Ухвала

від 22.01.2009 по справі 4/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

УХВАЛА

22.01.09                                                                                 Справа № 4/216.

Розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства  “Сєвєродонецький хімремонт “, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Колективного підприємства “Аргон “, м. Сєвєродонецьк  Луганської області

про стягнення 14181грн. 58 коп.

Суддя                                               Батюк Г.М.          

Секретар судового засідання    Чех Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача -  Мова В.І., дов. б/н від 01.01.07;  

від відповідача –не прибув.  

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про визнання недійсними угод щодо заліку взаємної заборгованості, а саме: акт погашення взаємної заборгованості від 30.09.02 на суму 3116 грн. 48 коп., акт погашення взаємної заборгованості від березня 2003  на суму 1060 грн. 10 коп. та протокол взаємних вимог від 20.09.03 на суму 1005 грн. 00 коп.;  стягнення  з відповідача заборгованості у розмірі 14181 грн. 58 коп. та відновити строк позовної давності про стягнення заборгованості за 2002-2003 роки.

Представником позивача надано уточнення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України, здане до суду 08.01.09, яким уточнив позовні вимоги та просить: визнати недійсними угоди щодо заліку взаємної заборгованості, а саме: акт погашення взаємної заборгованості від 30.09.02 на суму 3116 грн. 48 коп., акт погашення взаємної заборгованості від березня 2003  на суму 1060 грн. 10 коп. та протокол взаємних вимог від 20.09.03 на суму 1005 грн. 00 коп.;  та відновити строк позовної давності про стягнення заборгованості за 2002-2003 роки.

Представник позивача вимоги викладені в   уточненні позовних вимог, зданих до суду 08.01.09, у судовому засіданні підтримав.

Вказане уточнення позовних вимог, в порядку ст.22 ГПК України, здане до суду 08.01.09, прийняте судом, як таке, що  не суперечить ст. 22 ГПК України. На підставі викладеного,    позовними вимогами  слід вважати: визнати недійсними угоди щодо заліку взаємної заборгованості, а саме: акт погашення взаємної заборгованості від 30.09.02 на суму 3116 грн. 48 коп., акт погашення взаємної заборгованості від березня 2003  на суму 1060 грн. 10 коп. та протокол взаємних вимог від 20.09.03 на суму 1005 грн. 00 коп.;  та відновити строк позовної давності про стягнення заборгованості за 2002-2003 роки.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не прибув, хоча про день, час та місце проведення судового слухання  повідомлений  належним чином. З урахуванням цієї обставини судом справу розглянуто на підставі наявних у ній матеріалів, - тобто у відповідності до ст.75 ГПК України.

          В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем були складені протоколи взаємозаліку, а саме: акт погашення взаємної заборгованості від 30.09.02 на суму 3116 грн. 48 коп., акт погашення взаємної заборгованості від березня 2003  на суму 1060 грн. 10 коп. та протокол взаємних вимог від 20.09.03 на суму 1005 грн. 00 коп.

Позивач у позові вказує на те, що до 07.02.07 позивач вважав, що всі вказані протоколи були складені на взаємозалік заборгованості  за договором № 8 від 17.06.02, але рішенням господарського суду Луганської області від 07.02.07 та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 05.04.07 вказані протоколи не враховані у рахунок зобов'язань щодо договору  № 8 від 17.06.02.

          Позивач зазначив, що оскільки угоди щодо заліку взаємної заборгованості, а саме: акт погашення взаємної заборгованості від 30.09.02 на суму 3116 грн. 48 коп., акт погашення взаємної заборгованості від березня 2003  на суму 1060 грн. 10 коп. та протокол взаємних вимог від 20.09.03 на суму 1005 грн. 00 коп. не були визнані судом недійсними, тому позивач звернувся до суду про визнання недійсними вказаних угод щодо заліку взаємної заборгованості.

Відповідач  відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши доводи представника позивача та матеріали справи у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на врегулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні (які встановлюють, змінюють чи скасовують норми права, носять загальний чи локальний характер та застосовуються неодноразово) і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні (обов'язкові лише для одного суб'єкта).

Не можуть оскаржуватися в господарському суді акти ревізій, акти погашення взаємної заборгованості між підприємствами, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок, тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Оскаржувані акти не є актом ненормативного характеру в розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру, та не може вважатися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки, оскільки підприємство не позбавлено можливості захищати свої інтереси у інший спосіб.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, - органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею. 16 ЦК України, як спосіб захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів .захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють. права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми: господарські          суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про  визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Відповідно до ст.ст.1,21 ГПК України, сторонами в судовому  процесі можуть бути підприємства, установи, організації та інші  юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку  діяльність  без створення  юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

          Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців  серія АВ № 351365 станом на 14.01.09 відносно Колективного підприємства «Аргон (код ЄДРПОУ 13388690) запис про наявність у  Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців  та записи про проведення реєстраційних дій не знайдено.

          Згідно довідки Головного управління статистики у Луганській області від 19.01.09 № 13-48/18  Колективне підприємство «Аргон», код ЄДРПОУ 13388690 суб'єкт у ЄДРПОУ не значиться.

На підставі викладеного, суб'єкт Колективне підприємство «Аргон», код ЄДРПОУ 13388690 не має  статусу юридичної особи та не може  бути стороною в судовому процесі, у зв'язку з чим та відповідно до п.1ч.1 ст.80 ГПК України, провадження у справі слід припинити.

За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню  в господарських судах України.

За таких обставин, даний спір не підлягає вирішенню в господарському суді та відповідно до п.1ч.1 ст.80 ГПК України провадження у даній справі підлягає  припиненню. Така позиція співпадає з позицією Верховного Суду  України, наведеною зокрема у постанові від 12.06.07.

Відповідно до п.3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України  "Про державне мито" від 21.01.93 державне мито у сумі 142 грн. 00 коп., сплачене платіжним дорученням № 345 від 24.04.08 підлягає поверненню повністю, у зв'язку з припиненням провадження у справі,  оскільки справа не підлягає розглядові в господарському суді .

Керуючись  ст. ст. 1, 12, п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд  

                                                          у х в а л и в :

1. Провадження у справі припинити.

2. Повернути Відкритому акціонерному товариству  “Сєвєродонецький хімремонт “, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова,17, код ЄДРПОУ 00205877  із Державного бюджету України державне мито у сумі  142 грн. 00 коп.,  сплачене платіжним дорученням № 345 від 24.04.08.

Підставою для повернення є дана ухвала, скріплена гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Суддя                                                                                               Г.М.Батюк