Постанова

від 03.02.2009 по справі 6/104-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/104-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2009 року                                                                                       Справа№  6/104-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Джихур О.В. ( доповідач)

суддів:              Виноградник О.М., Лисенко О.М. (зміна у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 02.02.2009р. № 39)

при секретарі: Вовченко О.В.

за участю представників сторін:  

позивача –Тищенко Григорій Григорович, начальник юридичного відділу, дов. № 06/09 від 05.01.2009;                           

відповідача –Іванова Оксана Миколаївна, дов. № б/н, дійсна до 01.02.2010р.;                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” м.Запоріжжя          

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 року                                    

у справі № 6/104-08                             

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез”, м.Запоріжжя 

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Богдан”, Дніпропетровська область, Васильківський район, с.Григорівка

про стягнення 236 481,42 грн.

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, була оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 року (суддя Коваленко О.О.) в задоволенні позову про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар по договору № ТК 120407/2 від 12.04.2007р. в розмірі 120 043,63 грн., 9050,95 грн. пені, 93 568,51 грн. штрафу, 12 328,48 грн. інфляційних втрат та 1489,85 грн. –3% річних відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1423-08 від 15.08.2008р. підписи на видаткових накладних не належать повноважним особам відповідача Василенко О.М. та Курочка В.М., яким видано довіреності на отримання товару, іншими належними доказами в розумінні ст..34 ГПК України позивач не довів, що відповідач отримав від позивача товар по договору поставки № ТК 120407/2 від 12.04.2007р.

          Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач його оскаржує на предмет невідповідності висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням усіх обставин справи.

Скаржник зазначає, що господарським судом не дана належна оцінка актам взаєморозрахунків від 20.11.2007р., 14.03.2008р., які підписані представниками обох сторін і які засвідчують, що відповідач отримав по договору поставки товар на суму 295 075,74 грн., ці операції були проведені у бухгалтерському обліку відповідача.

Посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, позивач вказує, що його клопотання про витребування у відповідача документів, які могли б підтвердити факт отримання товару не задоволено, суд безпідставно неодноразово відкладав розгляд справи, клопотання про виклик в судове засідання судового експерта судом взагалі не було розглянуто. На думку скаржника рішення господарського суду не відповідає вимогам, викладеним в роз'ясненні Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення”.

Позивач просить рішення скасувати, стягнути з відповідача 60 043,63 грн. основного боргу, 9050,95 грн. пені, 93 568,51 грн. штрафу, 1489,85 грн. –3% річних, 12 328,48 грн. втрат від інфляції, провадження у справі в частині стягнення 60 000 грн. боргу припинити, в зв'язку зі сплатою.  

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що видаткові накладні не підписані повноважними особами, грошові кошти перераховував помилково, акти звірки взаєморозрахунків також підписав помилково. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду –без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.04.2007р. сторони уклали договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК 120407/2, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність покупця товар, який повинен оплатити його вартість, а також проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних від вартості отриманого і неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом.  

Товарний кредит надається на період з 17.06.2007р. до 25.10.2007р.

Згідно п.2.5 договору оплата за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів в строки, які зазначені в додатку №1.

Відповідно до додатку № 1 до договору № ТК 120407/2 від 12.04.2007р. датою оплати товару є 25.10.2007р.

Позивач зазначає, що відповідач по видатковим накладним №№ 0000331 від 13.04.2007р., 0000458 від 20.04.2007р., 0000667 від 28.04.2007р., 0000695 від 03.05.2007р., 0000963 від 23.05.2007р., 0001002 від 30.05.2007р., 0001016 від 01.06.2007р., 0001120 від 16.06.2007р. отримав товар на загальну суму 295 075,74 грн. З урахуванням процентів за користування товарним кредитом загальна сума отриманого товару складає 311 895,06 грн.

З урахуванням письмових пояснень від 12.06.2008р. (т.1, а.с.66) відповідачем оплачено в загальній сумі 251 851,43 грн. основного боргу, залишок боргу становить 60043,63 грн.

Відповідач факт отримання ним товару по вказаним накладним заперечує, стверджує, що товар не отримувала довірена особа, яка уповноважена на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей згідно довіреностей.

Судова експертиза підтвердила, що підписи у видаткових накладних виконані не Василенко О.М. та Курочкою В.М., яким були видані довіреності на отримання товару (т.1, а.с.124).

Вказана обставина стала підставою для відмови в задоволенні позову.

Судова колегія не погоджується з висновками господарського суду, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на неповному дослідженні доказів, представлених сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

В порушення вказаного принципу господарський суд не оцінив докази в справі в їх сукупності.

Матеріали справи свідчать, що відповідач приїздив до позивача за товаром, про що свідчить те, що довіреності на отримання матеріальних цінностей по договору № ТК 120407/2 від 12.04.2007р. знаходяться у позивача. Перелік матеріальних цінностей, які належить отримати відповідачу від позивача, який наведено в довіреностях (т.1, а.с.19-31) повністю відповідає найменуванню товару зазначеному у видаткових накладних.

Оригінали довіреностей на отримання товару, видаткових накладних, представлені позивачем , були вилучені прокуратурою Покровського району Дніпропетровської області з матеріалів справи на підставі постанови про проведення виїмки від 25.11.2008р. (т.2, а.с.18).

Згідно п.15 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 відповідальність за своєчасне та повне оприбуткування одержаних за вказаними довіреностями цінностей покладається на посадових осіб, яким надано право підписувати довіреності, а також на особу, яку призначено для виписування і реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей.   

Відповідач не довів належними доказами, що довіреності на отримання товару не були використані, анульовані, як того вимагає Інструкція № 99.

Наступні дії відповідача свідчать про те, що товар за спірними видатковими накладними був ним отриманий та оприбуткований.

Повноважними посадовими особами ТОВ “Агрофірма “Богдан” в особі директора та головного бухгалтера підписані акти звірки взаєморозрахунків від 20.11.2007р. (т.1, а.с.33) та від 14.03.2008р. (т.1, а.с.34).

У вказаних актах звірки зазначені всі спірні видаткові накладні. Згідно акту звірки від 14.03.2008р. по договору поставки № ТК 120407/2 від 12.04.2007р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 120 043,63 грн.

Відповідачем здійснена часткова оплата на загальну суму 251 851,43 грн., що підтверджується реєстром кредитових платежів (т.1, а.с.49, 67-70), актом звірки взаєморозрахунків від 14.03.2008р. (т.1, а.с.34).

При чому остання оплата в загальній сумі 60 000 грн. здійснена 24.04.2008р., тобто після звернення позивача з даним позовом (т.1, а.с.70).

Твердження відповідача, що оплата  здійснена ним по іншому договору є безпідставними, оскільки в акті звірки від 14.03.2008р. зазначено на підставі яких платіжних документів оплачено товар за договором № ТК 120407/2 від 12.04.2007р., в платіжному дорученні № 467 від 13.11.2007р. в якості призначення платежу зазначено  - “товар згідно накладної № А 00001002 від 30.05.2007р.” (т.1, а.с.67).

Належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32, 34, 36 ГПК України відповідач не довів, що оплата здійснена за іншим договором. Як пояснив представник позивача на час вирішення даного спору в суді заборгованість у відповідача по договорам 2006 року була відсутня, відповідач цей факт не спростовував.

Отже, підписання видаткових накладних не тією особою, що вказана в довіреностях не свідчить про те, що відповідач не отримував від позивача товар по спірним накладним. Зазначене вище свідчить про те, що відповідач отримав від позивача товар по договору № ТК 120407/2 від 12.04.2007р.

Таким чином у відповідача виникло зобов'язання з оплати поставленого товару.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких актів та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.     

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 60 043,63 грн. основного боргу. В частині стягнення 60 000 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки вказана сума оплачена після звернення позивача з позовом.

Пунктом 5.3.1 договору встановлена відповідальність покупця за порушення строку оплати товару у вигляді стягнення пені в розмірі 0,25%, але не більше розміру визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також штраф в розмірі 30% вартості договору за кожен факт порушення строку платежу.

За вимогами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто, її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.  

Заявлені позивачем до стягнення пеня в розмірі 9050,95 грн. та штраф 30% від вартості договору в розмірі 93568,51 грн. відповідають діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати отриманого товару, підлягають стягненню 3% річних в розмірі 1489,85 грн. та 12 328,48 грн. втрат від інфляції.

Таким чином позов підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008р. скасуванню на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст.104 ГПК України.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, суд, -           

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” м.Запоріжжя –задовольнити.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008р. у справі № 6/104-08 –скасувати.

          Позов задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Богдан” (52660, Дніпропетровська область, Васильківський район, с.Григорівка, вул.Широка, 1; ЄДРПОУ 30763539) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (69035, м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 3; ЄДРПОУ 30345439) 60043,63 грн. основного боргу, 9050,95 грн. пені, 93568,51 грн. штрафу, 1489,85 грн. –3% річних, 12 328,48 грн. втрат від інфляції, 2364,81 грн. витрат по держмиту, 1182,41 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          В частині стягнення 60 000 грн. провадження у справі припинити.

          Видачу наказу відповідно до вимог ст.117 ГПК України здійснити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                                    О.В.Джихур

Судді                                                                                                               О.М.Виноградник

                                                                                                              О.М.Лисенко