Постанова

від 30.01.2009 по справі 05/2846

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05/2846

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

30.01.09 р.                                                                                          № 05/2846          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Писаної  Т.О (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мельника С. М.

                                                  Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання:          Олійник

за участю представників:

від позивача:          Білера О.В. –за довіреністю

від відповідача:          Рахматулаєв В.М. –за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Петрофарм” на рішення господарського суду Черкаської області від 02.09.2008 року по справі №05/2846 (суддя Швидкий В.А.)

за позовом          приватної фірми „Кентавр”, м. Черкаси

до          товариства з обмеженою відповідальністю „Петрофарм”, м. Черкаси

про          визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та частково недійсними установчих документів

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма „Кентавр” звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Петрофарм” про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 13.04.2006 року, яке оформлене протоколом №1, про прийняття позивача до складу засновників відповідача та п.п.1.2, 3.5 розділу 13 Статуту відповідача щодо визнання позивача засновником відповідача та внесення позивачем до статутного фонду відповідача нежитлових приміщень (аптека) по вул. Сумгаїтській, 39 та по бульв. Шевченка,325, загальною вартістю 240650 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.09.2008 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області товариство з обмеженою відповідальністю „Петрофарм” звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою КМАГС від 05.12.2008 року апеляційна скарга Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 06.11.2008 року по справі №07/4899 прийнята до провадження та призначено розгляд справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, приватна фірма «Кентавр»(позивач)  зареєстрована у виконавчому комітеті Черкаської міської ради 05 вересня 1999 року, реєстраційний №7585. Зазначена фірма заснована гр. Гревцовим П.В. (п.1.2 Статуту).

25 жовтня 2005 року у виконавчому комітеті Черкаської області за №10261020000003748 зареєстровано Статут ТОВ «Петрофарм»(відповідача). Згідно з п.1.2 Статуту, засновником товариства також є гр. Гревцов П.В.. Одним із видів діяльності товариства є виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами, відкриття та утримання аптечних закладів,  закупівля, зберігання та реалізація медичної, фармацевтичної продукції, закупівля та реалізація медичного обладнання та медичної техніки.

У 2006 році Черкаською ОДПІ Черкаської області проведена комплексна документальна планова перевірка приватної фірми „Кентавр” щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2005 року по 01 січня 2006 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.03.2006 року, яким встановлено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2003 року №43-1, зареєстрованого на товарній біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості»(Черкаська філія) та договору купівлі-продажу від 07 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., належали на праві власності нежитлові приміщення аптек по вул. Сумгаїтська, 39 у м. Черкаси, площею 81.0 кв.м. та по бульв. Шевченка, 325, площею 96.1 кв.м.

Відповідно до вищевказаного акту, позивачем допущено порушення п.п. 1.22.1, п.1 22 ст.1, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року, в результаті чого підприємству донараховано податок на прибуток у сумі 163200 грн. За результатами перевірки прийнято рішення від 20 березня 2006 року за №000002432301/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 203680 грн. Рішення набрало законної сили

13 березня 2006 року директор приватної фірми «Кентавр»Войцик Р.В. (позивач), під час проведення комплексної планової документальної перевірки, подав заяву про вхід приватної фірми «Кентавр»(позивач) до складу засновників ТОВ «Петрофарм»(відповідач). З матеріалів справи слідує, що засновнику приватної фірми «Кентавр»(позивач) Гревцову П.В. на вказану дату були відомі результати комплексної документальної перевірки, оскільки в це й же день, тобто 13 березня 2006 року, відбулися загальні збори учасників ТОВ «Петрофарм» у складі голови зборів Гревцова П.В. та секретаря Войцик Р.В., рішенням яких приватна фірма «Кентавр»(позивач) прийнята до складу засновників ТОВ «Петрофарм»(відповідач) та внесено зміни до Статуту відповідача.

Твердження відповідача про те, що у справі немає жодного доказу того, що гр. Грєвцов П.В. знав про результати та наслідки комплексної планової документальної перевірки, спростовується матеріалами справи, а саме: актом про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПФ «Кентавр»за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року від 17.03.2006 року №491/23-208/30343934, який підписаний особисто Грєвцовим П.В., рішенням ДПІ в м. Черкаси від 20.03.2006 року №000002432301/0, постановою господарського суду Черкаської області від 20.07.2007 року у адміністративній справі № 11/2786а.

Як вбачається з акта приймання-передачі від 17 квітня 2006 року, тобто в день складання акта планової документальної перевірки позивача, останній передав в якості внеску до статутного фонду відповідача вищевказані нежитлові приміщення аптек. Внаслідок цього частка позивача у статутному фонді відповідача склала 87,9 %.

Чинне законодавство не визначає підстав для визнання недійсними актів органів юридичної особи на відміну від підстав визнання недійсними правочинів. Так, ч. 5 ст. 98 ЦКУ передбачено право учасника товариства на оскарження рішення загальних зборів до суду, проте не встановлено підстав для визнання рішення загальних зборів недійсними.

У зв'язку з цим господарським судам необхідно керуватися наступним.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.  

Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:

–прийняття загальним зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41-42, 59-60 Закону про господарські товариства);

–прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону про господарські товариства);

–прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Господарські суди мають враховувати, що для визнання недійсними рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно визнав, що Гревцов П.В., будучи власником приватної фірми «Кентавр»(позивач) та ТОВ «Петрофарм»(відповідач), знаючи наслідки комплексної плавнової документальної планової перевірки, з метою уникнути відшкодування до бюджету податку на прибуток, вчинив зловмисні дії по приховуванню майна приватної фірми «Кентавр»(позивача), на яке міг бути накладений арешт з метою погашення заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Зокрема, ч. 3 ст. 98 ЦК України передбачено, що учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством. Тобто, закон передбачає, що вирішення загальними зборами товариства питань у визначених законом межах є вчинення правочинів, а саме дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Стаття 232 ЦК України не вказує на обов'язкову наявність у діях представника однієї сторони правочину та другої сторони наявності складу злочину, передбаченого КК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Так, Войцик Роман Вікторович діяв в інтересах ПФ «Кентавр», єдиним засновником якого був Грєвцов Петро Васильович.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Отже, Войцик Роман Вікторович представляв інтереси ПФ «Кентавр» в особі його засновника Грєвцова Петра Васильовича, інтереси якого співпадали з інтересами іншої особи ТОВ «Петрофарм»в особі його засновника, знову таки,  Грєвцова Петра Васильовича.

Тому, в розумінні цивільного законодавства, при вчиненні правочину внаслідок зловмисної домовленості - представник діє не в інтересах особи, яку він представляє, і останній таким правочином завдаються збитки. Отже, для визнання недійсним правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника з іншою особою, суд повинен встановити факт такої домовленості представника з іншою особою, наявність збитків та причинний зв'язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками.

Відповідно до п. 13 Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999 року №02-5/111 зловмисна угода - умисна змова представника однієї сторони з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої укладено договір.

Як вбачається з постанови судової палати у господарських справах ВСУ від 25.03.2003 року та постанови ВАСУ від 24.11.2000 року (в матеріалах справи), прийнятих після прийняття Конституції України, при розгляді аналогічних справ суди встановили факт зловмисної домовленості на підставі доказів, до числа яких не входить обвинувальний вирок суду.

Недійсність правочину не створює  юридичних наслідків, крім тих, що  пов'язані з його недійсністю.

Всупереч твердженню скаржника, передання нерухомого майна ТОВ «Петрофарм»та участь ПФ «Кентавр»в товаристві було вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника ПФ «Кентавр»Войцика Романа Вікторовича з засновником та директором ТОВ «Петрофарм»Грєвцовим П.В. з наступних підстав. Войцик Роман Вікторович, який підписав акт, протокол та статут від ПФ «Кентавр», перебував у прямому адміністративному підпорядкуванні єдиного засновника Грєвцова Петра Васильовича, що виступав одночасно єдиним засновником та директором ТОВ «Петрофарм». Укладення правочину суперечить статутним цілям діяльності ПФ «Кентавр», адже у результаті передачі аптек підприємство фактично втратило можливість здійснювати основний вид діяльності - оптову та роздрібну торгівлю фармацевтичними товарами. Метою представників обох сторін був намір відчужити майно ПФ «Кентавр»на користь ТОВ «Петрофарм», засновниками яких є одна й та ж особа, тим самим ухилитися від виконання зобов'язань ПФ «Кентавр»перед кредиторами і залишити майно у володінні того ж засновника.

Оскільки громадянин Войцик Р.П. діяв в інтересах Гревцова П.В., їхні дії слід вважати наслідком зловмисної домовленості, направленої на ухилення відшкодування до державного бюджету донарахованого податку на прибуток.

Виходячи з наведеного, рішення зборів учасників ТОВ «Петрофарм» від 13 квітня 2006 року є недійсним.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи проводиться державним реєстратором на підставі судового рішення про скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи. Отже, визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства від 13 квітня 2006 року та частково положень статуту відповідача, зареєстрованого 17 квітня 2006 року в частині участі позивача в складі відповідача повернене сторін у той майновий стан, в якому вони перебували, що дасть можливість ліквідатору погасити заборгованість перед бюджетом.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про відкриття господарським судом провадження в адміністративній справі №09/4104а за позовом ТОВ «Петрофарм»до ДПІ у м. Черкаси про визнання податкового повідомлення-рішення незаконним, у зв'язку з чим, на думку апелянта провадження у даній справі підлягає припиненню. Місцевий господарський суд правомірно не визнав обґрунтованими підстави для зупинення розгляду справи, оскільки вирішення адміністративної справи не може вплинути на вирішення даного спору враховуючи підстави, з яких заявлений даний спір.

Враховуючи викладене, колегія суддів, на підставі наявних в справі матеріалів, дійшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Петрофарм” на рішення господарського суду Черкаської області від 02.09.2008 року по справі №05/2846 залишити без задоволення

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 02.09.2008 року по справі №05/2846 залишити без змін.

3.          Матеріали справи №05/2846 року повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя:                                                                      Писана  Т.О

Судді:

                                                                                                    Мельник С. М.

                                                                                                    Корсакова Г.В.

Дата відправки  02.02.09