Постанова

від 04.06.2009 по справі 05/2846

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

05/2846

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 червня 2009 р.                                                                                    № 05/2846  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогосуддівДобролюбової Т. В. Гоголь Т.Г. , Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.01.09

у справі№05/2846

за позовомПриватної фірми "Кентавр"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм"

провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та частково недійсними установчих документів

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача: Подлящук О.П. –дов. від 01.04.09, Булгаков Д.І. –дов. від

01.04.09, Грєвцов П.В. –директор.

                  У судовому засіданні 28.05.09 оголошувалась перерва до 04.06.09.

          Приватною фірмою "Кентавр" у червні 2008 року заявлений позов, з урахуванням змін, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм" щодо прийняття ПФ "Кентавр" до складу засновників товариства, та пунктів 1.2, 3.5 розділу 13 Статуту відповідача, зареєстрованого 17.04.06. Позивач наголошував на тому, що його вхід до складу товариства відповідача та внесення ним до статутного фонду відповідача нерухомого майна було вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника позивача –Войцика Р.В. із засновником та директором відповідача –Грєвцовим П.В. Позивач стверджував, що метою представників обох сторін було ухилення від виконання зобов'язань фірми перед кредиторами.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.09.08, ухваленим суддею Швидким В.А., позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм", та пункти 1.2, 3.5 розділу 13 Статуту відповідача, зареєстрованого 17.04.06. Судом установлений факт зловмисної домовленості представника позивача із засновником та директором відповідача, метою якої було ухилення від розрахунків з кредиторами. Господарський суд керувався приписами статей 232, 238 Цивільного кодексу України та статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

          Постановою  Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.01.09, у складі колегії суддів: головуючого –Писаної Т.О., суддів Корсакової Г.В., Мельника С.М., перевірене рішення господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрофарм" звернулось з касаційною скаргою, з урахуванням доповнень, до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати, як ухвалені з порушенням приписів матеріального і процесуального права, а справу скерувати на новий розгляд. Товариство вважає, що судами порушені приписи статті 8 Закону України "Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 115 Цивільного кодексу України, статі 85 Господарського кодексу України, статті 2 Кримінального кодексу України, статей 10, 12 Закону України "Про господарські товариства", статей 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтовуючи вимоги скарги, заявник наголошує на хибності висновків судів про наявність зловмисної домовленості представника позивача із засновником та директором відповідача, оскільки такий факт непідтверджений доказами. На думку заявника, на день передачі нерухомого майна до статутного фонду ТОВ "Петрофарм" право податкової застави не виникло, бо вона була зареєстрована лише 30.11.06. Скаржник посилається на неврахування судами того, що ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 01.08.08 відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні Грєвцова П.В., оскільки відчуження майна ПФ "Кентавр" до статутного фонду ТОВ "Петрофарм" є законним. У поясненні до касаційної скарги скаржник звертає увагу колегії суддів на те, що на момент внесення до статутного фонду нерухомого майна податкова застава не була зареєстрована.

          Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу ТОВ "Петрофарм"  –без задоволення.

          Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення присутніх у засіданні представників відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджено матеріалами справи, що Приватна фірма "Кентавр" 05.09.99 зареєстрована у Виконавчому комітеті Черкаської міської ради за №7585, її засновником є Грєвцов П.В. (пункт 1.2 Статуту). Виконавчим комітетом Черкаської області 25.10.05 за №10261020000003748 зареєстровано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм". Засновником товариства також є Грєвцов П.В. Судами установлено, що 13.03.06 директор Приватної фірми "Кентавр" Войцик Р.В., під час проведення податківцями комплексної планової документальної перевірки, подав заяву про вхід ПФ "Кентавр" до складу засновників ТОВ "Петрофарм". В це й же день відбулися загальні збори учасників ТОВ "Петрофарм" у складі голови зборів Грєвцова П.В. та секретаря Войцик Р.В., рішенням яких ПФ "Кентавр" - позивач прийнятий до складу засновників ТОВ "Петрофарм" - відповідача та внесено зміни до Статуту останнього. За актом приймання-передачі від 17.04.06 в якості внеску до статутного фонду відповідача позивачем були передані нежитлові приміщення аптек, внаслідок чого частка позивача у статутному фонді відповідача склала 87,9 %. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову – це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов‘язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов‘язків суб‘єктів спірного матеріального правовідношення. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога Приватної фірми "Кентавр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Петрофарм" про вхід ПФ "Кентавр" до складу засновників товариства, та пунктів 1.2, 3.5 розділу 13 Статуту відповідача, зареєстрованого 17.04.06. Як на підставу позову позивач посилався на те, що вхід позивача до складу засновників відповідача і внесення ним до статутного фонду товариства нерухомого майна було вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника позивача –Войцика Р.В. із засновником та директором відповідача –Грєвцовим П.В. з метою ухилення від виконання фірмою кредиторських зобов'язань та залишення майна у володінні того ж засновника. Водночас позивач наголошував на тому, що на день передачі нерухомого майна відповідачу активи позивача перебували у податковій заставі. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальним зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо недотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, суд оцінює, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Також враховується, що для визнання недійсними рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій виходили з встановленого ними факту зловмисної домовленості представника позивача із засновником та директором відповідача з метою ухилення від сплати боргів, в тому числі і перед бюджетом. Відповідно до вимог статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 232 названого Кодексу визначені правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. Так, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Недійсність правочину не створює  юридичних наслідків, крім тих, що  пов'язані з його недійсністю. При цьому, не є обов'язковою наявність, передбаченого Кримінальним кодексом України, складу злочину у діях представника однієї і другої сторони правочину. Частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. При вчиненні правочину внаслідок зловмисної домовленості представник діє не в інтересах особи, яку він представляє, і останній таким правочином завдаються збитки. Тобто для визнання недійсним правочину, вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника з іншою особою, встановлюється  факт такої домовленості представника з іншою особою, наявність збитків і причинний зв'язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками. Господарськими судами установлено, що передача до статутного фонду товариства нерухомого майна вчинена внаслідок зловмисної домовленості представника позивача –Войцика Р.В. із засновником і директором відповідача –Грєвцовим П.В. Метою представників обох сторін є відчуження майна фірми на користь товариства, засновником яких є одна і та ж особа - Грєвцов П.В. Суди встановили, що укладення такого правочину суперечить і статутним цілям діяльності ПФ "Кентавр", адже у результаті передачі приміщень аптек підприємство втратило можливість здійснювати основний вид діяльності - оптову та роздрібну торгівлю фармацевтичними товарами. Доводи касаційної скарги, а їх два, не можуть бути підставою для скасування переглянутих судових актів. По-перше, дата реєстрації податкової застави не впливає на її виникнення, оскільки за приписами Закону України "Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застава виникає в день спливу строку сплати податку. По-друге, відсутність вироку у кримінальній справі не спростовує факт зловмисної згоди встановлений господарськими судами. По-третє, до повноважень касаційної інстанції, згідно приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при  розгляді спору. Інших доводів у касаційній скарзі не наведено. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування переглянутих судових актів.

Керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України  Вищий  господарський  суд  України        

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.01.09 у справі №05/2846 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм"  залишити без задоволення.

        Головуючий     суддя                                                        Т.  Добролюбова

       С у д д і                                                                                 Т. Гоголь

                                                                                                       В.Швець