Постанова

від 24.01.2013 по справі 5002-15/1622-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Справа № 5002-15/1622-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Фенько Т.П.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

прокурор, Бучко Роман Васильович, на підставі посвідчення за № 012818 від 07.11.12, (старший прокурор відділу прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері);

позивача, Поліщук Сергій Павлович, на підставі довіреності за № 220/1001/д від 12.12.12, (Міністерство оборони України);

позивача, Поліщук Сергій Павлович, на підставі довіреності за № 56/15/808 від 20.04.12, (військова частина А 0156);

позивача, не з'явився, (Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району);

відповідача, Білянська Алла Вікторівна, на підставі довіреності за № б/н від 02.01.13, (Приморська селищна рада);

відповідача, Білянська Алла Вікторівна, на підставі довіреності за № б/н від 02.01.13, (виконавчий комітет Приморської селищної ради);

відповідача, Прикуль Юлія Іванівна, на підставі довіреності за № б/н від 20.08.12, (овариство з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море»);

розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А. ) від 11 вересня 2012 року у справі № 5002-15/1622-2012

за позовом Військового прокурора Феодосійського гарнізону(вул. Руська, 10,Феодосія,98100)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ ,01001)

Військової частини А 0156 (вул. Гагаріна,Приморський, м. Феодосія,98177)

Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Чкалова, 134,Феодосія,98100)

до Приморської селищної ради (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177)

Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177)

Виконавчого комітету Приморської селищної ради (вул. Десантників, 1,Приморський, м. Феодосія,98176)

про визнання недійсним рішення, договору та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Військовий прокурор Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А0156 в особі Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приморської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море», в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення Приморської селищної ради №436 від 30.04.2004 в частині передачі в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» земельної ділянки площею 7,5 га.

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.04.2005 між Виконавчим комітетом Приморської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» в частині передачі в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» земельної ділянки площею 7,5 га.

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» повернути Військовій частині А 0156 земельну ділянку площею 7,5 га. розташовану в смт. Приморський між ФСК «Море» та в/частиною А 0156 вартістю 1610730,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Приморської селищної ради за №304 від 30.09.2003р., яким земельна ділянка площею 7,5 га була вилучена у військової частини А0156 та зарахована до земель запасу на час звернення з даним позовом визнано недійсним постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.05.2009р. по справі № 2-5/2782-2008.

Таким чином, рішення Приморської селищної ради №436 від 30.04.2004 в частині передачі в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» земельної ділянки площею 7,5 є похідним від рішення Приморської селищної ради за №304 від 30.09.2003р., що в свою чергу порушує порядок передачі в оренду земельної ділянки, який закріплено частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року у справі № 5002-15/1622-2012 в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд посилався на те, що 19.06.2009 Приморською селищною радою прийнято рішення №1216, яким вилучено із землекористування в/ч А0153 земельну ділянку площею 7,5 га. Доказів оскарження чи визнання недійсним даного рішення у встановленому законом порядку сторонами та прокурором не надано, а отже оскаржуваним рішенням не порушуються права позивача як землекористувача.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, прокурор Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 11 вересня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував похідний характер оскаржуваного рішення від скасованого рішення Приморської селищної ради за №304 від 30.09.2003р. та вимоги частин 1-2 статті 328 Цивільного кодексу України. Тобто, порушення порядку вилучення землі та відсутність правових підстав для передачі спірної земельної ділянки відповідачу є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення та договору оренди, укладеного у зв'язку з його прийняттям.

Крім того, заявник апеляційної скарги зауважив, що господарський суд першої інстанції дійшов хибних висновків щодо недоведеності факту користування позивачем спірною земельною ділянкою, оскільки про протилежне свідчить Державний акт серії В №014143, до якого по цей час не внесені зміни.

Також, на думку прокурора, безпідставним є посилання суду на рішення Приморської селищної ради за №1216 від 19.06.2009р., оскільки в матеріалах справи відсутні докази згоди Міністра оборони України на передачу спірної земельної ділянки (директива, наказ, тощо.).

Ще як на підставу для скасування оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції, прокурор посилається на залишення судом поза уваги тієї обставини, що згоду на вилучення спірної земельної ділянки має право надавати лише Кабінет Міністрів України в силу вимог статті 116 Конституції України, статті 13 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до частини 1 статті 77, статті 84 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України „Про використання земель оборони" спірна земельна ділянка перебуває у державній власності.

10.10.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційна скарга прийнята до провадження апеляційного господарського суду та її розгляд призначений у складі судової колегії: головуючий суддя -Н.І. Сікорська, судді- Антонова І.В., Євдокімов І.В.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

06.12.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду строк розгляду спору був продовжений.

20.12.2012р. від представником Міністерства оборони України та військової частини А0156 суду надані письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що лист першого заступника Міністра оборони України від 19.11.2004р. №771/ін., погоджений Міністром оборони України Кузьмуком О.І. не є згодою на вилучення двох земельних ділянок військового містечка №84 площею 7,5 га та 16,5 га, а документ № 9229/з від 25 листопада, підписаний Міністром оборони України Кузьмуком О.І. не може вважатись рішенням Міністра оборони України про вилучення земельних ділянок, оскільки таким документом є наказ або директива, при умові попереднього клопотання Міністра оборони України про вилучення земельних ділянок перед Кабінетом Міністрів України.

24.12.2012р. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з відпусткою, суддю Євдокімова І.В. замінено на суддю Фенько Т.П.

Строк розгляду спору, у зв'язку із зміною складу судової колегії, продовжувався відповідно до пункту 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно з яким, розгляд справи починається заново в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу).

24.12.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи був відкладений на 24.01.2013р.

24.01.2013р. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з хворобою, суддю Антонову І.В. замінено на суддю Градову О.Г.

У призначене на 24.01.2013р. судове засідання з'явились представник Міністерства оборони України та військової частини А0156, який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, який в свою чергу просив скасувати оскаржуване рішення. Представники відповідачів просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району явку уповноваженого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином в порядку статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району для спецнеобхідності відведено у постійне користування земельну ділянку площею 431,45 га, про що виданий Державний акт серії В №014143 (а.с.72-74).

В подальшому на підставі Рішення Виконавчого комітету Ленінської виконавчої районної ради народних депутатів від 29.05.1986р. за №268 Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району затверджено складені матеріали, якими передбачена загальна площа земель в межах плану КЄЧ Феодосійського району 7025,61 га. Зміна розміру земельної ділянки відображена у Додатку до державного акту №014143 (том 1 а.с. 75-76)

30.09.2003р. Приморською селищною радою прийнято рішення №304 «Про прийняття до земель запасу Приморської селищної ради та дозволу на складення проекту відводу земельної ділянки площею 7,5 га», яким вилучено із землекористування в/ч А0153 земельну ділянку площею 7,5 га та переведено її в землі запасу Приморської селищної ради (а.с.14).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.05.2009 у справі №2-5/2782-2008 визнано недійсним та скасовано рішення 12 сесії 24 скликання Приморської селищної ради №304 від 30.09.2003 «Про вилучення земельної ділянки у військової частини А0156 Міністерства оборони України площею 7,5 га у місті Феодосії».

30.04.2004 Приморською селищною радою прийнято рішення №436 «Про надання земельної ділянки площею 12,5 га для будівництва технологічного транспортного портового комплексу ТОВ «ФПОН «Магістраль-Море», яким товариству затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 12,5 га в смт. Приморський між ФСК «Море» та військовою частиною А0156 та передано вищевказану земельну ділянку в оренду строком до 30.04.2053р. (том 1 а.с.15).

На підставі вказаного рішення, 29.04.2005 між виконавчим комітетом Приморської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» укладений договір оренди земельної ділянки площею 12,5 га за кадастровим номером 0111646000:01:003:0006 строком на 49 років (том 1 а.с.16-18). Договір зареєстровано в Феодосійському міському відділенні земельного кадастру 29.04.2005р. за №040501900007.

Відповідно до п. 2 Договору оренди земельної ділянки, в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 0111646000:01:003:0006, в тому числі по угіддям:

- ділянка № 1 площею 5,0 га - забудовані землі ( 34), з них землі промисловості (37) - 5,0 га, за рахунок земель підприємств інших галузей промисловості (ФСК "Море"), які входять до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення у межах смт Приморський (строка 65); ЕПЗ -Х11, підзона - 27;

- ділянка № 2 площею 7,5 га - відкриті землі без рослинного покриву чи з незначним рослинним покривом (67), в т.ч. інші (71) - 7,5 га, за рахунок земель, не переданих у власність чи постійне користування, які входять до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення у межах смт Приморське (строка 96); ЕПЗ - Х11, підзона 28. (а.с. 16 том 1)

19.06.2009 Приморською селищною радою прийнято рішення №1216 «Про вилучення із землекористування в/ч А0156 земельної ділянки площею 7,5 га», яким вилучено із землекористування в/ч А0153 земельну ділянку площею 7,5 га. (том 1 а.с.49).

Вважаючи рішення Приморської селищної ради №436 від 30.04.2004р. та договір оренди протиправними в частині передачі земельної ділянки площею 7,5 га, Військовий прокурор Феодосійського гарнізону звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними та про повернення земельної ділянки.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Предметом спору по вказаній справі є матеріально-правові вимоги прокурора про визнання частково недійсним рішення Приморської селищної ради та договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки військовій частині А 0156.

Предметом доказування по вказаній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним та його скасування.

Відповідно до статті 393 Цивільного Кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Отже, умовою для подання такого позову є невідповідність актів, прийнятих зазначеними органами, вимогам закону, а також порушення цими актами права власності.

Незаконність може полягати як у невідповідності акта компетенції органу, який його прийняв, так і в безпосередньому порушенні права власності виданням такого акту.

Виходячи з правового аналізу наведеної норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушене виданням перелічених органами актів, і таке право має вже існувати, тобто безперечно передувати зверненню до суду, адже відсутність права виключає його судовий захист.

Згідно з роз'ясненнями Президії Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» №2-5/35 від 26 січня 2000 року, підставами визнання актів недійсним є невідповідальність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акту недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.

Звертаючись з позовом, прокурор в інтересах Міністерства оборони та Феодосійської КЕЧ району, військової частини А 0156, виходив з того, що Приморська селищна рада незаконно вилучила у військової частини земельну ділянку площею 7, 5 га та передала її в оренду ТОВ "«Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море».

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що 19.06.2009 Приморською селищною радою прийнято рішення №1216, яким вилучено із землекористування в/ч А0153 земельну ділянку площею 7,5 га., яке не скасоване, а тому оскаржуваним рішенням не порушуються права позивача як землекористувача.

З таким висновком місцевого господарського суду не погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Аналогічне положення закріплено у частині 1 Закону України „Про використання земель оборони".

Частина 2 Закону України „Про використання земель оборони" передбачає, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Як вже вказувалось, Рішенням Виконавчого комітету Ленінської виконавчої районної ради народних депутатів від 29.05.1986р. за №268 Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району для спецнеобхідності відведено у постійне користування земельну ділянку площею 7025,61 га, в тому числі й спірну земельну ділянку, про що виданий Державний акт серії В №014143(з додатком).

Державний Акт та Рішення Виконавчого комітету Ленінської виконавчої районної ради народних депутатів від 29.05.1986р. за №268 не визнані недійсними та не скасовувались у судовому порядку, зміни до державного акту не вносилися.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія робить висновок, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, а Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина району та військова частина А0156 є належним користувачем спірної земельної ділянки, а тому прокурором правомірно заявлено позов в інтересах даних осіб.

Таким чином, оскільки вказана земельна ділянка відноситься до земель оборони, то при вирішенню даного спору слід керуватись спеціальними нормами чинного законодавства, які закріплюють порядок вилучення та передачі вказаних земельних ділянок до комунальної власності, а саме, Земельний кодекс України, Закон України „Про використання земель оборони", "Про Збройні Сили України", "Про оборону України", "Про місцеве самоврядування в України", "Положення про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністерства оборони України № 483 від 22.12.1997р.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст.. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на час прийняття оскарженого рішення) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України у приватну власність землі оборони передаватися в жодному разі не можуть.

Як убачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка була вилучена та передана в оренду за рішеннями Приморської селищної ради, яка за своїми повноваженнями, визначеними ст.. 122,149 Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законодавчими актами не мала права розпоряджатися землями оборони.

Вищій господарський суд України у Постанові Пленуму від 17.12.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» в пункті 4.2 звернув увагу на те, що у разі відсутності доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, в порядку, визначеному статтею 20 ЗК України, така ділянка не може використовуватися у господарських цілях, у зв'язку з чим укладені договори, об'єктами яких є землі оборони, підлягають визнанню недійсними.

З рішення Приморської селищної ради від 30.09.2003 року № 304 убачається, що спірна земельна ділянка вилучена з землекористування військової частини А 0136 та передана у землі запасу.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати в запасі.

Як було зазначено раніше, спірна земельна ділянка за категорією землі відноситься до земель оборони, та була передана ТОВ «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» без зміни категорії, про що свідчить оскаржене рішення Приморської селищної ради № 436 від 30.04.2004 року та спірний договір оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що як на підставу позовних вимог прокурор посилався на скасування правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування та укладення договору оренди спірної земельної ділянки, а саме, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.05.2009 у справі №2-5/2782-2008 визнано недійсним та скасовано рішення 12 сесії 24 скликання Приморської селищної ради №304 від 30.09.2003 про вилучення земельної ділянки у військової частини А0156 Міністерства оборони України площею 7,5 га у місті Феодосії.

В основу прийнятої постанови, апеляційним господарським судом покладено висновок про те, що на час прийняття Приморською селищною радою рішення №304 відповідної згоди на вилучення та передачу до комунальної власності земельної ділянки площею 7,5 га Міністром оборони України не надавалось, отже, відповідне вилучення та зарахування її до земель запасу здійснено органом місцевого самоврядування з порушенням встановленого законодавством України порядку. Також судова колегія відмовила у позові в частині повернення земельної ділянки з огляду на не оскарження рішення Приморської селищної ради №436 від 30.04.2004р. та укладеного на його підставі договору оренди, що складає на даний час предмет спору у справі № 5002-15/1622-2012.

Зазначене рішення суду набрало законної сили, а отже в силу статті 124 Конституції України є обов'язковим для виконання на всій території України.

Враховуючи той факт, що рішення Приморської селищної ради №304 від 30.09.2003 про вилучення земельної ділянки площею 7,5 га, визнано недійсним та скасоване через порушення норм чинного законодавства України, то суд робить висновок про те, що Приморська селищна рада не мала права розпоряджатися вказаними землями та виносити спірне рішення щодо надання спірної земельної ділянки в оренду.

Відмовляючи у позові прокурору, господарський суд першої інстанції по справі № 5002-15/1622-2012 дійшов висновку щодо відсутності порушення права користування позивача з огляду на прийняття Приморською селищною радою рішення від 19.06.2009р. за №1216 «Про вилучення із землекористування в/ч А0156 земельної ділянки площею 7,5 га», яким вилучено із землекористування в/ч А0153 земельну ділянку площею 7,5 га., яке підтверджує правомірність передачі земельної ділянки в оренду.

Але судова колегія не погоджується з даним висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Рішення №1216 «Про вилучення із землекористування в/ч А0156 земельної ділянки площею 7,5 га» Приморською селищною радою приймається 19.06.2009р, тобто через 5 років після передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу та укладання спірного договору оренди.

Однак, вказане рішення не може розглядатись в якості належного доказу про вилучення із землекористування в/ч А0156 земельної ділянки площею 7,5 га, по-перше, у зв'язку з відсутністю повноважень щодо вилучення земель оборони, які є землями державної власності.

А по-друге, відповідно до порядку надання земельної ділянки в оренду, передбаченого ст.. 116,122 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) рішенню органу місцевого самоврядування, або органу виконавчої влади про передачу в оренду земельної ділянки повинні передувати певні рішення щодо вилучення та надання згоди на складання проекту відводу земельної ділянки.

Крім того, Рішення №1216 «Про вилучення із землекористування в/ч А0156 земельної ділянки площею 7,5 га» Приморською селищною радою 19.06.2009р прийняте за відсутності згоди Міністра Оборони України.

Так, згідно з п. 45 "Положення про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністерства оборони України № 483 від 22.12.1997р., передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України.

Згідно із ст.ст. 1, 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України є Центральним органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для озброєного захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

Міністерство оборони України, згідно рішення Конституційного Суду України №З-РП/99, є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. В свою чергу начальники вищевказаних структурних складових Збройних Сил України є органами виконавчої державної і військової влади на місцях в системі Збройних Сил України, а отже здійснюють відповідні функції у спірних правовідносинах.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Як убачається з рішення №1216 від 19.06.2009р «Про вилучення із землекористування в/ч А0156 земельної ділянки площею 7,5 га» Приморською селищною радою прийняте на підставі згоди Міністра оборони України № 771/ін від 19.11.2004 року.

На вимогу колегії суддів в судове засідання був наданий документ, який Приморською селищною радою був розцінений як згода Міністра оборони України № 771/ін від 19.11.2004 року.

Так, з наданого документу вбачається, що останній є доповідною запискою Першого заступника Міністра оборони України генералу-лейтенанта Рудьковського Д.О. за № 771/ін від 19.11.2004 року про можливість вилучення земельних ділянок, яка завізована Міністром оборони України Кузьмуком О.І. №9229/з від 25.11.2004 року "щодо організації виконання відповідно до чинного законодавства" вилучення земельних ділянок.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що згода Міністра оборони України повинна бути оформлена у вигляді правового рішення, яким є відповідно до "Положення про Міністерство оборони України" та Наказу Міністра оборони України № 400 "Про затвердження інструкції з діловодства у Збройних Силах України" - наказ або директива. При цьому Міністр оборони України повинен був клопотати про вилучення земельної ділянки державної власності відповідно до ст.. 142 Земельного Кодексу України у відповідного органу виконавчої влади, що здійснено не було.

Отже, вилучення земельної ділянки, яка є землями оборони, та передання її в оренду Приморською селищною радою було здійснено без погодження Міністра Оборони України та з порушенням норм земельного законодавства, а тому судова колегія надавши правову оцінку рішенню Приморської селищної ради №1216 «Про вилучення із землекористування в/ч А0156 земельної ділянки площею 7,5 га» в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України відхиляє його як належний доказ по справі щодо правомірного вилучення спірної земельної ділянки та передачі її в оренду.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги та наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення дійшов хибного висновку щодо правомірності користування відповідачем спірної земельної ділянки, вдавшись до формальної оцінки рішення про вилучення спірної земельної ділянки №1216 без надання йому належної правової оцінки, як доказу по справі.

Положеннями статті 155 Земельного кодексу України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, з огляду на наявність факту порушення органом місцевого самоврядування земельного законодавства, яким встановлена певна черговість дій щодо вилучення земель оборони та передачі їх в оренду, та відсутність правових підстав та повноважень органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про вилучення та передачу в оренду земель оборони, які є державною власністю, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про визнання недійсним рішення Приморської селищної ради №436 від 30.04.2004 в частині передачі в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» земельної ділянки площею 7,5 га.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.04.2005 укладеного між Виконавчим комітетом Приморської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» в частині передачі в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» земельної ділянки площею 7,5 га, вони мають похідний характер від вимоги про визнання недійсним рішення №436 від 30.04.2004, а тому також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, направлена на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми і дво - або багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або декількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- або багатобічним правочином є узгоджена дія два або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинов, застосовуються загальні положення про зобов'язання і про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочина. Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки судом встановлено, що Приморська селищна рада не мала права надавати ТОВ «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» земельну ділянку з числа земель, що були протиправно вилучені у позивача по справі, то, відповідно, договір оренди землі від 29.04.2005 р., укладений між відповідачами по справі в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 7,5га, підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки в даному випадку судом встановлено, що відповідач Приморська селищна рада не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки протиправно вилучила її з законного користування позивача, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» повернути земельну ділянку площею 7,5 га підлягають задоволенню, а саме постійному землекористувачеві Феодосійській КЕЧ району в особі військової частини А 0156.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року розглянуто позовні вимоги немайнового характеру, які зв'язані між собою підставою виникнення, а саме про визнання недійсним рішення Приморської селищної ради №436 від 30.04.2004; про визнання частково недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.04.2005, укладеного між Виконавчим комітетом Приморської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море»; та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» повернути Військовій частині А 0156 земельну ділянку площею 7,5 га.

Пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 р. за N 01-06/704/2012 „Про деякі питання застосування Закону України „Про судовий збір" передбачено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, зв'язаних між собою підставою виникнення (стаття 58 ГПК), судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору за подання позовної заяви складає 1073,00 грн, а апеляційної скарги на рішення суду від 11 вересня 2012 року складає 536,50 грн., як за одну немайнову вимогу.

Відповідно до ст..49 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд здійснює розподіл господарських витрат.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею105, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Прокурора Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року у справі № 5002-15/1622-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Приморської селищної ради №436 від 30.04.2004 в частині передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» земельної ділянки площею 7,5 га.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.04.2005 укладений між Виконавчим комітетом Приморської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» в частині передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» земельної ділянки площею 7,5 га.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177) (код ЄДРПОУ 32511342) повернути земельну ділянку площею 7,5 га. розташовану в смт. Приморський між ФСК «Море» та в/частиною А 0156 її постійному землекористувачеві Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району в особі Військової частини А 0156.

3.Стягнути з Приморської селищної ради (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177) (код ЄДРПОУ 37986069) на користь Державного бюджету у місті Севастополі (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 178,83 грн.

4.Стягнути з Виконавчого комітету Приморської селищної ради (вул. Десантників, 1,Приморський, м. Феодосія,98176) (код ЄДРПОУ 04525840) на користь Державного бюджету у місті Севастополі (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 178,83 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177) (код ЄДРПОУ 32511342) на користь Державного бюджету у місті Севастополі (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі, ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 178,83 грн.

6. Стягнути з Приморської селищної ради (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177) (код ЄДРПОУ 37986069) на користь Державного бюджету у місті Сімферополі (Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026 р/р 31216206700002, код бюджетної класіфікації 22030001) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 357,66 грн.

7. Стягнути з Виконавчого комітету Приморської селищної ради (вул. Десантників, 1,Приморський, м. Феодосія,98176) (код ЄДРПОУ 04525840) на користь Державного бюджету у місті Сімферополі (Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026 р/р 31216206700002, код бюджетної класіфікації 22030001)судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 357,66 грн.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов «Магистраль-море» (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177) (код ЄДРПОУ 32511342) на користь Державного бюджету у місті Сімферополі (Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026 р/р 31216206700002, код бюджетної класіфікації 22030001) судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 357,66 грн.

9. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді Т.П. Фенько

О.Г. Градова