановлено не було.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивач виніс рішення не на підставі зібраних у справі доказів, а на підставі припущення про можливе правопорушення, яке витікало з факту надсилання спиртовими заводами і в тому числі відповідачем листів про встановлення цін.

Також, позивачем з посиланням на абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»було накладено на відповідача штраф у розмірі 50 000 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону, України «Про захист економічної конкуренції»розміри штрафу встановлюються не у грошовому вимірі, а у відсотках до доходу від обсягу реалізації товарів, або у кратності до розміру незаконно одержаного прибутку.

Згідно зі ст. 51, ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України застосовують штрафи. Таким чином, штраф є санкцією за вчинене правопорушення, застосування якого можливе лише за умови встановлення складу правопорушення.

Суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позивач при винесенні рішення не визначив розміру штрафу, як це передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону, України «Про захист економічної конкуренції»та не вмотивував підстав застосування штрафу конкретного розміру до відповідача, а тому, безпідставно застосував до відповідача штраф у розмірі 50 000 грн.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав первісні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню та в задоволенні первісного позову відмовив.

Що стосується зустрічного позову, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції помилково задовольнив зустрічні вимоги.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

    1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

    спорів про приватизацію державного житлового фонду;

    спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

    спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

    спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

    інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

    2) справи про банкрутство;

    3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

    4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

  10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 12 ГПК та статтею 16 ЦК України не визначено такого способу захисту прав як визнання правомірними дій з невиконання рішення, тому, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи частково.

Судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржуване позивачем рішення першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102,  п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2009р. по справі № 35/433-08 в частині задоволення зустрічного позову скасувати.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст підписаний 18.05.2009р.

       Головуючий суддя                                                           Кравець Т.В.                         

                             Судді                                                           Гончар Т.В.

                                                                                        Терещенко О.І.