Рішення

від 02.02.2009 по справі 15/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/221

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.02.09 р.                                                                                                       Справа № 15/221                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 32598706)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Сенс-Лайн” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34626881)

про стягнення  заборгованості в сумі 229140,26 грн., інфляції у розмірі 26121,97 грн., 3% річних 4143,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Балабан В.А. за довіреністю № 07-5161 від 28.12.2007 р.          

від відповідача: Родіонов Д.Д. – керівник згідно довідки ЄДРПОУ № 14/4-20/3041 від 30.12.2008 р. (в останнє судове засідання не з'явився)

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.01.2009 р. до 02.02.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка до товариства з обмеженою відповідальністю „Сенс-Лайн” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 229140,26 грн., інфляції у розмірі 26121,97 грн., 3% річних 4143,36 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/221, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 05.12.2008 р., 25.12.2008 р. відповідач в судові засідання 25.12.2008 р., 02.02.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2007 р. сторони уклали договір № 391, згідно якого продавець (відповідач) зобов'язався передати, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти і оплатити товар, номенклатура, кількість, ціна, строки та умови поставки якого погоджуються сторонами в додаткових угодах та додатках, які є невід'ємними частинами даного договору. Тобто вказаний договір передбачав правовідносини поставки товару. Додатком № 7 від 30.01.2008 р. до вказаного договору сторони домовилися про виконання відповідачем підрядних робіт та їх оплати позивачем. Таким чином спірний договір придбав змішаний характер правовідносин поставки та підряду.

Згідно ст. 628 ч. 2 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата за кожну погоджену до поставки партію товару здійснюється покупцем згідно додатку до даного договору. В додатках передбачено, що оплата здійснюється покупцем в гривнях у формі 100% передоплати шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставлених рахунків.

Згідно п. 4.1 договору товар поставляється на умовах, які погоджуються сторонами в додаткових угодах та додатках. В додатках до договору передбачено, що строк поставки встановлений за додатками № 1 від 11.07.2007 р., № 2 від 11.07.2007 р., № 4 від 06.02.2008 р., № 5 від 13.03.2008 р. – 10 днів з моменту передоплати, за додатками № 4 від 08.08.2007 р., № 4 від 08.08.2007 р., № 5 від 25.10.2007 р., № 6 від 29.10.2007 р., № 6 від 01.11.2007 р. – 30 днів з моменту передоплати, за додатком № 6 від 01.11.2007 р. – 50 днів з моменту передоплати.

Відповідно до п. 8.1. договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2008 р., а по фінансовим зобов'язанням – до повного його виконання.

До договору № 391 від 11.07.2007 р. були прийняті наступні додатки: № 1 від 11.07.2007 р., № 2 від 11.07.2007 р., № 4 від 08.08.2007 р., № 4 від 08.08.2007 р., № 5 від 25.10.2007 р., № 6 від 29.10.2007 р., № 6 від 01.11.2007 р., № 6 від 01.11.2007 р., № 7 від 30.01.2008 р., № 4 від 06.02.2008 р., № 5 від 13.03.2008 р. Вказані додатки визначають номенклатуру, кількість, ціну, строк оплати та строк поставки товару за даним договором, є невід'ємними частинами договору поставки. Завірені копії договору та додатків до нього додані до позовної заяви.

На виконання умов даного договору позивачем була здійснена передоплата товару згідно умов договору на загальну суму 980325,73 грн. згідно платіжних доручень: № 5678 від 20.09.2007 р. на суму 447810,00 грн.; № 5739 від 24.09.2007 р. на суму 107487,00 грн.; № 5740 від 24.09.2007 р. на суму 135866,00 грн.; № 6926 від 02.11.2007 р. на суму 66681,60 грн.; № 6945 від 02.11.2007 р. на суму 7319,93 грн.; № 7099 від 09.11.2007 р. на суму 46411,20 грн.; № 7025 від 08.11.2007 р. на суму 18750,00 грн.; № 7234 від 16.11.2007 р. на суму 150000,00 грн. (оригінали вказаних платіжних доручень та копія реєстру платіжних документів додані до позовної заяви). Даний факт також підтверджується рахунками: № 0905 від 04.09.2007 р. на суму 447810,00 грн., № 18/09-1 від 20.09.2007 р. на суму 17800,00 грн., № 18/09-2 від 20.09.2007 р. на суму 107487,00 грн., № 18/09-3 від 20.09.2007 р. на суму 118066,00 грн., № б/н від 01.10.2007 р. на суму 18750,00 грн.,  № б/н від 30.10.2007 р. на суму 74672,40 грн., № б/н від 08.11.2007 р. на суму 46411,20 грн., № б/н від 13.11.2007 р. на суму 275412,60 грн.; податковими накладними № 2/11 від 02.11.2007 р. на суму 66681,60 грн., № 8/11 від 08.11.2007 р. на суму 18750,00 грн., № 1100 від 08.11.2007 р. на суму 7319,93 грн., № 9/11 від 09.11.2007 р. на суму 46411,20 грн. (рахунки на оплату та податкові накладні в завірених копіях додані до матеріалів справи). Вказані кошти як попередня оплата за спірним договором були прийняті відповідачем, позивачу зворотно не поверталися.

Відповідачем на виконання умов даного договору було поставлено обладнання та його монтаж: крісло театральне на суму 373469,40 грн., що підтверджується накладною № 20/11 від 20.11.2007 р., прибутковим ордером № 140/1 від 20.11.2007 р.; шафи на суму 7319,93 грн., що підтверджується накладною № 20/11 від 20.11.2007 р., прибутковим ордером № 4045 від 20.11.2007 р.; столи та шафи на суму 66681,60 грн., але за даною поставкою не були прийняті стільці на суму 12624,00 грн., тому сума поставки складає 54057,60 грн., що підтверджується накладною № 20/11 від 20.11.2007 р., прибутковим ордером № 149 від 20.11.2007 р.; стільці на суму 9468,00 грн., що підтверджується накладною № б/н від 10.12.2007 р., прибутковим ордером № 4325 від 10.12.2007 р.; гучномовець на суму 4920,00 грн., що підтверджується накладною № 18/12 від 18.12.2007 р., прибутковим ордером № 166 від 18.12.2007 р.; звукове обладнання на суму 151488,40 грн., що підтверджується накладною № 5/12 від 05.12.2007 р., прибутковим ордером № 154 від 05.12.2007 р.; монтаж світлового обладнання на суму 17953,00 грн. та 18177,60 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт від 30.12.2007 р. на вказані суми; проектування на суму 18750,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 18.01.2008 р.; меблі для гардеробу на суму 40767,54 грн., що підтверджується накладною № 3001 від 30.01.2008 р., прибутковим ордером № 15 від 30.01.2008 р.; установка, наладка, запуск звукового обладнання на суму 7688,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 15.02.2008 р.; обладнання на суму 47126,00 грн., що підтверджується накладною № 02/04 від 02.04.2008 р., прибутковим ордером № 83 від 02.04.2008 р. (вказані накладні, акти виконаних робіт, прибуткові ордери в завірених копіях додані до матеріалів справи). Таким чином, загальна сума поставки склала 751185,47 грн.

Із пунктів 3.1 та 4.1 договору вбачається обов'язок погодження сторонами кожної партії товару перед її поставкою, її попередня 100% оплата покупцем згідно виставлених рахунків та наступна поставка товару продавцем з відстрочкою від дати попередньої оплати. Підтвердженням погодження між сторонами кожної партії товару до поставки було виставлення продавцем рахунку на оплату покупцю, в якому зазначаються найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість. Тільки після виконання свого обов'язку покупцем стовідсотково оплатити виставлений рахунок у продавця виникав обов'язок поставити з відстрочкою оплачений товар, зазначений у виставленому рахунку. Тобто до отримання 100% оплати по рахунку у відповідача не виникало зобов'язання поставити товар, вказаний у цьому рахунку, позивачу.

З реєстру документів, завірена копія якого додана самим позивачем до позову, вбачається, що встановлена договором № 391 від 11.07.2007 р. умова 100% попередньої оплати виконана частково, тобто попередньо оплачені в повному розмірі рахунки: № 0905 від 04.09.2007 р., № 18/09-1 від 20.09.2007 р., 18/09-2 від 20.09.2007 р., № 18/09-3 від 20.09.2007 р., № б/н від 01.10.2007 р., № б/н від 08.11.2007 р. По рахунку № б/н від 30.10.2007 р. на суму 74672,40 грн. позивачем здійснена передоплата в розмірі 74001,53 грн. (платіжне доручення № 6926 від 02.11.2007 р. на суму 66681,60 грн. та платіжне доручення № 6945 від 02.11.2007 р. на суму 7319,93 грн.), тобто сума недоплати по попередній оплаті складає 670,87 грн. (74672,40 грн. – 74001,53 грн. = 670,87 грн.). По рахунку № б/н від 13.11.2007 р. на суму 275412,60 грн. позивачем фактично здійснена попередня оплата в розмірі 150000,00 грн. (платіжне доручення № 7234 від 16.11.2007 р. на суму 150000,00 грн.), тобто сума недоплати по попередній оплаті складає 125412,60 грн. (275412,60 грн. – 150000,00 грн. = 125412,60 грн.). Таким чином загальна сума недоплати за вказаними рахунками становить 126083,47 грн. (670,87 грн. + 125412,60 грн. = 126083,47 грн.).

Виходячи з вищевикладеного, сума попередньої оплати, на яку відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, складає 980325,73 грн. – 751185,47 грн. – 126083,47 грн. = 103056,79 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 670 ч. 1 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Але вказана спеціальна норма закону не встановлює строку виконання грошового зобов'язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки).

В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати та надіслав відповідачу досудове повідомлення – вимогу № 07-5344 від 20.11.2008 р. про повернення покупцю коштів, перерахованих як передоплата. Факт надіслання поштою вказаного досудового повідомлення – вимоги  підтверджується фіскальним чеком № 7724 від 20.11.2008 р. З урахуванням часу поштового перебігу (три-чотири дні) моментом пред'явлення вимоги необхідно вважати 24.11.2008 р. Грошове зобов'язання виникло у відповідача з 25.11.2008 р. Таким чином, відповідач зобов'язаний був повернути суму попередньої оплати протягом семи днів з моменту пред'явлення вимоги в період з 25.11.2008 р. по 01.12.2008 р. включно, а вже з 02.12.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання для відповідача. Відповідач відповіді на досудове повідомлення – вимогу не надіслав, свої грошові зобов'язання не виконав.

Загальна сума попередньої оплати позивачем за договором та загальна сума вартості поставленого відповідачем товару та вартості виконаних робіт підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків станом на 25.04.2008 р., що підписаний посадовими особами обох сторін та скріплений печатками.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання повернути суму попередньої оплати в розмірі 103056,79 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 229140,26 грн. – 103056,79 грн. = 126083,47 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з квітня 2008 р. по грудень 2008 р. в розмірі 26121,97 грн. (розрахунок доданий до позову).

Виходячи з того, що початком прострочення грошового зобов'язання слід вважати 02.12.2008 р., інфляція повинна нараховуватися з грудня 2008 р. Розрахунки суду наступні: 103056,79 грн. х 102,1% = 105220,98 грн.; 105220,98 грн. – 103056,79 грн. = 2164,19 грн. Позовні вимоги в частині стягнення інфляції в розмірі 26121,97 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 2164,19 грн. В частині стягнення інфляції на суму 26121,97 грн. – 2164,19 грн. = 23957,78 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних в розмірі 4143,36 грн. за період з 26.04.2008 р. по 01.12.2008 р. по спірній сумі попередньої оплати (розрахунок доданий до позову).

Виходячи з того, що початком прострочення грошового зобов'язання слід вважати 02.12.2008 р., а позивач 3% річних нараховує по 01.12.2008 р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних на період дійсного прострочення виконання грошового зобов'язання, тобто починаючи з 02.12.2008 р., не заявлені позивачем. Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 4143,36 грн. за період з 26.04.2008 р. по 01.12.2008 р. необґрунтованими, тому вони задоволенню не підлягають.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сенс-Лайн” (юридична адреса: 83016, м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 17/70; код ЄДРПОУ 34626881; розрахунковий рахунок 26000301791460 в банку Головне управління ПІБ в Донецькій області; МФО 334635) на користь закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” (юридична адреса: 86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1; код ЄДРПОУ 32598706; розрахунковий рахунок 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593) суму 105220,98 грн. (а саме: попередню оплату в сумі 103056,79 грн., інфляційні нарахування в сумі 2164,19 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1052,21 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 47,86 грн.

Відмовити у задоволенні стягнення попередньої оплати за договором на суму 126083,47 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань на суму 23957,78 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 4143,36 грн.

У судовому засіданні 02.02.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя