Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а/0270/4185/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4185/12

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі судового засідання: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гота Н.О., представник на підставі доручення

відповідача - Охрімовський Я.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Автоелектроапаратура" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Автоелектоапаратура" (далі - ПрАТ "Автоелектоапаратура") до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі -Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 року №0000032201.

Позовні вимоги заявник мотивував протиправністю податкового повідомлення-рішення №0000032201 від 26.06.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість на суму 141 779,00 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 35 445,00 грн. з підстав його необґрунтованості та невідповідності вимогам чинного законодавства.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 06.11.2012 року позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник, зокрема зауважив на неврахуванні судом першої інстанції обвинувального висновку по кримінальній справі №330101-11 за обвинуваченням гр. ОСОБА_6. у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Апелянт також наголошував, що перевіркою контрагента встановлено непроведення операції з оприбуткування та приймання-передачі товарів, а відтак відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця, що в свою чергу свідчить про відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами - постачальниками в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, доводи апеляційної скарги містять посилання про нікчемність господарських операцій ПрАТ "Автоелектоапаратура" та відсутність підстав для формування податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу задоволити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи, ПрАТ "Автоелектоапаратура" зареєстроване 10.06.2003 р. в Тиврівській районній державній адміністрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію та перереєстровано 08.11.2010 р. згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 №550256, код ЄДРПОУ 32192547, за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1.

Судом першої інстанції також встановлено, що Вінницькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства "Автоелектоапаратура" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ТОВ "Промто"(код за ЄДРПОУ 35534179) та ТОВ "Промінь АС"(код за ЄДРПОУ 36945262) за період з 01.06.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №1100/22/32192547 від 08.06.2012 року (далі -акт перевірки).

Як свідчить вищевказаний акт, за результатами перевірки податковим органом встановлено ряд порушень товариством норм чинного законодавства, а саме: п.п.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону Украй 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 141 779 грн., у тому числі: за листопад 2010 р. на суму 141 779 грн.; ст. 202, 203, 228 Цивільного кодексу України, ст. 3, 5, 49, 55 Господарського кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по правочинам, здійсненим ПрАТ "Автоелектроапаратура" при придбані товарів (послуг), ст. 3, 4, 6, 7 Закону Украй 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 1 п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999 р. (зі змінами та доповненнями).

26.06.2012 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією (Тиврівське відділення) на підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення, №0000032201 з посиланням на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст7 Закону України "Про податок на додану вартість" про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177 224,00 грн., в .т.ч. за основним платежем - 141 779,00 грн., за штрафними санкціями -35 445,00 грн.;

Не погодившись з проведеними донарахуваннями, ПрАТ "Автоелектоапаратура" оскаржило їх до суду.

В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що товариством дотримано усіх необхідних та властивих господарським операціям із контрагентом - ТОВ "Промінь АС" умов, при цьому на думку суду, висновки податкового органу про порушення позивачем норм п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. ст. 202, 203, 228 ЦК України не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 року №0000032201 про визначення ПрАТ "Автоелектроапаратура" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141779 грн. основного платежу та 35445 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Так, спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу встановлення факту здійснення позивачем господарської діяльності, а саме реальність отримання товару ПрАТ "Автоелектоапаратура" від контрагента ТОВ "Промінь АС".

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Під час судового розгляду з'ясовано, що договір з ТОВ "Промінь АС" укладався в усній формі, при цьому за усною домовленістю сторін позивач отримав товар на складі в м. Києві, що орендований контрагентом згідно договору оренди майна №59 від 29.10.2010 року.

При цьому як свідчать документи на транспортування, доставка товару здійснювалась автотранспортом позивача, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля МАЗ НОМЕР_1 від 16.11.2010 р. серія НОМЕР_2 водій ОСОБА_5; авансовим звітом від 18.11.2010 р.

Суд апеляційної інстанції встановивши фактичні обставини справи зауважує, що Законом, що регулював спірні правовідносини у вказаний період та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі -Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що відповідно до умов угоди ПрАТ "Автоелектроапаратура" при придбанні пресформ отримало від ТОВ "Промінь АС" накладну №1499 від 15.11.2010 р. та податкову накладну №1499 від 15.11.2010 р. на загальну суму 850676,40 грн. в тому числі ПДВ 141779,40, яка включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2010 року .

Згідно з п. 1.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У розрізі наведених правових норм, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що необхідними та достатніми підставами для включення ПрАТ "Автоелектроапаратура" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Так, судом першої інстанції встановлено, що розрахунки між суб'єктами господарювання за придбану продукцію проводилися у безготівковій формі і частково по взаєморозрахунку, зокрема відповідно до усної домовленості розрахунки частково проведені продукцією власного виробництва в сумі 176761,86 грн. та оплатою з поточного рахунку в сумі 40256 грн.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу апелянта, що наявність та чинність вказаних первинних документів не заперечується і самим податковим органом. Всі оригінали фінансово-господарських документів ПАТ "Автоелектроапаратура" по взаєморозрахунках із ТОВ "Промінь АС" були вилучені працівниками ОВС СВ ПМ ДПА України у Вінницькій області, про що свідчить протокол виїмки від 08.06.2011 року. Зокрема були вилучені оригінали: платіжне доручення №1017 від 12.01.2011р.; платіжне доручення №1305 від 25.02.2011р.; рахунок №52 від 31.01.2011р.; рахунок №121 від 28.02.2011р.; рахунок №182 від 25.03.2011р.; накладна №1499 від 15.11.2010р.; податкова накладна №1499 від 15.11.2010р.; накладна №1597 від 17.12.2010р.; податкова накладна №1597 від 17.12.2010р.; накладна №39 від 31.01.2011р.; податкова накладна №47 від 31.01.2011р.; накладна №130 від 28.02.2011р.; податкова накладна №155 від 28.02.2011р.; накладна №195 від 25.03.2011р.; податкова накладна №62 від 25.03.2011р.

Суд апеляційної інстанції не бере також до уваги твердження апелянта стосовно не проведення товариством операції з оприбуткування та приймання-передачі товарів, а відтак відсутність факту передачі товарів від продавця до покупця, з огляду на слідуюче.

Перш за все, основними видами діяльності ПрАТ "Автоелектроапаратура"(код ЄДРПОУ 32192547) згідно КВЕД є виробництво тракторів для сільського та лісового господарства, виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства, виробництво вузлів, деталей та приладдя для автомобілів та їх двигунів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. Представник позивача пояснила, що товариство виробляє автотракторні ліхтарі, фари та іншу апаратуру.

Оцінюючи правомірність формування позивачем податкового кредиту, колегія суддів враховує той факт, що придбані у ТОВ "Промінь АС" основні засоби використовуються у господарській діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи: актом приймання обладнання №34 від 18.11.2010 р. про отримання ПрАТ "Автоелектоапаратура" пресформ; актом придання-передачі (внутрішнього переміщення основного засобів) про прийняття в експлуатацію ПрАТ "Автоелектоапаратура" пресформ цех пластмас; довідкою начальника виробництва ПрАТ "Автоелектоапаратура"та виконанням зобов'язань з поставки виробленої з їх допомогою продукції; договорами на поставку продукції з використанням придбаних товарів та пресформ у перевіряємий період тощо.

Суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні та виписані ці накладні особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 у справі № К/9991/81953/11.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд апеляційної інстанції також не бере до уваги посилання скаржника на факт порушення щодо директора ТОВ "Промінь АС" ОСОБА_6 кримінальної справи № 330101-11 за ознаками складу злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України (фіктивне підприємництво), тобто придбання товарів фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ "Промінь АС", з метою прикриття незаконної діяльності - ухилення від сплати податків суб'єктів господарювання оскільки, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно вироком суду.

Частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Також, суд зазначає, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду, оскільки норма ч.4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Таким чином з врахуванняи викладеного суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій та не може свідчити про наявність підстав для висновків про фіктивність усіх правочинів які вчинялися саме юридичною особою - ТОВ "Промінь АС"

Безпідставними, на думку колегії суддів, є твердження податкового органу, що ПрАТ "Автоелектроапаратура" повинне було перевіряти повноваження контрагента - постачальника по укладеним договорам.

Зокрема, законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що правочини між ПрАТ "Автоелектроапаратура"та ТОВ "Промінь АС" укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ПрАТ "Автоелектроапаратура"та ТОВ "Промінь АС" умислу на укладення вказаних домовленостей з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом першої інстанції вірно встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій та використання позивачем товарів у власній господарській діяльності, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст.ст. 202, 203, 228 ЦК України.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 січня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.