15/217
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.01.09 р. Справа № 15/217
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Олдіс” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 31971958)
про стягнення основного боргу в сумі 31877,76 грн., 3% річних у розмірі 517,77 грн., інфляційні в сумі 1374,14 грн., пені в розмірі 3884,63 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Петровай-Кожухова Б.В. за довіреністю № 124 від 21.11.2008 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Олдіс” м. Маріуполь до спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 31877,76 грн., 3% річних у розмірі 517,77 грн., інфляційні в сумі 1374,14 грн., пені в розмірі 3884,63 грн.
Ухвалою суду від 02.12.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/217, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвал суду від 02.12.2008 р., 23.12.2008 р., 05.01.2009 р. відповідач в судові засідання 23.12.2008 р., 05.01.2009 р., 28.01.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалою господарського суду представнику відповідача.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
08.02.2007 р. сторони уклали договір поставки № 45/07, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити у власність покупця (відповідач) товар в якості, комплектності, асортименті, в строки, за ціною та за якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі та товарно-транспортних накладних на кожну партію поставленого товару, які є невід'ємною частиною даного договору; а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити за нього певну грошову суму на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити товар покупцеві протягом трьох робочих днів з моменту отримання замовлення від покупця.
Згідно п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору загальна сума договору складає суму товару, отриманого за товарно-транспортними накладними. Ціни на товар, кількість та загальна вартість товару визначаються відповідно до товарно-транспортної накладної. Форма та порядок розрахунків – готівковий, безготівковий з відстрочкою платежу на 14 календарних днів з моменту поставки товару.
Відповідно до п. 5.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно п. 7.1 договору (з урахуванням автоматичної пролонгації) даний договір вступив в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діяв до 28.12.2008 р. Завірена копія договору додана до позовної заяви.
На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними на загальну суму 346422,76 грн., завірені копії вказаних видаткових накладних містяться в матеріалах справи.
Факт отримання відповідачем товару на суму 346422,76 грн. підтверджується крім вказаних видаткових накладних податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами звірки взаєморозрахунків, завірені копії вказаних документів додані до позову.
В позовній заяві позивач вказує, що відповідачем отримана за договором продукція була оплачена частково, що підтверджується банківськими виписками, тому сума боргу на момент подання позову до суду складає 31877,76 грн. Завірені копії банківських виписок додані до позовної заяви.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 45/07 від 08.02.2007 р. суд робить виходячи з пояснень позивача про те, що будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
По всіх спірних видаткових накладних встановлена відстрочка платежу – 14 календарних днів від дати накладної. Тобто сторонами договору встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за даним договором товару, згідно кожної видаткової накладної.
На дату подачі позову до суду встановлений договором строк оплати для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивач надав до суду заяву про зменшення суми позовних вимог № 145 від 26.12.2008 р. У зв'язку з тим, що в листопаді 2008 р. відповідачем було здійснено повернення поставленого раніше позивачем товару (за даними позивача – на суму 2984,14 грн., за даними відповідача – на суму 2990,96 грн.), позивач зменшує суму основного боргу та погоджується з сумою боргу за даними відповідача на підставі акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2008 р. У вказаному акті звірки розрахунків, завірена копія якого представлена позивачем до суду, зазначено, що заборгованість, вказана позивачем, складає 28893,62 грн., а заборгованість, вказана відповідачем, складає 28713,73 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.
Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 34524,85 грн., а саме: основний борг в сумі 28713,73 грн., пеню в розмірі 3576,07 грн., інфляцію в сумі 1685,46 грн., 3% річних в сумі 549,59 грн. До заяви позивач додав нові розрахунки. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити товар, поставлений згідно договору поставки № 45/07 від 08.02.2007 р. в сумі 28713,73 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Керуючись п. 5.1 договору, ст. 232 ч. 6 ГК України позивач нарахував відповідачу пеню по періодам поставки товару згідно видаткових накладних: з 15.05.2008 р. по 15.11.2008 р. в розмірі 385,55 грн.; з 15.05.2008 р. по 15.11.2008 р. в розмірі 256,34 грн.; з 15.05.2008 р. по 15.11.2008 р. в розмірі 608,24 грн.; з 23.05.2008 р. по 23.11.2008 р. в розмірі 1547,99 грн.; з 25.05.2008 р. по 25.11.2008 р. в розмірі 545,05 грн.; з 18.06.2008 р. по 18.12.2008 р. в розмірі 13,65 грн.; з 18.06.2008 р. по 18.12.2008 р. в розмірі 36,72 грн.; з 18.06.2008 р. по 18.12.2008 р. в розмірі 43,38 грн.; з 18.06.2008 р. по 18.12.2008 р. в розмірі 139,15 грн., на загальну суму 3576,07 грн. (розрахунок пені міститься в матеріалах справи). Але при розрахунку пені по останній сумі заборгованості позивач припустився математичної помилки, яка призвела до збільшення загальної суми пені. Розрахунки суду по останній сумі заборгованості наступні: 378,12 грн. х 2 х 12% х 184 дні : 100 : 366 днів = 45,62 грн. Виходячи з цього загальна сума пені складає 3482,54 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3576,07 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 3482,54 грн. В частині стягнення пені на суму 3576,07 грн. – 3482,54 грн. = 93,53 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з травня 2008 р. по листопад 2008 р. в розмірі 1685,46 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних на загальну суму 549,59 грн. (розрахунок доданий до позову). Але у даному розрахунку позивач безпідставно не враховує чотирнадцятиденної відстрочки строку виконання зобов'язання, передбаченої умовами договору. Це призвело до збільшення загальної суми 3% річних. Розрахунки суду наступні: по першій сумі заборгованості: 3178,21 грн. х 3% х 226 днів : 366 днів = 58,88 грн.; по другій сумі заборгованості: 2113,08 грн. х 3% х 226 днів : 366 днів = 39,14 грн.; по третій сумі заборгованості: 5013,89 грн. х 3% х 226 днів : 366 днів = 92,88 грн.; по четвертій сумі заборгованості: 12760,46 грн. х 3% х 218 дні : 366 днів = 228,01 грн.; по п'ятій сумі заборгованості: 4492,98 грн. х 3% х 216 дні : 366 днів = 79,55 грн.; по шостій сумі заборгованості: 113,16 грн. х 3% х 192 дні : 366 днів = 1,78 грн.; по сьомій сумі заборгованості: 304,31 грн. х 3% х 192 дні : 366 днів = 4,79 грн.; по восьмій сумі заборгованості: 359,52 грн. х 3% х 192 дні : 366 днів = 5,66 грн.; по дев'ятій сумі заборгованості: 378,12 грн. х 3% х 192 дні : 366 днів = 5,95 грн.; на загальну суму 516,64 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 549,59 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 516,64 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 549,59 грн. – 516,64 грн. = 32,95 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову та зменшення суми позовних вимог – на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Тел-Мар” (юридична адреса: 87516, Донецька область, м. Маріуполь, бул. 50 років Октября, 21/43; код ЄДРПОУ 25328948; поточний рахунок 26004202072100 в ЗАО “Донгорбанк” м. Маріуполь, МФО 334970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Олдіс” (юридична адреса: 87512, Донецька область, м. Маріуполь, Володарське шосе, 1; код ЄДРПОУ 31971958; поточний рахунок 26009480067000 в Центральному відділенні ЗАО “Донгорбанк” м. Маріуполь, МФО 334970) суму 34398,37 грн. (а саме: основний борг на суму 28713,73 грн., пеню в сумі 3482,54 грн., інфляцію в сумі 1685,46 грн., 3% річних в сумі 516,64 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 343,98 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 107,79 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 93,53 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 32,95 грн.
У судовому засіданні 28.01.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2009 |
Оприлюднено | 11.02.2009 |
Номер документу | 2899184 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні