Постанова

від 29.01.2013 по справі 5017/2956/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.Справа № 5017/2956/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 31.01.2013р.:

від позивача: Федорчук Р.В., довіреність №28 від 08.10.2012р.;

від відповідача: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс»

на рішення господарського суду Одеської області

від 26 листопада 2012 року

по справі №5017/2956/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецсервіс»

до відповідача: Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс»

про стягнення 22917,26 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.01.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. по справі №5017/2956/2012 (суддя Панченко О.Л.) задоволено позов ТОВ «Південспецсервіс» до Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» про стягнення 22917,26 грн. : стягнуто з відповідача на користь позивача 20000 грн. заборгованості, 152,88 грн. - 3% річних, штраф у сумі 2000 грн., пеню в сумі 764,38 грн. та 1609,50 грн. - витрат по сплаті судового збору , з посиланням на те, що відповідачем не було належним чином виконано зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р. щодо оплати наданої позивачем поворотної фінансової допомоги у розмірі 20000 грн.. Наведене стало підставою для нарахування позивачем пені на підставі п. 6.1 договору, штрафу - на підставі п. 8.1 договору та 3% річних за період прострочення. Надані позивачем матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 20000 грн., 3% річних у сумі 152,88 грн., штрафу в сумі 2000 грн., пені у сумі 764,38 грн. та підтверджуються договором поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р., платіжним дорученням від 29.12.2011р. № 265, розрахунками та іншими доказами. Посилання представника відповідача на те, що колишній керівник філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» Горобець В.Я. не мав повноважень на укладання вищевказаного договору поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р. судом до уваги не приймаються, оскільки згідно з довіреністю від 23.12.2011р. № 76, виданою генеральним директором Концерну «Військторгсервіс» Пукір П.Н., начальник філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» Горобець В.Я. наділявся повноваженнями на укладання від імені Концерну «Військторгсервіс» усіх господарських договорів, цивільно-правових договорів з юридичними та фізичними особами щодо здійснення господарської діяльності.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. по справі №5017/2956/2012, у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги того, що філія «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» не мала права укладати будь-які договори від імені філії, проте договір поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р. укладений від імені саме філії, яка не являється юридичною особою. В період укладання договору колишній керівник філії Горобець В.Я. діяв на підставі довіреності №75 від 27.12.2010р. строком дії до 31.12.2011р., тобто повинен був діяти в межах повноважень, визначених даною довіреністю. Письмового погодження від Концерну «Військторгсервіс» на укладення договору від 27.12.2011р. філія не отримувала, у зв'язку з чим договір від 27.12.2011р., укладений колишнім директором філії з перевищенням повноважень, наданих довіреністю та Положенням про філію. Крім того, гр. Горобець В.Я. (директор філії) та гр. Бегельман І.М. (бухгалтер філії) являються засновниками ТОВ «Південспецсервіс» (позивача), отже вказаний договір укладено між пов'язаними особами, а згідно з приписами ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він є одночасно, за винятком комерційного посередництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Таким чином, даний договір суперечить нормам чинного законодавства, а отже є недійсним.

25.01.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Південспецсервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», в якому позивач просить рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Концерн «Військторгсервіс» та філія «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень Одеського апеляційного господарського суду від 02.01.2013р., проте представники відповідача в судове засідання не з'явилися, правами наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без змін з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 27.12.2011р. між ТОВ «Південспецсервіс» (кредитор) та філією «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (позичальник) укладений договір поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики), згідно з яким кредитор зобов'язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу (зворотну безвідсоткову позику) (позика), а позичальник зобов'язався повернути позику у визначений даним договором строк, позика позичальнику надається на безвідсотковій основі.

Відповідно до п. 2.1 договору позика надається позичальнику для здійснення розрахунків з кредиторами.

За п. 3 договору сума позики за даним договором становить 20000 грн..

Позика надається у безготівкову порядку платіжними дорученнями шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позичальника у повному обсязі (п. 4.2 договору).

Пунктами 5.1.-5.2 договору встановлено, що строк, на який кредитором надається позика позичальнику, становить 6 місяців з моменту переказу грошей кредитором на розрахунковий рахунок позичальника, строк, вказаний у п. 5.1 даного договору, може бути зменшений, або продовжений за письмовою згодою сторін.

По закінченні строку, вказаного в. 5.1 даного договору, позичальник зобов'язується повернути суму позики у повному обсязі (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 8.1 договору за порушення умов п. 6.1 договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент закінчення строку надання позики, за кожний день прострочення платежу від суми неповернутої позики, а також штраф у розмірі 10% від неповернутої суми.

29.12.2011р. платіжним дорученням №265 ТОВ «Південспецсервіс» перерахувало на розрахунковий рахунок філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» 20000 грн..

У строк до 29.06.2012р. Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» умови договору поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р. щодо повернення позики не виконав, порушив п. п. 5.1 та 6.1 договору.

Наведене стало підставою для звернення ТОВ «Південспецсервіс» до господарського суду Одеської області з позовом до Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» про стягнення 20000 грн. основного боргу, 764,38 грн. пені, 2000 грн. штрафу, 152 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики), який за своєю правовою суттю є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Пунктами 5.1.-5.2, 6.1 договору встановлено, що строк, на який кредитором надається позика позичальнику, становить 6 місяців з моменту переказу грошей кредитором на розрахунковий рахунок позичальника, строк, вказаний у п. 5.1 даного договору, може бути зменшений, або продовжений за письмовою згодою сторін, по закінченні строку, вказаного в. 5.1 даного договору, позичальник зобов'язується повернути суму позики у повному обсязі.

Не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», викладені в апеляційній скарзі, про те, що філія «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» не мала права укладати будь-які договори від імені філії, проте договір поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р. укладений від імені саме філії, яка не являється юридичною особою; в період укладання договору колишній керівник філії Горобець В.Я. діяв на підставі довіреності №75 від 27.12.2010р. строком дії до 31.12.2011р., тобто повинен був діяти в межах повноважень, визначених даною довіреністю, письмового погодження від Концерну «Військторгсервіс» на укладення договору від 27.12.2011р. філія не отримувала, у зв'язку з чим договір від 27.12.2011р., укладений колишнім директором філії з перевищенням повноважень, наданих довіреністю та Положенням про філію, виходячи з наступного.

Статтею 95 Цивільного кодексу України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.7 Положення про філію «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (арк. спр. 26-28) філія є відокремленим структурним підрозділом Концерну «Військоторгсервіс», створеним відповідно до наказу генерального директора Концерну «Військторгсервіс», філія здійснює свою діяльність від імені засновника і в межах повноважень, установлених цим Положенням та на підставі довіреності, виданої засновником.

Згідно з п. 4.1 Положення про філію «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» філія має право самостійно від імені засновника здійснювати господарські операції та укладати з юридичними і фізичними особами України цивільно-правові договори в межах повноважень, визначених довіреністю, наданою засновником.

Як вбачається з тексту договору поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р., договір укладено від імені філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» начальником Горобцем В.Я., який діяв на підставі довіреності.

В матеріалах справи наявна довіреність Концерну «Військторгсервіс» від 23.12.2011р. за №76 (арк. спр. 59), видана на ім'я начальника філії Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» Горобця В.Я., якого уповноважено даною довіреністю на укладення від імені Концерну «Військторгсервіс» усіх господарських договорів, цивільно-правових договорів з юридичними та фізичними особами щодо здійснення господарської діяльності, а також підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, актів приймання - передачі товарів та іншої документації, що пов'язана з діяльністю філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», тощо. Строк дії довіреності встановлено до 31.12.2012р..

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду Одеської області про те, що начальник філії Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» Горобець В.Я. мав належні повноваження на укладення даного договору поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р..

Крім того, безпідставними є доводи скаржника про те, що даний договір суперечить нормам чинного законодавства, а отже є недійсним, оскільки договір поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р. не визнаний в судовому порядку недійсним.

Отже, у строк до 29.06.2012р. Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» повинен був повернути ТОВ «Південспецсервіс» 20000 грн. наданої за договором від 27.12.2011р., проте позичальник не виконав вищенаведені умови договору та позику не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно встановлено наявність заборгованості Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» перед ТОВ «Південспецсервіс» у розмірі 20000 грн. та задоволено позовну вимогу ТОВ «Південспецсервіс» про стягнення з відповідача 20000 грн. заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги (зворотної безвідсоткової позики) від 27.12.2011р..

У позовній заяві ТОВ «Південспецсервс» також просило стягнути з відповідача 3% річних в сумі 152,88 грн..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ «Південспецсервіс» про стягнення із Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» 3% річних в сумі 152,88 грн..

Крім боргу та 3% річних у позовній заяві ТОВ «Південспецсервіс» просило господарський суд стягнути із Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс»» пеню у розмірі 764,38 грн. та штраф у розмірі 2000 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частинами 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 8.1 договору за порушення умов п. 6.1 договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент закінчення строку надання позики, за кожний день прострочення платежу від суми неповернутої позики, а також штраф у розмірі 10% від неповернутої суми.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунки пені та штрафу, складені позивачем, вважає їх вірним та таким, що відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, та погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимоги ТОВ «Піденспецсервіс» про стягнення з Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс»» пеню у розмірі 764,38 грн. та штраф у розмірі 2000 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. по справі №5017/2956/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. по справі №5017/2956/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 31.01.2013р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.